Держкомзем у рамках боротьби зі спекуляцією на ринку сільгоспземель запроваджує обмеження на перепродаж наділів. Землевласник не зможе продати ділянку мінімум п'ять років, якщо не хоче платити мито у розмірі 100% вартості землі, пише "Дело".

Уряд активно готується до зняття мораторію на продаж сільгоспземель. Держкомзем ініціював зміни в закон про державне мито, які припускають накладення величезних податків у разі швидкого перепродажу земельної ділянки. Цей крок пропонується як превентивний захід від недобросовісних покупців.

"Наприклад, якщо ви купили земельну ділянку цього року і хочете її перепродати, то в Законі "Про державне мито" написано, що ви повинні сплатити 100% нормативної грошової оцінки. Це по Україні в середньому 11 тис грн. Тобто сенсу займатися спекуляцією не буде", - каже Микола Калюжний, заступник голови Державного комітету України з земельних ресурсів.

За його словами, такі загороджувальні мита планується запровадити на п'ять років з поступовим зниженням ставки: перший рік 100%, другий - 90%, третій - 80%, четвертий - 70%, п'ятий - 60%.

Серед інших "нюансів" майбутніх земельних операцій - заборона на зміну цільового призначення землі протягом 10 років після купівлі, обмеження щодо площі, якою може володіти одна фізична або юридична особа, а також заборона на придбання наділів нерезидентами. Останній пункт може створити проблеми для "українських кіпріотів", зокрема з-поміж аграрних холдингів, які змінили прописку, наприклад, готуючись до IPO.

Також, щоб збити ажіотажний попит на землю і зробити її доступнішою для селян, пропонувалося надати право на купівлю земель сільгосппризначення тільки особам, які безпосередньо займаються сільським господарством і реалізують власну продукцію. Але в законопроекті "Про ринок землі", оприлюдненому на сайті Держкомзему, преференції таким особам даються тільки в плані купівлі землі в розстрочку, пише "Главком".

Обговорювалася і відповідальність покупця за якісний стан земель. Представники робочої групи пропонували норму, щоб кожен покупець заздалегідь надав проект сівозміни, що позбавило б можливості кілька років поспіль сіяти на одній ділянці, скажімо, рентабельний соняшник і вичавлювати із землі всі соки. Водночас Держкомзем обмежився лише отриманням агрохімпаспорту, що показує стан ґрунту.

Аркадій Корнацький, засновник ТОВ "Агрофірма Корнацьких" зі свого боку зазначає, що великі господарства цінують сформований земельний банк і зацікавлені в його придбанні для того, щоб планувати інвестиції, тоді як зараз при механізмі оренди це робити ризиковано.

"Ніхто не бігатиме по країні, міняючи одні площі на інші, та й вільну землю в такій кількості не так просто знайти. Звичайно, скасування мораторію не вигідне тим, хто мав адміністративний ресурс, щоб домогтися надання будь-якої ділянки і міг їх змінювати як завгодно часто", - каже експерт.

Він зазначив, що поки не стане зрозуміло, в якому саме варіанті буде ухвалена супутня законодавча база, не можна оцінювати наслідки скасування мораторію для учасників ринку. "Поки що я не можу сказати, що нам дасть зняття мораторію. Може, стане можливим залучення коштів, інвестицій, входження до статутного фонду, наприклад, перевалочних комплексів в портах, щоб стати прямим експортером зерна. А можливо, це стане головним болем, якщо закони будуть ухвалені таким чином, що дадуть широкі можливості для корупції", - зауважує він.

Зазначимо, що всупереч розтиражованим заявам, мораторій не буде скасовано 1 січня 2012 року – обіг сільгоспземель навіть за умови ухвалення основних документів буде відстрочений найпевніше ще на рік. "І за цей час ми ухвалимо законопроекти, які не дадуть можливості для спекулятивних і корупційних дій. Неконтрольований ринок землі нікому не потрібний", - говорить Калюжний.