Постійні зриви в курсуванні найновішого виду столичного транспорту - київської кільцевої електрички – та часті нарікання столичних чиновників на низьку рентабельність та високу соціальну затребуваність проекту наштовхнули нас на роздуми: чи справді громадський транспорт з пільговою вартістю проїзду не може бути рентабельним?

Показовим в даному питанні є приклад естонської столиці. У березні 2012 року в Таллінні було проведено референдум, на якому понад 75% учасників підтримали перехід на безкоштовний проїзд у міському громадському транспорті. Після цього керівництво міста прийняло остаточне рішення про скасування плати за поїзд.

Приймаючи міський бюджет на 2013 рік, таллінська мерія виділила 12 млн. євро на проект безкоштовного громадського транспорту. Нещодавно в місті було запроваджено й безкоштовний проїзд в електричці, на що буде витрачено ще 375 тис. євро.

З урахуванням значних витрат, очільники естонської столиці запевнюють, що безкоштовний транспорт вже фінансово себе виправдав. Так, компенсація бюджетних витрат забезпечена за рахунок збільшення населення міста. Переважно завдяки безкоштовному транспорту місто збільшило населення на  12 тис. осіб.

Кожна нова тисяча жителів, пояснюють далі градоначальники, приносить у касу міста у вигляді відрахувань від податку на доходи 1,26 млн. євро. Таким чином, приріст населення досить швидко покрив витрати столиці на безкоштовний транспорт.

Хоча Таллінн, порівняно з Києвом, є невеличким містом, однак приклад успішного запровадження безкоштовного проїзду для всіх мешканців міста повинен стати взірцем для очільників як малих, так і великих міст.

Адже не одними лише високими тарифами можна покращувати транспорту інфраструктуру міста, і не всі соціальні проекти мають бути збитковими. Успіх подібних ініціатив залежить від вдалих економічних розрахунків та нестандартних підходів до своєї роботи.

Київська електричка, що курсує містом останні два роки, зарекомендувала себе як вкрай ненадійний та проблемний вид транспорту. І хоча вона не є безкоштовною, однак очільники міста наголошують на її збитковості.

Міські керманичі визнають, що рухомий склад столичної електрички – це 30-річний «металобрухт». Кожного року столиця витрачає 36 млн. грн. для підтримання її стабільної роботи.

Нагадаємо, що через заборгованість КМДА перед «Укразалізницею» за обслуговування міської електрички 4 з 10 потягів не випускалися з ремонту, а інтервал руху збільшився з 17 до 50 хв. За словами ремонтників, міська влада виділяє втричі менше коштів, ніж потрібно на ремонт рухомого складу, і заборгувала вже близько 60 млн. грн.

Отож міська влада з часу заснування проекту не може налагодити стабільне курсування існуючого рухомого складу, не говорячи вже про закупку нових потягів та відкриття нових станцій.