У Києві відбувся установчий саміт ініціативи "Кримська платформа", метою якої є деокупація Криму. Хто приїхав на саміт і про що домовилися його учасники, - у репортажі DW

23 серпня у Києві відбувся установчий саміт ініціативи "Кримська платформа", в якому взяли участь представники 46-ти країн та міжнародних організацій. В ухваленій учасниками саміту декларації метою "Кримської платформи" визначається "мирне припинення тимчасової окупації" Російською Федерацією території Криму та "відновлення контролю України над цією територією в повній відповідності з міжнародним правом".

Діяльність нового консультаційно-координаційного формату щодо Криму має гарантувати постійну присутність кримської теми на міжнародному порядку денному. Ця дискусія, до якої будуть залучені політики, дипломати та експерти, як очікується, допоможе протидіяти загрозам і наслідкам російської окупації Криму та сприятиме реалізації кінцевої мети "Кримської платформи" - повернення Криму до складу України. Постійну роботу ініціативи забезпечить спеціальний офіс, який 23 серпня відкрили у Києві. І, як повідомив президент України Володимир Зеленський, такі представництва відкриватимуться і в інших країнах.

Від ідеї до саміту - за один рік

Відтоді, як назва "Кримська платформа" пролунала вперше, минуло трохи менше року. Коли у вересні 2020 року під час виступу на 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН президент Зеленський вперше закликав країни-учасниці долучитися до створення міжнародної платформи з деокупації Криму, мало хто уявляв, якою інституційно має бути така ініціатива, хто і на яких засадах братиме у ній участь і, головне, яким чином її діяльність може допомогти Україні повернути окупований Росією в 2014 році півострів.

Втім, як сказав у розмові з DW один європейський дипломат, українському керівництву вдалося за відносно короткий час консолідувати довкола теми анексованого Криму значну кількість держав і зібрати їх представників на "масштабний саміт" у Києві. "Той, хто трохи знається на дипломатії, розуміє, що це було непросто", - відзначив співрозмовник, який бажав залишитись неназваним.

З 46-ти країн-учасниць саміту в Києві 14 були представлені главами держав і урядів. Серед них - Польща, Румунія, Угорщина, Швеція, Фінляндія, країни Балтії, Молдова і Грузія. Решту держав представляли очільники парламентів, міністри, заступники міністрів або посли. Від Євросоюзу до Києва прибув президент Європейської Ради Шарль Мішель, від Ради Європи - генеральна секретарка Марія Пейчинович-Бурич. НАТО та об’єднання ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова) були представлені на рівні заступників їхніх генсеків.

В очі впадає те, що на саміті "Кримської платформи" не були представлені країни Африки, Латинської Америки та Близького Сходу. Індія та Китай не направили на саміт навіть своїх послів у Києві. Дехто пояснює цей факт прорахунками української дипломатії у цих регіонах, а дехто - потужним тиском Москви на ці держави, яка вкрай негативно ставиться до "Кримської платформи" та будь-яких згадок про деокупацію півострова.

"Україна відкрила нову главу в історії Криму"

Природно, що зустріч такого високого рівня проходила в умовах підвищеної безпеки. Потрапити до конгресно-виставкового центру "Парковий", де відбувався саміт, було непросто - подолати кілька кордонів охорони могли лише авто зі спеціальними перепустками.

Десь за пів години до початку саміту до центрального входу "Паркового" у супроводі поліцейських машин одне за одним почали з'їжджатися авто люкскласу зі спецномерами, на яких, окрім цифр, була вибита емблема, присвячена 30-річчю незалежності України. Прибулих на вході вітав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, після чого кожен високий гість обмінювався рукостисканнями та фотографувався з президентом Володимиром Зеленським, спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим, прем'єр-міністром Денисом Шмигалем та головою президентської адміністрації Андрієм Єрмаком.

Саміт розпочався з виступу кримськотатарської співачки Джамали, яка виконала пісню "1944". Ця пісня, у якій ідеться про насильницьку депортацію кримських татар за рішенням Йосипа Сталіна у 1944 році, перемогла на міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення" у 2016 році в Стокгольмі. Офіційно ж роботу "Кримської платформи" відкрив виступ президента Зеленського.

