Китайські науковці знімали дятлів високошвидкісною камерою, створили тривимірну модель їхньої голови і провели з нею віртуальні "краш-тести", а також дослідили мікроструктуру кісток черепа, щоб зрозуміти, як ці птахи без шкоди для себе можуть переносити щодня по 12 тисяч ударів головою з перевантаженням в 1 тисячу разів вищу за прискорення вільного падіння, передає РИА "Новости".

Група біологів під керівництвом Юйбо Фаня з Бейханского університету в Пекіні в статті, опублікованій в журналі PLoS ONE, роблять висновок, що череп і дзьоб дятла містить невеликі вкраплення еластичних тканин, які гасять вібрацію, що дозволяє цим птахам не турбуватися про головний біль навіть після цілого дня "столярних" робіт.

Фань і його колеги - не перші науковці, яких зацікавило питання "чому у дятла не болить голова". Зокрема, американський офтальмолог Іван Шваб звернув увагу на те, що у дятлів не буває відшарування сітківки, черепно-мозкових травм і травм спинного мозку, яких можна було б очікувати в умовах їхньої "роботи".

У 2002 році він опублікував в British Journal of Ophthalmology статтю, в якій зазначав, що кістки дятлів мають губчасту структуру, а нижня щелепа забезпечена хрящовою "прокладкою", яка пом'якшує силу ударів.

Крім того, перед моментом удару м'язи, які утримують щелепи, за мілісекунду напружуються, утворюючи амортизаційну подушку і перерозподіляючи енергію удару так, що вона йде повз мозок.

У 2006 році Шваб отримав незвичайну популярність завдяки присудженій йому за це дослідження пародійної Шнобелівської премії в номінації "орнітологія", яку він розділив з покійним Філіпом Меєм, який також вивчав дятлів.

Китайські дослідники визнають пріоритет колег, однак зазначають, що колишні дослідники приділяли мало уваги тривимірній кінематиці руху дятлів, кількісній оцінці та дослідженню мікроструктури кісток птахів.

Фань і його колеги спіймали кількох великих строкатих дятлів (Dendrocopos major) - найвідоміших представників цього сімейства, яких можна почути практично в будь-якому лісі.