Серед найвідоміших махінаторів останніх двадцяти років — творці фінансових пірамід і ризикові банківські трейдери, топ-менеджери компаній, що обманювали своїх інвесторів, і мільйонери-розтратники. Список найбільш скандальних історій про справи, пов'язані з фінансовими махінаціями, склав Forbes.

Найвідомішою і найбільшою за останні роки, а можливо й в історії всього світу, фінансовою пірамідою стала заснована у 1960-х компанія Madoff Investment Securities. Фірма користувалася безмежною довірою вкладників, але у розпал фінансової кризи 2008 року обвалилася, оскільки через кризу не вдавалося залучати нових інвесторів, а значить, не було коштів на те, щоб виплачувати "прибуток" старим вкладникам.

В результаті краху Madoff Investment Securities постраждали кілька мільйонів приватників і великих фінансових організацій, а як мінімум один вкладник — великий французький інвестор, що вклав у Madoff Investment Securities 1,5 млрд доларів — наклав на себе руки після звістки про крах піраміди.

Засновник Madoff Investment Securities, американський бізнесмен Бернард Лоренс Медофф, був засуджений у 2009 році до 150 років ув'язнення. За оцінками експертів Медофф завдав збитків своїм інвесторам на суму більш ніж 65 мільярдів доларів.

Крах енергетичної компанії Enron, що існувала кілька десятиліть, був для американської економіки не меншим сюрпризом, аніж історія з фондом Медоффа. При вартості активів компанії 47,3 млрд діяльність її керівників Скіллінга і Фастова призвела до збитків у 40 млрд доларів. Виною всьому була купівля однієї збиткової компанії, чиє неблагополучне фінансове становище вищі управлінці Enron вирішили приховати.

Багатомільярдний збиток і знищення другої за величиною телекомунікаційної компанії США WorldCom - такий був підсумок діяльності Ебберса і Саллівана на посаді керівників фірми. Екстенсивний розвиток WorldCom неминуче мав призвести до виникнення фінансових проблем: постійні операції з придбання нових активів, чия вартість часом перевищувала вартість самої компанії втричі, не могли не позначитися на її стані.

Засновник Stanford Financial Group Роберт Аллен Стенфорд був заарештований влітку 2009 року на підставі позовів від 21 вкладника його компанії, яка, як з'ясувалося, виявилася колосальною фінансовою пірамідою. Як і у випадку з Madoff Investment Securities, причиною її краху стала фінансова криза 2008 року і неможливість продовжувати виплати старим вкладникам за рахунок залучення нових.

За три роки несанкціонованої торгівлі трейдер банку Societe Generale Жером Керв'єль встиг завдати своєму роботодавцю вельми помітний збиток. Незважаючи на те, що зрештою суд визнав його винним у шахрайстві, сам Керв'єль у своїх гріхах не зізнався, стверджуючи, що всі операції виконував за дорученням керівництва і робив це не заради власної вигоди, а заради досягнення високих результатів, за які йому виплачували б премії.

Ще одна велика фінансова піраміда у рейтингу — заснована в 2000 році компанія L&G під управлінням Казутсугі Намі проіснувала сім років, але за цей час встигла під обіцянки доходу 36% залучити 128 500 млрд єн. Розслідування щодо вищого менеджменту L&G почалося після того, як в 2007 році компанія припинила виплати за вкладами та відмовилася повертати гроші.

Звинувачення в шахрайстві трейдеру швейцарського банку UBS, уродженцю Гани Квеку Адоболі висунула у вересні 2011 року британська поліція. Адоболі інкримінували перевищення посадових повноважень (несанкціонована керівництвом гра на акціях) і фальсифікація звітності про угоди. Справа Адоболі як дві краплі води схожа на справу Жерома Керв'єля.

На приписки аптечної мережі Rite Aid (третьої за величиною у США) неіснуючого прибутку в розмірі 1,6 млн доларів, її виконавчого директора Мартіна Ґрасса штовхнула мрія про великі бонуси. За підтримки кількох топ-менеджерів компанії, заснованої його батьком Алексом Ґрассом, Мартін підробляв звіти про кредиторську заборгованість.

Під керівництвом Денніса Козловскі та його помічника Марка Шварца зареєстрована на Бермудах компанія Tyco Industrial стала чемпіоном за кількістю угод з поглинанням — близько 1000 компаній увійшли до складу міжнародного конгломерату. У результаті з'ясувалося, що далеко не всі прибутки Tyco йшли на розширення бізнесу: майже 600 млн витратив на себе Козловскі, якому допомагав Шварц.

Замикає рейтинг Логін Лісон, якого можна вважати предтечею Керв'єля і Адоболі: у 1995 році старший трейдер сингапурської філії англійського банку Barings, що самовільно займався ризикованими операціями з ф'ючерсними контрактами на індекс SIMEX, довів свій банк до банкрутства. Завданий Лісоном збиток вдвічі перевищив вартість активів кредитної організації, яку зрештою довелося продати за символічну суму в 1 фунт.

Раніше повідомлялось, що рейтинг найвпливовіших брендів, опублікований журналом Forbes, очолила американська корпорація Apple.