Лідери країн Європейського Союзу заявили, що вони візьмуть на себе довгострокові зобов'язання щодо зміцнення безпеки України. Конкретна форма буде розглянута пізніше.

«Європейський Союз і держави- члени готові зробити свій внесок разом з партнерами в майбутні зобов'язання в галузі безпеки перед Україною, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та чинити опір зусиллям щодо дестабілізації», - йдеться в резолюції Саміту лідерів ЄС.

Відповідно до резолюції, ЄС швидко розгляне форму, яку приймуть про ці зобов'язання.

У документі наголошується, що Європейський Союз продовжуватиме надавати сильну фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні та її народу стільки, скільки потрібно.

Перед самітом Франція, яка виступає за посилення ролі ЄС у галузі безпеки та оборони, запропонувала свій текст про гарантії безпеки України. Але до нього було внесено поправки, щоб врахувати побоювання нейтральних країн. В остаточному тексті йдеться, що «ці зобов'язання прийматимуться при повному дотриманні політики безпеки та оборони деяких держав-членів та з урахуванням інтересів безпеки та оборони всіх держав-членів».

Жозеп Боррель, голова зовнішньополітичного відомства блоку, припустив, що заходи могли б спиратися на існуючу підтримку ЄС, таку як фонд European Peace Facility, який профінансував постачання зброї для України на мільярди євро та місію з навчання українських військовослужбовців.

«Військова підтримка України має бути довгостроковою», - сказав Боррель журналістам, зазначаючи, що ЄС міг би створити Фонд оборони України на зразок Фонду миру.

«Підготовка має продовжуватися, модернізація армії має продовжуватися. Україна потребує нашої прихильності продовжувати забезпечувати свою безпеку під час війни та після війни», - додав він.

Заява ЄС наголошує на дискусії між членами НАТО та військовими державами, такими як США, Велика Британія, Франція та Німеччина, щодо заходів, спрямованих на те, щоб запевнити Україну в тому, що Захід відданий зміцненню її безпеки у довгостроковій перспективі.

Напередодні генсек НАТО Єнс Столтенберг запропонував замінити існуючий консультативний формат – Комісію Україна-НАТО, на Раду Україна-НАТО, яка буде органом для ухвалення спільних рішень.

Раніше міністр закордонних справ та обраний президент Латвії Едгарс Рінкевичс зауважив, що Угорщина не є головною перешкодою на шляху України до НАТО. На його думку, йдеться про невизначеність позиції ширшого кола країн.

Також ЗМІ писали, що міністр оборони США Ллойд Остін та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі проведуть зустріч із міністрами оборони країн НАТО.