Американський астронавт, перебуваючи на МКС, зняв на камеру зорепад Персеїд з незвичного для землян ракурсу.

Астронавт NASA Рон Гаран опинився в найвигіднішій точці простору, коли 13-14 серпня з борту Міжнародної комічної станції (МКС) спостерігав за традиційним серпневим зорепадом - метеорним потоком Персеїди. Цього року науковці обіцяли особливо ефектне видовище через ясне небо, молодий місяць, світло яке не мало заважати спогляданню, і тому факту, що Земля близько підійшла до кометного шлейфу, передає NEWSru.com.

Минулої неділі Рон Гаран зробив приголомшливий знімок одного з епізодів зорепаду. На фото видно, як до вкритої хмарами Землі, прокреслюючи вогненний слід, стрімко летить метеор.

Фотографію астронавт опублікував на своїй сторінці на Twitter. Основна особливість фото Гарана полягає в тому, що метеор летить від нього, а не до нього, як було б, якби зорепад знімали з Землі.

Метеори, які в минулі вихідні мали змогу спостерігати земляни, є слідом комети Свіфта-Туттля, що здійснює свої періодичні польоти навколо Сонця, і є крихітними частинками речовини. За положенням точки на небосхилі, звідки летять метеори, потік був названий Персеїди - оскільки радіант розташований трохи вище сузір'я Персея.

Як зазначають фахівці, Персеїди відрізняються від інших метеоритних потоків своїм білим кольором і високою швидкістю. При русі по орбіті Земля щороку наближається до цього потоку і перетинає його частину, що і призводить до явища метеорного дощу. Частинки входять у земну атмосферу на швидкості понад 200 км на годину на висоті близько 130 км і миттєво згорають, залишаючи в небі яскравий слід.

Цього року фахівці обіцяли, що всі охочі зможуть спостерігати від 60 до 100 метеорів на годину. Для того щоб насолодитися видовищем, потрібно було виїхати подалі від міських вогнів, які заважають огляду. Але, звичайно, у Рона Гарана, що знаходиться з квітня на МКС, була найвигідніша позиція для спостережень.

Зазначимо, що в серпні часто можна спостерігати рясні зорепади. Персеїди - один з найбільш захопливих і динамічних метеоритних потоків - спостерігаються щороку. Тоді наша планета проходить хвіст з пилу і дрібних уламків, залишений кометою Свіфта-Туттля, що обертається на своїй 130-річній орбіті навколо Сонця. Це сміття врізається у верхні шари атмосфери Землі зі швидкістю близько 60 км на секунду, це приводить до його згоряння і спалахів сліпуче-білого кольору.