У Брюсселі відбувся саміт НАТО, головна увага на якому була прикута до Джо Байдена. Що президент США відповів Зеленському щодо ПДЧ і що скаже Путіну, а також що на саміті вирішили щодо України, - в репортажі DW.

Головна увага на самітах НАТО завжди прикута до президента США. Однак 14 червня у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі на Джо Байдена очікували з особливим ентузіазмом. Адже тут добре пам'ятають попередній саміт, у 2018 році, коли в Європі ніхто не знав, чого очікувати від тодішнього президента США Дональда Трампа. Тим більшим був контраст на теперішньому саміті - в Брюсселі на Байдена очікували з оптимізмом.

Байден запевнив НАТО у відданості колективній обороні

І глава Білого дому не розчарував. Розмовляючи з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, він запевнив, що НАТО є дуже корисною для Америки організацією. "НАТО є критично важливим для інтересів США. Якби його не було, нам би треба було його (Альянс. - Ред.) вигадати", - зазначив Байден та назвав статтю 5 Північноатлантичного договору "священним обов'язком". Цей пункт, як відомо, закріплює, що напад на одну країну Альянсу вважатиметься нападом на всіх.

Після ери Трампа Європі було дуже важливо почути ці запевнення. Столтенберг не приховував своєї вдячності Байдену з приводу того, що Європа "може покластися" на Америку. Раділи Байдену й багато президентів і прем'єрів союзних держав. Канцлерка Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) заявила, що разом з Джо Байденом НАТО на цьому саміті вдалося "відкрити нову главу". Вона висловила радість через те, що новий американський президент висловив відданість Альянсу та статті 5 Північноатлантичного договору.

У НАТО підтвердили обіцянку надати Україні членство

У керівництві України найкращу гарантію безпеки країни вбачають у можливості колись приєднатися до колективної безпеки. Своє бажання від саміту НАТО у Києві не приховували: отримати План дій щодо членства (ПДЧ). І хоча там розуміли та визнавали, що цього не станеться, але все одно намагалися, аби про цю тему в Альянсі говорили. Зокрема президент України Володимир Зеленський зажадав від Байдена відповіді "так" чи "ні" щодо ПДЧ.

Звернутися із цим проханням безпосередньо до лідерів усіх 30 держав Альянсу в Зеленського можливості не було. Адже його на цей саміт не запросили - так само, як і будь-кого з інших партнерів НАТО.

Натомість запитання Зеленського журналісти поставили Байдену. "Це залежить від того, чи відповідають вони критеріям. Факт у тому, що вони досі мають викорінити корупцію. Факт у тому, що вони повинні виконати інші критерії, перш ніж вони отримають ПДЧ", - відповів президент США.  Байден додав, що не він один вирішує питання плану дій, а весь Альянс, тож Києву треба працювати, аби переконати всіх держав-членів.

При цьому лідери НАТО залишилися вірними обіцянці прийняти Україну до своїх лав. "Ми підтверджуємо рішення, ухвалене на саміті в Бухаресті у 2008 році, що Україна стане членом Альянсу, і ПДЧ є невід'ємною частиною цього процесу. Ми підтверджуємо всі елементи цього рішення, а також подальші рішення, зокрема те, що кожного партнера будуть оцінювати за його досягненнями", - говориться у декларації цього саміту. Це формулювання є набагато соліднішим за сухе підтвердження на саміті 2018 року рішення, ухваленого у Бухаресті, без жодної згадки ПДЧ. І все ж, про жодні часові рамки у нинішньому комюніке також не йдеться.

Натомість лідери НАТО наголосили на тому, що шлях до НАТО пролягає через успіхи в реформах. "Україна повинна повною мірою використати всі інструменти, доступні їй у рамках Комісії Україна-НАТО для досягнення своєї цілі впровадження принципів і стандартів НАТО", - зазначили у декларації. У ній окремо виділили боротьбу з корупцією, децентралізацію, повагу демократичних цінностей, прав людини, меншин та верховенства права, а також реформу СБУ.

НАТО посилить тренування українських військ

Вже традиційно в НАТО наголосили на підтримці територіальної цілісності України, Грузії та Молдови. "У відповідності до її міжнародних зобов'язань, ми закликаємо Росію вивести свої війська, які вона розмістила у всіх трьох країнах без їхньої згоди", - зазначили в декларації.

Крім політичних заяв, Україна також може очікувати на більшу практичну допомогу з боку Альянсу. На саміті домовилися "суттєво посилити спроможність НАТО надавати партнерам підтримку в тренуванні та розбудові (оборонного. - Ред.) потенціалу". Єнс Столтенберг уточнив, що йдеться про країни "від України та Грузії до Іраку та Йорданії". "Ми робитимемо все, що можемо, аби Україна була в змозі продовжувати протистояти російській фізичній агресії", - додав Байден.

Росія - одна з головних загроз безпеці НАТО

Байден користувався особливою популярністю і серед преси. Журналісти терпляче чекали у переповненій залі президента США, котрий почав свою пресконференцію майже на три години пізніше запланованого. "Я знаю, що вже за 21:30 за брюссельським часом, а я все ще в НАТО. Я бачу, що ви всі піднесені через це", - пожартував Байден і розповів про двосторонні зустрічі, які його затримали.

Утім, журналістів найбільше цікавила інша зустріч - з президентом РФ Володимиром Путіним у Женеві 16 червня. "Я скажу президенту Путіну, що не шукаю конфлікту з Росією. Але ми відреагуємо, якщо Росія продовжить свою шкідливу діяльність", - пообіцяв глава Білого дому.

У підсумковій декларації саміту чільне місце серед викликів і загроз безпеці НАТО відводять поведінці РФ: "Агресивні дії Росії становлять загрозу для євроатлантичної безпеки". Лідери Альянсу запевнили, що не повернуться до відносин "у звичному режимі", доки Москва не продемонструє слідування міжнародному праву та своїм зобов'язанням. Доти ж Альянс буде далі посилювати свою оборону та стримування, але також залишатиметься відкритим до "змістовного" діалогу, аби уникнути непорозумінь та ненавмисної ескалації.

"Росія не розглядає НАТО як партнера. Така одностайна думка тих, хто взяв участь у сьогоднішньому саміті. Натомість Росія, на жаль, розглядає НАТО як противника навіть через 30 років після завершення "холодної війни", - зазначила Меркель.

НАТО шукає відповіді на виклик з боку Китаю

Найбільшим відкритим питанням цього саміту було те, який курс обере НАТО щодо Китаю, який до 2019 року взагалі не грав ролі у рішеннях самітів Альянсу. На теперішній зустрічі для США головним пріоритетом було сформувати чітку позицію щодо Пекіна.

На відміну від Росії, Китай називають не загрозою, а викликом. "Зростання впливу Китаю та його міжнародна політика може становити виклики, на які нам слід знайти відповіді разом, як Альянсу", - зазначається у декларації. У ній додається, що "політика примусу" Пекіна контрастує з цінностями, на яких засноване НАТО. Водночас в Альянсі хочуть конструктивного діалогу з Китаєм.

Крім того, на саміті ухвалили "порядок денний НАТО 2030", запропонований Єнсом Столтенбергом. Серед іншого, він передбачає збільшення ролі політичних консультацій в Альянсі, посилення стійкості країн організації до різноманітних загроз, а також збільшення інвестицій у новітні технології.