Днями за участю Гульнари Бекірової - заступника голови Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків і Юлії Тищенко - експерта Українського незалежного центру політичних досліджень відбулася прес-конференція, присвячена депортації кримських татар.

Під час цієї прес-конференції не могли не згадати недавню перемогу Джамали з піснею "1944" на Євробаченні. Гульнара Бекірова сказала, що своєю піснею Джамала підняла проблему визнання геноциду кримських татар на загальноєвропейський рівень. І що разом відправлене до парламентів країн Європи звернення Верховної Ради про визнання депортації 1944 року геноцидом і пісня Джамали дадуть результат, на який так чекає весь кримськотатарський народ.

Юлія Тищенко зазначила: "Перемога Джамали показала, що коли кримські татари і українці об'єднаються, то вони можуть багато. Невипадково ця перемога трактується в Криму як сигнал до деокупації. Це певний символ, певна метафора, яка надихає".

"Сама тема депортації, як ми зрозуміли зі ставлення до пісні Джамали і фільму "Хайтарма", сприймається російським політикумом дуже дивно, - сказала Гульнара Бекірова. - Вони, незважаючи на реабілітацію депортованих на вищих рівнях у Російській Федерації та СРСР в 1989 році, продовжують користуватися старими міфами, які виправдовують депортацію. Знаєте, СРСР називали Гондурасом з ядерною бомбою. Так ось Росія - це оруеллівська Океанія з айфоном і айпедом. У наш час, коли в інтернеті існує маса джерел на тему депортації, коли наша комісія досліджувала і виклала сотні історій і свідчень людей, які пережили все це. Ці історії розповідають про поневіряння тих, кого депортували, про перші роки на засланні, коли померла велика кількість людей. Тобто, трагедія людей очевидна. Великі демографічні та культурні втрати, фактично було втрачено кримськотатарську мову. Ще більшого болю додає те, що в 1956-му інші депортовані народи змогли повернутися до себе додому, а кримських татар обійшла ця милість. У нас вийшов геноцид тривалістю в десятиліття. І все це повинні ще довго досліджувати історики і психологи, щоб осягнути всі наслідки депортації".

Доповнюючи свою співрозмовницю, Юлія Тищенко додала, що окрема сторінка російських історичних міфів - твердження про колаборацію кримських татар. Це виглядає сумнівно, оскільки 9 тисяч військовослужбовців Червоної Армії, які поверталися з фронтів Другої світової, теж були депортовані.

Відповідаючи на запитання про подібності та відмінності ситуації в 1944-му і сучасністю, пані Тищенко сказала, що тоді, хоч і недовго, але була ілюзія у татар, що їх ще повернуть додому. Нині ж всі тверезо оцінюють окупаційний режим. Однаковим же є практика ненасильницького опору, яке виявлялося тоді в формі листів і звернень, а в даний час доповнилося пікетами та роботою зі ЗМІ.

"В даний час ті, хто залишився в Криму, і ті, хто був змушений виїхати, співпрацюють у сфері висвітлення подій, які відбуваються на півострові", - додала Юлія Тищенко.

Окремою темою прес-конференції було обговорення поводження російської окупаційної адміністрації з кримськими татарами. Говорили про проблеми закриття більшості медіа кримськотатарського народу і зменшенні кількості освітніх закладів. Не обійшли увагою і заборону Меджлісу, що сильно вдарило по кримськотатарській громаді Криму. Гульнара Бекірова наголосила, що в даний час в Криму панує неофіційна доктрина витіснення татар з їхньої рідної землі, що стало продовженням першої окупації Криму Росією в 19-му столітті.

"Саме ця, перша, депортація перетворила кримських татар з більшості на меншість у власному будинку", - підкреслила Бекірова. Російська влада, аби зміцнити власні позиції, почала говорити про те, нібито кримські татари - не корінне населення півострова. На думку Бекірової, це просто політичні махінації, адже до цього науковим співтовариством світу і Росії, зокрема, ніколи не ставилася під сумнів автохтонність кримських татар. Про це пише Владислав Лилик у статті "Геноцид тривалістю в десятиліття" в газеті "День".

72 роки тому, 18 травня 1944-го, радянські каральні органи протягом трьох днів насильно вивезли цілий народ, кримських татар, з землі, на якій вони жили століттями. Коли радянська імперія впала, корінний народ почав повертатися на свої споконвічні землі на півострові. Однак Росія, яка намагається знову стати імперією, розпочала кампанію з витіснення корінного народу з Криму. Цього разу їх намагаються зробити "терористами"...

Напередодні чергової річниці депортації татар з Криму по окупованому Росією півострову прокотилася хвиля затримань і обшуків у представників корінного народу. Як заявив в інтерв'ю "Радіо" Свобода "один із затриманих російськими спецслужбами жителів Криму, колишній глава Бахчисарайського району, заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров, "напередодні дня депортації відбувається чергова істерія, щоб кримських татар тримати в страху і в заціпенінні".

