Кемерон назвав свою спадкоємицю "сильною" і "компетентною", яка більш ніж будь-хто може забезпечити лідерство, яке необхідно Британії в наступні роки. Він пообіцяв надати їй повну підтримку.

Сама Мей заявила, що з "честю і покорою" бере на себе цю посаду і пообіцяла забезпечити успішний вихід Великобританії з ЄС. Очікується, що в її кабінеті провідні посади обіймуть ті, хто підтримував Brexit.

Мей пообіцяла соціальні та економічні реформи, що додало припущення щодо майбутнього складу її кабінету. На даний момент депутати-консерватори згуртувалися навколо нового лідера. Представники опозиційних партій ставлять під сумнів її мандат, зазначаючи, що боротьба за лідерство була короткою. Але, як повідомляють близькі до Мей джерела, вона дуже чітко налаштована на те, що не буде довгострокових парламентських виборів.

Але Мей заявляє своїм опонентам, що її заявка на керівництво базувалася на потреби в сильному і перевіреному лідерство, можливості об'єднати партію і країну, а також позитивному бачення майбутнього Британії. І в цьому контексті вона, як прихильниця того, щоб країна залишилася в ЄС, запевнила колег, які виступали за Brexit, що "Brexit означає Brexit, і ми зробимо з виходу з ЄС історію успіху. Ми дамо нашим громадянам більше контролю над власною долею".

Старший віце-президент Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас так прокоментував призначення Терези Мей на посаду прем'єра: "Вона буде намагатися гладко здійснити Brexit. Але я боюся, що у неї немає досвіду у зовнішній політиці, і вона вже прославилася своєю ворожістю до іммігрантів". І справді, на думку багатьох оглядачів, її ім'я асоціюється, перш за все, з посиленням міграційних правил.

Ще про Терезу Мей відомо, що вона не переймається тим, що думають про її одяг, і власноруч підписує листівки.

Слід зазначити, що Тереза Мей стане сотим главою держави, з яким зустрінеться інша найвпливовіша жінка в Європі - Ангела Меркель. "Обидва лідери мають багато спільного. Вони майже однакового віку, обидві є доньками протестантських священиків і виросли за межами великих міст. В обох - подиву гідні наукові досягнення, вони бездітні і насолоджуються прогулянками і приготуванням їжі разом зі своїми чоловіками, з якими вони в шлюбі десятиліттями. За їхніми суворими офіційними обличчями ховається гострий розум, який майже не помічає публіка або преса, до яких вони ставляться з глибокою недовірою. Кожна з них має репутацію політика, який ставить прагматизм вище за ідеологію", - пише видання Politico.

До речі, після появи повідомлень, що Мей стане новим прем'єром Британії, Меркель заявила, що британській владі потрібно швидко визначитися з тим, як вона збирається вибудовувати відносини з ЄС, пише Микола Сірук у статті "Кемерона замінить "сильна" і "компетентна" Мей" в газеті "День".

Визнавши свою політичну відповідальність за підсумки референдуму, Кемерон заявив, що починати процес виходу з ЄС має новий прем'єр-міністр, а він подасть у відставку відразу після того, як Консервативна партія обере замість нього нового лідера. Спочатку вважалося, що процес вибору завершиться до 9 вересня.

Претендентів було п'ять, у ході трьох турів відбору консерватори-парламентарії повинні були визначити з них двох найпопулярніших. Переможець же був би визначений в ході загального голосування членів партії (поштою). Але цей процес несподівано сильно прискорився. В ході першого ж голосування з'ясувалося, що Тереза Мей, міністр внутрішніх справ чинного уряду, на голову випереджає всіх претендентів.

Їй 59 років. Провела більше часу на посаді міністра внутрішніх справ, ніж будь-хто в історії Британії з 1892 р. Має репутацію сильного керівника і парламентера, політика, не схильного до гри на публіку. З гордістю заявляє, що не входить до жодної з груп в парламенті і не може вважатися членом еліти. Не боїться конфліктів з добре організованими соціальними або професійними групами. Коли в 2011 р. у Великобританії почалися масові заворушення і грабежі, вона залучала армію, дозволила застосовувати водомети і запровадила для підлітків комендантську годину.

