Турки, які компактно проживають на Херсонщині у сільській місцевості кількох районів, можуть поставити питання про надання їхній мові статусу регіональної.

Про це заявив у п'ятницю глава Херсонської облради Віктор Пелих на брифінгу після сесії, на якій було прийнято рішення про надання російській мові статусу регіональної на території Херсонщини.

"Можливо, у сільських територіях - є і турки у нас компактно живуть, є і татари, які компактно живуть, де більше відсотків - вони теж приймуть рішення. Є закон ("Про засади державної мовної політики"), ну що нам робити? Ми законослухняні громадяни. Будемо виконувати", - цитує Пелиха " Укрінформ".

Як повідомили в Херсонській облдержадміністрації, згідно з останнім переписом населення, в області проживають 3 тисячі 736 турків - у Чаплинському, Новотроїцькому, Білозерському та деяких інших районах області.

Найбільше їх у Чаплинському районі - 2 тисячі 278 осіб.

Кримські татари, які компактно проживають у смт. Новоолексіївка Генічеського району, вже підняли питання про надання кримськотатарській мові статусу регіональної на території цієї селищної ради.

8 серпня Віктор Янукович підписав закон "Про засади державної мовної політики", а також доручив Кабінету міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. "Мовний закон" набув чинності 10 серпня.

Після чого Одеська обласна та міська ради ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною. 16 серпня за таке ж рішення проголосували депутати Донецької та Запорізької облрад, міськради Севастополя. 17 серпня Луганська, Дніпропетровська та Херсонська облради також надали російській мові статусу регіональної.

Цікаво, що голова фракції "Фронт Змін", депутат облради Геннадій Зубко сказав, що питання про позицію Житомирської обласної ради щодо мовного закону розглядатися не буде.

"Люди повинні розуміти, що єдина державна мова України - українська, мовне питання має об'єднувати людей, а не розколювати суспільство", - заявив він.