Бізнес-партнер Євгена Щербаня Юрій Дєдух вважає, що його вбивство замовили Павло Лазаренко і Леонід Кучма. Про це він заявив Forbes.Ua.

"Це однозначно Леонід Кучма і Павло Лазаренко. Основна мета вбивства Жені - усунути його як політичного конкурента. Тому що Ліберальна партія України в той час посідала дуже вагомі позиції. Як мінімум 60% народних депутатів тоді підтримували ліберальні ідеї, а бюджет країни, за великим рахунком, писався в кабінеті у Євгена Щербаня", - заявив він.

Ба більше, за словами Дєдуха, Щербань планував оголосити імпічмент Кучмі, тому "останній з Лазаренком і замовили вбивство". "Коли ми з ним спілкувалися 2 листопада 1996 року телефоном, він сказав, що на нього йде полювання, коло звужується і ситуація дуже серйозна. Після чого сказав: "Дивись, щоб тебе десь не "представили". Він планував з Москви летіти до Києва. Я досі не можу зрозуміти, чому він полетів у Донецьк. Тому що по прильоту до Києва він планував зібрати в парламенті нараду й оголосити імпічмент Кучмі. Він мені особисто сказав це телефоном", - розповів Дєдух.

За його словами, питання про імпічмент Кучми в парламенті піднімалося три або чотири рази. "Кілька разів навіть проводився підрахунок голосів, але там щось не "зрослося". Люди досі бояться говорити про це", - каже він.

"Про плани Євгена оголосити імпічмент Кучмі знав багато хто. Про це точно знав Володимир Щербань, брати Клюєви, а сьогодні з цього хочуть зробити таємницю", - запевняє Дєдух.

Що стосується Юлії Тимошенко, то Дєдух впевнений, що вона була не причетна. "Євген був за національністю татарин, хоч і не мусульманин, тому на жінок у нього були східні погляди. Він з ними не воював, жінки створені для іншого. І з Тимошенко Євген не воював, і не ставився до неї як до людини, яка могла перешкодити йому в бізнесі", - сказав він.

"Юлія Тимошенко була п'ятим елементом. Вона жодних рішень не ухвалювала і тільки виконувала волю двох вождів - Кучми і Лазаренка", - запевняє Дєдух.

"Лазаренко - це унікальний тип. За руку я ніколи його не тримав, але пам'ятаю, що на початку 1990-х була певна пропозиція з ним працювати, і я по своїх "каналах" розбирався, хто такий Лазаренко. Мені вже тоді сказали, що це "Паша-пилосос". Тоді ми вирішили, що з ним працювати не варто", - розповів бізнес-партнер Щербаня.

"З Лазаренком у Євгена були проблеми. Досі є векселі "Гео-Банку", яким володів Лазаренко, з яких випливає, що "Гео-Банк" був винен Євгену Щербаню близько 500 млн дол. Зрозумійте, якщо людина - прем'єр-міністр, не можна прямо оголосити, що він ворог", - повідомив він.

Дєдух впевнений, що вбивство Щербаня організували спецслужби, а все повісили на банду Кушніра. "Може, навіть не "повісили", а змусили їх взяти на себе. Я ще раз повторюю - вбивство Щербаня організували спецслужби. І було відпрацьовано як мінімум три сценарії вбивства Євгена - я про це знаю. Тому Кушнір у тій грі був розмінною фігурою", - вважає Дєдух.

У Дєдуха немає документів, що доводять сказане, оскільки їх вкрали з сейфа в його будинку у Флориді. Але він готовий давати свідчення в суді.

12 березня Дєдух заявляв, що після смерті Щербаня частина активів убитого дісталася Рінату Ахметову.

Довідка

18 січня 2013 року генпрокурор Віктор Пшонка заявив, що Генпрокуратура завершила розслідування кримінальної справи про вбивство народного депутата Щербаня, а екс-прем'єру Юлії Тимошенко вручено повідомлення про підозру її в організації умисного вбивства з корисливих мотивів спільно з екс-прем'єром Павлом Лазаренком.

13 лютого свідок у справі Щербаня, Ігор Мар'їнков підтвердив підозри слідства про причетність екс-глави корпорації "Єдині енергетичні системи України" Тимошенко до організації цього злочину. Засідання супроводжувалося сутичками прихильників Тимошенко з охороною суду.

15 лютого свідок Сергій Зайцев, заявив, що у Лазаренка з Тимошенко були інтимні стосунки і "бурхливий роман".

Нагадаємо, 5 квітня 2012 року Генпрокуратура відновила розслідування кримінальної справи за фактом вбивства Щербаня. Приводом стала заява сина народного депутата Руслана Щербаня і документи, які він передав слідству. Тимошенко та Лазаренко категорично спростовують свою причетність до вбивства.