Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний дав інтерв’ю, у якому, зокрема, розповів про мобілізацію в Україні, про свій зразок для наслідування та назвав важливі стратегічні завдання для ЗСУ.

Про найголовніший досвід

"Для нас, для військових, війна почалася в 2014 році. Особисто для мене в липні 2014 року. І я не знав, що таке війна насправді в 2014 році. З тих пір ми набули навичок і досвіду. І найголовніший досвід, Який у нас був, який ми сповідували майже як релігію, полягає в тому, що російських та будь-яких інших ворогів треба вбивати, просто вбивати, а головне, не боятися це робити. І це те, що ми робимо."

Про командувача російських військ в Україні генерала суровікіна

"У радянській Армії віталося і впроваджувалося одне поняття: командир. Але бути командиром і бути лідером — не одне й те саме. При всій повазі до пана суровікіна, якщо подивитися на нього, то він рядовий полководець петровських часів, скажімо так, держиморда", дивишся на нього й розумієш, що або ти виконуєш завдання, або тобі пі**ц. І ми давно зрозуміли, що це не працює... Звичайно, у нас були свої держиморди, які намагалися наводити порядок кулаками та біцепсами, але в українській армії це не працює на 100%… Нормальним завжди можна бути"

Про зразок для наслідування

"Поверніть голову ліворуч. Там портрет покійного Геннадія Петровича Воробйова (командувач Сухопутними військами України з 2009 по 2014 рік). Це була людина, яка користується величезною повагою в армії. Навіщо мені це тут? Коли я спокійний, коли справи йдуть добре, ця картинка зазвичай лежить обличчям вниз, мені не потрібно на неї дивитися. Коли я в чомусь сумніваюся, я ставлю її прямо.

Про три стратегічні завдання ЗСУ зараз

Завдання, яке у нас є, це, перш за все, утримати цей (відвойований) рубіж і більше не втрачати позицій. Це дуже важливо. Тому що я знаю, що звільнити його в десять-п’ятнадцять разів важче, ніж не здати. Так що наше завдання зараз – утриматися, наше завдання дуже чітко відстежувати за допомогою наших партнерів, що там відбувається, де вони готуються, це наше стратегічне завдання.

Наше друге стратегічне завдання – підготуватися до війни (за контекстом "настання"), що може відбутися у лютому. Щоб мати можливість вести війну свіжими силами та резервами. Наші війська зараз усі зав’язані в боях, вони стікають кров’ю і скріплюються виключно мужністю, героїзмом та вмінням їхніх командирів тримати ситуацію під контролем.

(Таким чином) Друге, дуже важливе для нас стратегічне завдання — створити резерви і підготуватися до війни, яка може відбутися в лютому, у кращому випадку в березні, у гіршому — наприкінці січня. Воно (наступ) може розпочатися не з Донбасу, а у бік Києва, у бік Білорусі, не виключаю і південного напрямку.

Є й третє, дуже важливе для нас завдання, третє стратегічне завдання... Це ПРО та ППО. На мою особисту думку, я не фахівець з енергетики, але мені здається, що ми на межі… А якщо (електромережу) зруйнувати… ось тоді солдатські дружини та діти починають замерзати. І такий сценарій можливий. У якому настрої будуть бійці, уявляєте? Без води, світла та тепла чи можна говорити про підготовку резервів для продовження бойових дій?"

Про нову хвилю мобілізації

"Ми вже проводимо її. У нас достатньо людей, і я ясно бачу, що у мене є. Мені вистачить. Мені не потрібні ще сотні тисяч. Нам потрібні танки, нам потрібні БТР, БМП. І нам потрібні боєприпаси, увага, я зараз не говорю про f -16."

Про нову велику операцію

"З такими ресурсами (тими, які є зараз) я не можу проводити нових великих операцій, хоча ми зараз працюємо над однією. Вона вже готується, але ви цього ще не бачите."

Про ресурси

"Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібні 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, я думаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого. Але я не можу зробити це з двома бригадами". Я отримую те, що отримую, але менше, ніж мені потрібно."

Про мобілізацію в росії та можливу нову атаку на Київ

"Російська мобілізація спрацювала. Неправда, що їхні проблеми настільки жахливі, що ці люди не воюватимуть. Вони будуть. Цар наказав їм йти на війну, і вони йдуть на війну. За нашими оцінками, у них є резерв у 1,2 -1,5 млн людей, росіяни готують близько 200 000 свіжих солдатів. Я не сумніваюся, що у них буде ще одна спроба піти на Київ".