Збір мітингуючих почнеться о 10 годині ранку біля пам'ятника Леніну на Бессарабській площі столиці. Потім учасники маршу пройдуть за центральною площею України, повідомляє прес-служба Комуністичної партії.

З метою запобігання сутичкам між комуністами і представниками ВО "Свобода" у центрі Києва зосереджуються численні підрозділи МВС, повідомляє "Главком".

У п'ятницю, 2 листопада, Окружний адміністративний суд Києва, розглянувши звернення КМДА, заборонив проведення масових акцій на Хрещатику і Майдані Незалежності 7 листопада.

Таким рішенням суд задовольнив ВО "Свобода", представники якого мають намір прослідкувати, щоб марш КПУ не проходив на Хрещатику і Майдані Незалежності.

У той же час, перешкоджати акції комуністів біля пам'ятника Леніну на Бессарабській площі "свободівці" не збираються. Про це повідомив 5 листопада глава Київської міської організації партії ВО "Свобода" Андрей Ільєнко.

Всього до КМДА надійшло 6 заявок на проведення акцій 7 листопада із загальною чисельністю учасників близько 6 тисяч осіб.

Зокрема, КПУ подала заявку на проведення акції за маршрутом: Бессарабська площа - Майдан Незалежності - Кабінет міністрів на 4 тис осіб, ВО "Свобода" - на Майдані Незалежності на 500 осіб.

28 жовтня Окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення будь-яких масових заходів, окрім державних, до 12 листопада.

Тягнибок: "Свобода" має намір не дати можливості комуністам у річницю Жовтневої революції пройти Хрещатиком

Лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок заявляє, що вони мають намір не дати комуністам пройти по Хрещатику 7 листопада в рамках святкування чергової річниці Жовтневої революції.

Як передає кореспондент УНIАН, про це Тягнибок заявив, виступаючи на мітингу біля будівлі Центральної виборчої комісії.

"Завтра комуністи хочуть пройти по Хрещатику. Ми вважаємо, що цей день є днем пам'яті політичних репресій. Ми поставимо на Майдані Незалежності стенди і розповідатимемо про ці події", - повідомив він.

Тягнибок вважає, що Україні необхідно за прикладом Польщі ухвалити закон про заборону комуністичної і нацистської ідеології і провести процес над комунізмом, аналогічний Нюрнберзькому трибуналу.

За його словами, дану ініціативу "Свободи" підтримують парламентарії з інших європейських країн, зокрема депутати Європарламенту.

Довідка

Річниця Жовтневої революції - формально нове свято, засноване в 2010 році, насправді має давню історію і знайоме тим, хто народився у Радянському Союзі. До 1991 року 7 листопада свято було головним у СРСР і носило назву День Великої Жовтневої соціалістичної революції. Протягом всієї радянської епохи 7 листопада було "червоним днем календаря" - державним святом. Його відзначали обов'язковими демонстраціями трудящих, що проходили в кожному місті країни.

Історія цього свята закінчилася з розпадом Радянського Союзу і розвінчанням комуністичної ідеології. У сучасній Росії свято було перейменовано спочатку на День злагоди і примирення, а потім і скасоване зовсім.

Втім, в деяких колишніх республіках СРСР воно продовжує існувати і до цього дня: в Киргизії 7 листопада залишається вихідним днем і державним святом, а в Бєларусі воно отримало нову назву - День Жовтневої революції, - але як і раніше відзначається.

У Росії 7 листопада перестало бути святом, зате увійшло в перелік пам'ятних дат. Відповідний закон було ухвалено в 2010 році.

Нагадаємо, повстання у Петрограді в жовтні 1917 року, що завершилося соціалістичною революцією, визначило весь подальший розвиток не тільки Росії, але й багатьох інших держав світу. В ніч проти 7 листопада 1917 року в Петрограді відбулося повстання. По сигналу, яким став постріл крейсера "Аврора", озброєні робітники, солдати і матроси захопили Зимовий палац, повалили Тимчасовий уряд і проголосили Владу Рад, яка проіснувала довгих 73 роки. Як відомо, 17 листопада 1948 року легендарний крейсер було виведено зі складу флоту і поставлено на вічну стоянку біля Петроградської набережної у Ленінграді (нині - Санкт-Петербург - ред.).