У свою чергу духовний лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв вважає, що обшуки, допити і кримінальне переслідування кримських татар з боку російської влади і силовиків покликані змусити їх покинути півострів. "Єдина мета - залякати, змусити людей мовчати. ​​Є ще друга мета - змусити кримських татар покинути Крим. Вони (російська окупаційна влада на півострові - ред.) так само, як і в сталінські часи, хочуть бачити етнічно такий чисто російський Крим", - цитує сайт "Крим.Реалії" Мустафу Джемілєва. На його думку, кримінальна справа, порушена ФСБ стосовно заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, - необґрунтована і не відповідає закону.

"В окупантів такий страх перед кримськими татарами, що вони не враховують ніяких норм і законів. Звинувачення Ільмі Умерова в тому, що він закликав до посягання на територіальну цілісність Російської Федерації - це абсурд. Він просто сказав свою точку зору як громадянин України, і як син свого народу. А наш народ повністю не визнав окупацію Криму", - заявив Джемілєв, нагадавши, що анексію Криму Росією не визнали і цілий ряд країн Європи.

Як розповів журналістам Ільмі Умеров, 12 травня співробітники ФСБ провели в його будинку обшук і допитали його самого. При цьому конкретних звинувачень заступнику глави Меджлісу не пред'явили. "У розмові зі слідчим з'ясувалося, що йдеться про один-єдиний сюжет на кримськотатарському телевізійному каналі АТР, де нібито публічно я закликав до якихось "дій, що загрожують територіальній цілісності РФ". Я міг говорити про повернення Криму до складу України, міг говорити, що ми не визнаємо юрисдикцію Росії в Криму, але у мене в лексиконі немає слів, які закликають до насильства. Я більш як 20 років є членом Меджлісу кримськотатарського народу. Меджліс - складова частина національного руху, він відомий всьому світу ненасильницькими методами боротьби", - цитує Радіо "Свобода" Умерова.

За його словами, незважаючи на те, що відбувається, він не збирається їхати з Криму. "Це моя батьківщина, і я хочу жити тут. Якщо будуть якісь репресії, то готовий їх приймати, перебуваючи в Криму. Про те, щоб виїхати з півострова, навіть думки такої не було", - сказав Ільмі Умеров.

18 травня о 19.00 на столичному Майдані Незалежності відбудеться мітинг на згадку про жертв депортації корінного народу Криму, пише Валерій Рибянцев в статті "Мустафа Джемілєв: "Кримінальне переслідування кримських татар проводиться з метою змусити представників корінного народу мовчати або покинути Крим" в газеті "Факты и комментарии".

У багатьох містах України пройдуть масові акції в пам'ять про жертв депортації. На 12-ту годину дня 18 травня анонсована всеукраїнська "хвилина мовчання". Також у Києві на Майдані планується провести мітинг солідарності з кримськими татарами, він почнеться о 19.00.

У сусідній з окупованим Кримом Херсонській області масові заходи відбудуться в Херсоні та Генічеському районі (в ньому проживає найбільша на "материковій" частині України кримськотатарська громада). У Генічеську на мітинг (о 13.00) запрошує регіональне відділення Меджлісу. У Херсоні о 20.00 розпочнеться акція "Запали свічку пам'яті у своєму серці".

А Інститут національної пам'яті до 72-х роковин депортації на своєму сайті опублікував підбірку архівних документів і фотоматеріалів про цю трагедію. У повідомленні інституту зазначається, що в операції, яка почалася вночі проти 18 травня 1944 року, взяли участь понад 32 тисяч співробітників радянських спецслужб. За три дні за межі Криму (в основному, в середньоазіатські республіки) виселили понад 180 тисяч татар. Більш як 30 тисяч з них загинули від голоду і холоду в перший же рік після депортації.

11 травня 1944 року Державний комітет оборони СРСР видав "абсолютно секретну" постанову "Про кримських татар". Документ приписував кримським татарам "масове зрадництво і масовий колабораціонізм", вони і були названі причинами подальшої депортації.

"Насправді жодних доказів "масового дезертирства" кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинули в боях або були засуджені в індивідуальному порядку", - наголошують в Інституті національної пам'яті.

Від депортації постраждали не тільки кримські татари. У червні 1944 року з території півострова примусово виселили греків, болгар і вірмен. У 1943-1944 роках депортовані і так звані "малі" народи (переважно кавказькі): чеченці, балкарці, карачаївці, інгуші, ногайці, калмики, курди, турки-месхетинці. У 1954 році Крим був переданий до складу України. Масове повернення кримських татар з місць депортації на історичну батьківщину розпочалося в 1987 році, повідомляється в статті "Україна вшановує пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу" в газеті "Дзеркало тижня".