Путін постійно насаджує "культуру недовіри, якщо не ненависті, до всього західного", і план порятунку Кіпру зіграв на руку цьому вектору його політики, пишуть ЗМІ, засуджуючи, зокрема, кампанію гонінь на НКО. Крім усього іншого, кіпрська криза - загроза "особливим відносинам" Німеччини з Росією, надто якщо Путін захоче "покарати" ЄС і знайде спосіб це зробити. Картину прояснить візит Путіна до Німеччини 7 квітня.

Німецькі бізнесмени та експерти побоюються, що реакція Кремля, обуреного збитками від плану порятунку Кіпру, може стати "останнім цвяхом у віко труни" тісних німецько-російських відносин, пише The Guardian. Журналісти Міріам Елдер і Люк Гардінг наводять слова неназваного "радника німецького та російського урядів": "Я боюся за наші відносини. Якщо німці відпадуть, у Росії взагалі не залишиться жодного союзника в Європі".

"Багато російських мільярдерів і держкомпаній, а, якщо вірити деяким російським ЗМІ, і сам Путін - можуть втратити величезні гроші, - йдеться в статті. - Росія висловлює обурення гучно і переважно на адресу Берліна".

Екс-радник Кремля Олександр Некрасов застеріг, що Москва, можливо, знайде спосіб покарати ЄС: зокрема, вона може заморозити або обкласти податками активи німецьких компаній, хоча раніше погіршення політичних відносин ніяк не позначалося на торговельних.

Зараз Путін прагне заткнути роти своїм критикам, а у зовнішній політиці атакує Захід, вважають автори. Минулого тижня обидва вектори курсу збіглися: почалися обшуки в НКО. На думку газети, інспектори особливо жорстко поставилися до відділень німецьких фондів, зокрема до Фонду Аденауера, пов'язаному з партією самої Меркель. Берлін обурюється.

"Лакмусовим папірцем" стане візит Путіна до Німеччини 7 квітня, вважають автори коментаря.

Мабуть, за наказом президентської адміністрації російська влада минулого тижня ініціювала кампанію з перевірки всіх російських і іноземних НКО з однією метою - залякати, пише Le Monde. Приводом для перевірок став закон про "іноземних агентів", мета якого - "відтворити "гомо совєтікус", заляканого громадянина, якому хочуть вселити нав'язливу ідею іноземної змови". Мова не тільки про те, щоб відбити у закордонних НКО бажання працювати в Росії - необхідно захистити росіян від будь-якого "чужоземного", головно західного, впливу, йдеться в редакційній статті.

"Прем'єр-міністр Медведєв робить вигляд, що хоче залучити іноземних інвесторів у країну, тоді як президент Путін, щойно його обрали, взявся постійно насаджувати і підтримувати культуру недовіри, якщо не ненависті, до всього, що йде із Заходу, який позиціонується як культурний, ідеологічний та стратегічний ворог Росії. Коли слід очікувати перевірок та обшуків в офісах іноземних торгових компаній?" - запитує видання.

Фінансова криза на Кіпрі ставить під сумнів путінську політико-економічну модель, стверджує El Pais. Путін "опинився в пастці між економічною залежністю від Заходу, своїми популістськими обіцянками і складнощами, з якими пов'язана справжня модернізація Росії, що припускає незалежний контроль над бюджетними витратами і демократичний плюралізм", - пише журналістка Пілар Бонет.

Що стосується Кіпру, джерела в банках запевняють: коли вибухнула криза в Греції, великі російські компанії почали виводити гроші з Кіпру, правда, держкомпанії реагували повільно. Російські вклади, які все ще залишаються на Кіпрі, - це гроші багатіїв-"середняків", а також "невиправних мегамафіозі", що не зуміли перетворитися на олігархів і, відповідно, стати респектабельними людьми в очах Заходу.

Пілар Бонет вказує, що фінансові зв'язки Росії з Кіпром з часом трансформувалися: наприклад, через Кіпр проводилися "швидкі і дешеві міжнародні платіжні операції", відмивання грошей перестало бути головною функцією острова, російські фірми, що мали там реєстрацію, інвестували гроші у Росії як "зарубіжні компанії", що зміцнювало їхній захист від рейдерів.

Кіпрська криза випала на момент, коли Путін намагається зміцнити свою популярність, спираючись на традиційний образ "Росії як обложеної фортеці", продовжує автор. "Але пропаганда, розрахована на вітчизняного споживача, не зуміла вписати тему Кіпру в схему "на нас усі повстали". Якийсь оглядач визнав: тоді в телеефірі "довелося б пояснювати, чому Росія не відмовляється від офшорів, що відбувається з відмиванням грошей і чи користується держава Кіпром для непрозорих операцій".

А як же з пропозицією Медведєва створити офшори в Росії? "Створити їх - значить, фактично визнати, що Росії не вдається модернізувати свою фінансову систему", - зауважує автор. Більшість експертів вважає, що гроші не повернуться в Росію, а перетечуть в інші офшори.

"Кіпр шукає людей, які стоять за банківською кризою", - повідомляє The Financial Times. Полювання на відповідальних за банківську катастрофу на Кіпрі загрожує великими політичними заворушеннями в країні, але, на думку аналітиків, коли осяде пил після пошуків винуватців, головною політичною жертвою кризи стануть відносини з ЄС. Багато кіпріотів усвідомлюють, що як держава Кіпр відповідальний за банківську кризу, але вважають, що ЄС проявив надмірну суворість, висуваючи умови надання допомоги, і тому деякою мірою вважають себе жертвою зовнішніх сил, зазначає кореспондент Майкл Стотард.

"Коли б'ються слони, найбільше потерпає трава під ними, - сказав Майкл Тірімос, директор з операцій кіпрської компанії Exelia Technologies і співзасновник організації з просування інтересів місцевих підприємців. - Вступ до зони євро здається великою помилкою: ми принесли в жертву автономію нашої економічної політики.

Тим часом кіпрські міста, пише Олівер Тренкамп у Der Spiegel, борються за свою репутацію і не хочуть втрачати тісні контакти з росіянами.

Наприклад, у Лімасолі, другому за величиною місті Кіпру, постійно проживає кілька десятків тисяч вихідців з Росії. Ще півмільйона прилітає щороку, щоб розслабитися протягом кількох днів у готельних барах і на пляжах. У місті виходять російські газети, є російськомовне радіо, всюди вивіски і оголошення російською. Також є російські ресторани, російські школи, російські магазини і кафе. Як каже одна росіянка, яка відпочиває на острові, їй зовсім неважливо, що про росіян думають німці чи хтось іще. Головне, запевняє вона, "росіяни - єдині, хто витрачає тут гроші".

Відхід росіян з Лімасола стане для нього справжньою катастрофою, запобігти якої не зможе навіть збільшення кількості туристів з Китаю, йдеться в статті, тому місцеві жителі все ще запевняють, що росіяни платять усі податки і на острові немає відмивання брудних грошей.

Переклад InoPressa