Кіпр заморозив банківські депозити: вже у вівторок, 19 березня, з великих депозитів спишуть майже 10% - це умова допомоги від Євросоюзу і МВФ на суму 10 мільярдів євро, повідомляє Газета.Ru. В банках черги, зняти гроші через електронні системи неможливо. Вкладникам з Росії в кіпрських банках належать депозити на 18,3 млрд доларів. Вони можуть втратити близько 2 млрд доларів. Гроші на поповнення бюджету візьмуть і з офшорів, корпоративний податок підвищений до 12,5%. Ситуація унікальна, визнають європейські чиновники, але жорсткість вжитих заходів пояснюється особливостями фінансової системи країни - однієї з головних офшорних юрисдикцій для російського бізнесу.

Міністри фінансів країн єврозони схвалили виділення Кіпру фінансової допомоги у розмірі 10 млрд євро. Це менше, ніж потрібно країні: спочатку мова йшла про 17 млрд євро. Нікосія звернулася за допомогою ще в червні 2012 року, але переговори гальмувалися виборами президента, що пройшли у лютому, і незгодою місцевої влади з урізанням витрат бюджету.

Кіпр (після Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії) став п'ятим членом єврозони, який отримає міжнародну допомогу від Єврокомісії, Європейського центробанку і Міжнародного валютного фонду. Отримані гроші підуть переважно на рекапіталізацію банківської системи, тісно пов'язаної з ураженою борговою кризою Грецією.

Після 10-годинних переговорів Нікосія погодилася ввести одноразовий податок на депозити - 6,75% на суми до 100 тис євро і 9,9% понад цього порога. Постійним податком передбачається обкласти процентний дохід з внесків. Нововведення набудуть чинності у вівторок, 19 березня (у понеділок на Кіпрі банківський вихідний).

Ці заходи торкнуться громадян Росії: за підрахунками фінансистів, з 91,5 млрд доларів кіпрських депозитів 18,3 млрд доларів належать росіянам.

Введення податків і зборів на вклади повинно принести в кіпрський бюджет 5,8 млрд євро.

Зроблена вночі заява міністра фінансів Нідерландів Йеруна Дейсселблума змусила кіпріотів, охочих зняти гроші, вранці в суботу, 16 березня, вишикуватися в черзі перед банками. Але закрити рахунки тепер проблематично. За словами міністра фінансів Міхаліса Сарріса, переведення великих сум через електронні банківські системи буде заблоковано. Депозити, що підлягають стягненню нових зборів, у вівторок, 19 березня, ймовірно, будуть заморожені, уточнив член правління ЄЦБ Йорг Асмуссен.

Такі заходи застосовані спеціально для того, щоб гроші не змогли зняти зарубіжні вкладники, переважно громадяни Росії та Великобританії.

Без введення обмежень основний податковий тягар міг би лягти тільки на громадян Кіпру, пояснив Асмуссен.

Введення одноразових зборів на депозити - унікальний захід, пов'язаний з особливостями роздутої банківської системи Кіпру, визнав Дейсселблум. "Це внесок у забезпечення фінансової стабільності Кіпру", - підкреслив чиновник.

Кредитори також змусили Кіпр підняти ставку корпоративного податку з 10% до 12,5%, повідомили джерела Reuters. Корпоративний податок на Кіпрі найнижчий в країнах єврозони, тому багато компаній, у тому числі російські, вибирають саме цю юрисдикцію для реєстрації. Тепер кіпрська ставка зрівняється з ірландською. Навіть 12,5% дуже мало, вважають партнери по єврозоні: наприклад, від Дубліна не раз вимагали підвищити податок.

Без допомоги Кіпру загрожував би дефолт.

У разі реалізації негативного сценарію російські банки, що працюють з зареєстрованими на Кіпрі компаніями російського походження, втратили б до 50 млрд доларів, підрахувало рейтингове агентство Moody's.

Зокрема, обсяг кредитів, виданих російськими банками кіпрським офшорам на кінець 2012 року, склав близько 30-40 млрд доларів. Крім того, в дочірніх компаніях російських банків на Кіпрі розміщено близько 12 млрд доларів. Ще 1 млрд доларів - капітал дочірніх банків і компаній на Кіпрі.

Допомога в розмірі 10 млрд євро, підвищення податків і приватизація на 1,4 млрд євро дозволить Кіпру до 2020 року знизити обсяг боргу до 100% ВВП, заявив Дейсселблум.

У Єврокомісії розраховують, що в порятунку економіки Кіпру візьме участь і Росія, заявив єврокомісар Оллі Рен. Він сподівається, що Москва рефінансує виданий Нікосії кредит на 2,5 млрд євро.

Кіпр запросив відтермінування погашення кредиту на 5 років, до 2018 року, і зниження ставки з 4,5% на 1,5-2 процентних пункти.

Наступного тижня на переговори до Москви вилетить міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс. Тему економічної допомоги на зустрічі з Володимиром Путіним сподівається порушити і президент Кіпру Нікос Анастасіадес. Він повинен відвідати Росію найближчим часом.

Крім того, кіпрські чиновники стверджували, що російські інвестори цікавляться купівлею мажоритарного пакету акцій в Cyprus Popular Bank і в збільшенні частки в Банку Кіпру. 9,7% банку ще належить структурі колишнього основного власника "Уралкалія" Дмитра Риболовлєва.