За останні 2-3 роки українські споживачі звикли до такого явища, як мікропозика. З телеекранів нав’язливо лунають заклики взяти "швидкі гроші" і ні в чому собі не відмовляти.

Мільйони українців так і зробили – стали клієнтами мікрофінансових компаній. За даними Нацкомфінпослуг, у піковому 2019 році МФО видали 11,7 млн позик на загальну суму у 42 мільярди гривень.

В середньому на одного споживача припадає 3 мікропозики.

Дехто "закредитувався" настільки, що вилізти з боргової ями вже майже не під силу – власних грошей не вистачає, а банки таким клієнтам відмовляють. Що робити, аби зістрибнути з гачка мікропозик?

Ідеологію PDL (pay day loan – гроші до зарплати) можна було б назвати навіть шляхетною. Часто грошей до зарплатні дійсно не вистачає.

Тоді маючи тільки паспорт, ІПН і доступ до інтернету можна отримати на власну картку від 1000 до 5000 гривень просто сидячи вдома. А от далі вже починають з’являтися ті самі "але", які затягують позичальників в боргову яму.

Перший, і  найсуттєвіший момент – вартість таких кредитів. Якщо гроші потрібні терміново, то особливо не замислюєшся над тим, скільки ти переплатиш. 1,5-2% на день, які анонсують МФО, не виглядають такими вже непосильними.

А от якщо зробити перерахунок на рік, то стає страшніше, бо виходить близько 700%.

Другий момент – строк кредитування. Мікропозики видають в середньому на термін до 30 днів. За несвоєчасне закриття кредиту передбачені суттєві штрафи та пеня. Домовитися ж про відстрочку чи реструктуризацію боргу у даному випадку практично неможливо.

Психологи виділяють ще один важливий аспект. Люди, які часто користуються мікропозиками, втрачають здатність коректно планувати бюджет і розпоряджатись власними коштами.

Замість того, аби шукати можливість додаткового заробітку щоб задовільнити свої потреби, споживачі беруть все нові і нові позики.

У підсумку це розростається у велику проблему: одного далеко не найкращого дня виявиться, що загальна сума мікропозик виросла до кількох десятків, а то й сотень тисяч гривень. І якщо помножити їх на 700%, є від чого перестати спати.

Золота середина ринку кредитування

Отже, як не потрапити на гачок мікропозик та що робити, якщо ви вже в боргах.

1. Завжди ретельно читайте умови кредитного договору. "2 відсотки на день" лише на словах є заманливими. Окрім відсоткової ставки переглядайте, які штрафні санкції застосовує компанія у випадку несвоєчасного платежа.
2. Зважуйте свої можливості – місячні платежі (разом з відсотками і штрафами) за вашими кредитами не мають перевищувати 30% доходу вашої родини.
3. Не беріть мікропозику щоб погасити попередню мікропозику. Так ви тільки збудуєте "фінансову піраміду".
4. Не платити за кредитом – не вихід. Таким чином ви тільки зіпсуєте свою кредитну історію і в майбутньому про кредити можна буде забути.
5. Шукайте рефінансування. Новий кредит можна брати лише за умови, що він набагато вигідніший за попередній – менша відсоткова ставка та більший строк.

На останньому пункті зупинимось трохи детальніше. Якщо брати до уваги лише відсоткове навантаження, то найвигіднішим рішенням залишається банк. Звичайно, якщо у клієнта ідеальна кредитна історія, є повний пакет документів та поручитель.

Втім, це не гарантує вам позитивного рішення. Адже справа в тому, що банки здебільшого відмовляють у кредитах клієнтам, що мають мікропозики, вважаючи їх неблагонадійними.

В якості альтернативи можна розглядати небанківські фінансові компанії, які надають усі переваги спрощеної схеми отримання позики при більш вигідних, ніж мікропозики, умовах повернення коштів.

Такі фінансові компанії пропонують кредитування як фізичних осіб, так і малого та середнього бізнесу. Це можуть бути побутові кредити на ремонт, лікування, покупку товарів, автомобіля чи навіть рекредитування клієнтських боргів за комфортнішими умовами та під менші відсотки.