"Ми свідомі того, що наодинці наша незалежна країна ніколи не зможе повернути Крим. Нам потрібна дієва підтримка на міжнародному рівні і підтримка на новому рівні питання деокупації українського півострова", - звернувся до присутніх Зеленський. За його словами, з початком діяльності "Кримської платформи" Україна та її партнери почали "писати нову главу в історії українського Криму, і це глава про деокупацію". "Синергія наших зусиль має змусити Росію сісти за стіл переговорів щодо повернення нашого півострова", - заявив Зеленський.

"Тримати питання Криму у полі зору міжнародної уваги"

У своїх виступах всі учасники саміту відзначали, що незаконна анексія Криму Росією у 2014 році стала грубим порушенням міжнародного права, і висловлювали непохитну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Президент Латвії Егілс Левітс зауважив, що "Кримська платформа" "триматиме питання Криму у полі зору міжнародної уваги". "Шкода, що в часи окупації Латвії не було такої платформи, яка постійно нагадувала б світові про наше становище", - зазначив він.

А польський президент Анджей Дуда заявив, що у його країні знають, "що відчуває людина, яка втрачає своє майно, гідність, якій говорять: це вже не твоя держава". "Я хочу сказати нашим українським братам: поляки вас розуміють", - заявив Дуда.

Кроки Росії, спрямовані на мілітаризацію Кримського півострова, кричущі порушення прав людини, які там відбуваються, викликають стурбованість ЄС, наголосив Шарль Мішель. "Такі дії несуть загрозу довірі та миру. Наша мета зробити так, щоб незаконна анексія Криму ніколи не була легітимізована", - наголосив президент Європейської Ради.

Ймовірність нових санкцій та консолідація зусиль

Перед церемонією підписання декларації саміту "Кримська платформа" Зеленський зауважив, що цей документ буде відкритим для приєднання. "Я обіцяю, що в декларації саміту, яка засуджує окупацію Криму, завжди буде рядок для підпису представника Російської Федерації. Скоріш за все, цей підпис буде на останньому саміті Кримської платформи в Ялті", - відзначив Зеленський.

Дмитро Кулеба пізніше розказав, що узгодження тексту декларації далося нелегко і "йшла боротьба за кожен пункт". Як стало відомо DW з власних джерел, каменем спотикання для багатьох підписантів виявився пункт, у якому згадуються санкції щодо Росії. Зрештою учасники "Кримської платформи" погодилися «продовжувати здійснювати політику невизнання незаконної анексії" Криму та розглянути запровадження подальших санкцій проти Росії, "якщо це передбачено правовою юрисдикцією кожного учасника платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть".

Окрім цього, столиці, котрі приєдналися до ініціативи, домовилися разом протистояти гібридним загрозам, які створює "триваюча мілітаризація Криму", та закликали Росію "виконувати свої зобов’язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права". Учасниці декларації домовилися використовувати майданчики ООН, Ради Європи та ОБСЄ для того, щоб "координувати свої зусилля" на тих форумах, де обговорюватимуться питання Криму.

"Деокупація - довгострокова, але реалістична мета"

Сам факт проведення саміту, який продемонстрував потужну міжнародну підтримку суверенітету України, попри те, що увага світу зараз привернута до Афганістану, експерти називають успіхом. "Це є сигналом для Москви, що їй не вдасться замочувати питання Криму", - переконаний експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

Водночас він  визнає, що цілі, визначені у декларації саміту, "виглядають не надто реалістично з точки зору короткострокових перспектив, бо Росія - ядерна держава, а режим Путіна твердо стоїть на ногах". Проте Хара переконаний, що повернення Криму у той чи інший спосіб "можливе за допомогою інструментів міжнародного права, змішано-силовими акціями чи дипломатичним шляхом".

Аналітик Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel) вважає, що діяльність "Кримської платформи" "протидіятиме комфорту російського керівництва, яке спирається на припущення, що Захід не хоче торкатися питання Криму і з плином часу визнає його приналежність Росії де-факто". Ґрессель також вважає, що "Кримська платформа" об'єднає ті держави, які "зацікавлені у просуванні антиросійських санкцій", які, на його думку, наразі є слабкими і не можуть зупинити знищення культурної спадщини Криму та зміни етнічного складу півострова.

Аналітик також визнає, що повернення Криму - "дуже і дуже довгострокова мета". "Але зараз головне завдання: не створити враження, що Захід мовчки прийме російський Крим як доконаний факт", - наголосив Ґрессель.