23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект, що спрощує процедуру запровадження у відповідь обмежувальних заходів щодо імпорту товарів з країн, що дискримінують український експорт. Такі заходи Україна застосовувала і раніше, але після набуття чинності нового закону з'явиться можливість швидше реагувати на недружні дії інших держав. В першу чергу його норми можуть бути використані в торговельних війнах з Росією, відзначають експерти, пише "КоммерсантЪ-Украина".

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №8571 "Про внесення змін до низки законів щодо захисту вітчизняних товаровиробників у відповідь на дискримінаційні і/або недружні дії іноземних держав, митних союзів або економічних утворень".

Документ був підготовлений Кабінетом міністрів, він прописує механізм запровадження дискримінацій у відповідь на особливо чутливі статті імпорту з країн, що здійснюють недружню торговельну політику стосовно української продукції.

Парламент отримав право ухвалювати рішення про повну або часткову заборону торгівлі (ембарго), позбавлення режиму найбільшого сприяння і пільгового торгового режиму. Уряд же зможе самостійно запроваджувати режим ліцензування імпорту товарів.

Як пояснив глава підкомітету Верховної Ради з питаннях міжнародної економічної політики Олексей Плотніков (Партія регіонів), ухвалений законопроект легалізував вживання дискримінаційних заходів у відповідь, тоді як досі воно, в принципі, суперечило законодавству і могло бути оскаржене в суді.

"Можливість запровадження санкцій у відповідь передбачена в законі "Про зовнішньоекономічну діяльність", проте в ньому не було чітко прописано, який з органів влади уповноважений ухвалювати такі рішення", - уточнила старший юрист юридичної фірми "Саєнко Харенко" Наталія Микольська. Хоча антидискримінаційні заходи Україною запроваджувалися і раніше, після набуття чинності нового закону, за словами Микольської, з'явиться можливість швидше реагувати на недружні дії інших країн щодо українських товарів, а крім того, "легітимність рішень цих органів не можна буде поставити під сумнів".

За словами джерела, близького до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, первинне ухвалення даного законопроекту лобіювала корпорація "УкрАвто" Таріела Васадзе з метою обмеження імпорту узбецьких автомобілів. "Спочатку вони звернулися в Кабінет міністрів з проханням просто запровадити санкції, проте там заявили, що Конституція не передбачає за ними таких повноважень, що вимагає ухвалення відповідного закону. Втім, поки законопроект готували і подавали до парламенту, ця проблема втратила гостроту, і документ поклали на полицю", - розповів співрозмовник.

Нагадаємо, що в кінці січня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі рекомендувала уряду скасувати загороджувальні квоти на імпорт недорогих автомобілів з Узбекистану попри те, що учасники українського авторинку стверджують, що проти їхньої продукції узбецька сторона застосовує протекціоністські заходи. Проте начальник департаменту маркетингових комунікацій "УкрАвто" Ірина Михальова вчора заявила, що корпорація ніяк не причетна до ухваленого законопроекту.

Ухвалення цього документа збіглося у часі з кампанією, що проводиться в Росії, з обмеження доступу українських сирів на російський ринок. Проте в парламентській більшості акцентують увагу на тому, що ухвалений законопроект не має антиросійської спрямованості. "Його внесли до парламенту ще в середині минулого року, коли всіх цих суперечок і близько не було", - уточнив Плотніков.

Іншу думку висловив високопоставлений експерт, що брав участь в підготовці законопроекту до другого читання: "Тепер ми можемо у відповідь "гнобити" імпорт всіма способами, які не заборонені СОТ. Можемо вішати розтяжки "Не купуй російське", можемо посилювати санітарні перевірки, і ніхто не скаже, що це незаконно".

Як розповів директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин, можливості української влади адекватно реагувати на дискримінації істотно зросли.

"Досі реакція України на дискримінації наших товаровиробників на російському ринку була дуже млявою. Тепер Кабмін може запровадити масові перевірки якості і відповідності російської продукції, а Верховна Рада – скасувати для російського експорту нульову ставку митного збору, встановивши ставку, що діє для всіх країн-членів СОТ. Це серйозний аргумент, проте виникає сумнів, чи готова влада до ризиків такого загострення", - зазначає експерт.