До Мей пост міністра внутрішніх справ вважався в Британії "зачарованим", оскільки п'ять її попередників прийшли на нього як перспективні політики, а пішли зганьбленими і дискредитованими.

У пресі зазначали: навіть прихильники Мей визнають, що нею "радше захоплюються, аніж люблять", а з колегами вона намагається тримати певну дистанцію.

Після затвердження лідером партії Мей заявила: "Перше, ми потребуємо сміливого, нового, позитивного бачення майбутнього нашої країни, що працює на всіх, а не тільки на невелику кількість привілейованих осіб. Друге, нам потрібно об'єднати нашу партію і країну. І третє, наша країна має потребу в сильному керівництві, щоб провести нас через період економічної і політичної невизначеності і для того, щоб досягти найкращого угоди на переговорах про вихід з ЄС і сформувати нову роль для нас у світі. Brexit означає Brexit, і ми збираємося домогтися в цьому успіху".

Бувши депутатом, Мей голосувала за вторгнення в Ірак, за ухвалення законів по боротьбі зі зміною клімату, проти подальшої інтеграції Великобританії в Євросоюз, проти заборони на куріння в громадських місцях, проти надання рівних прав ЛГБТ, - це дає уявлення про її політичні пристрасті.

Перша ж проблема, яку треба буде розв'язати Мей, пов'язана з вимогами опозиції провести дострокові вибори, адже консерватори, нібито, втратили мандат на управління країною. Зараз Мей запевняє, що не допустить парламентських виборів лише через зміни в керівництві правлячої партії.

Оскільки Великобританія вже фактично втратила право голосу в ЄС, позиція Мей не впливатиме на європерспективи України. Але думка керівництва цієї країни залишається досить вагомою в НАТО і в інших союзах, програмах і кампаніях поза ЄС.

У цьому контексті можна зазначити, що Тереза Мей рішуче налаштована на боротьбу з тероризмом. Наприклад, торік вона заявила, що в Ізраїлю є повне право захищати своїх громадян від терактів. З неприйняттям вона повинна ставитися і до проявів сепаратизму, оскільки тепер можливий початок кампаній з виходу зі складу Великобританії Шотландії і Гібралтару.

Складно віднести її і до друзів Росії, надто після звинувачень, які вона як глава МВС висувала на адресу Москви після розслідування обставин загибелі в Лондоні Олександра Литвиненка. Ці фактори діють на користь України, пише Сергій Гусєв у статті "Призначення Терези Мей: як вплине на Україну новий прем'єр Британії" в газеті "Сегодня".

Нині здивувати когось державним лідером-жінкою неможливо, прикладів було хоч греблю гати. Та що там політика, якщо навіть генеральним секретарем Міжнародної федерації футболу (ФІФА) з травня працює сенегалка Фатма Самура. Але все ж майбутнє призначення Терези Мей новим британським прем'єром - подія непересічна, пише Леонід Швець у виданні "Фокус".

Те, що Велика Британія, яка обрала автономне плавання, швидко визначилася з вибором лідера, який буде здійснювати Brexit, вже важливо, адже на всю внутрішньопартійну процедуру змагання між наступниками Девіда Кемерона відводилося два місяці. При цьому кожен день невизначеності ніс країні все нові збитки. Необхідно було поквапитися.

А те, що лідером стала Тереза Мей, а не авторитетні спікери кампанії з виходу країни з Євросоюзу Борис Джонсон і Майкл Гоув, вельми показово: відразу після референдуму вони посварилися і втратили шанси очолити процес. Мей прихильницею виходу не було. Але тепер, коли на її плечі ліг тягар відповідальності за країну, заявила: Brexit - то Brexit, іншого референдуму не буде, постараємося уникнути неприємностей і перетворити поразку на перемогу. Ця рішучість не може не вселяти поваги, особливо на тлі зникнення з поля зору вчора ще таких активних призвідників розлучення з ЄС.

Її, звичайно, порівнюють з єдиною попередницею - Маргарет Тетчер, але демонстративною прихильницею Тетчер була саме Лідсом, а Мей - дещо інший типаж, хоча, за свідченням колег, теж жінка з тим ще характером. Є побоювання, чи вистачить їй внутрішнього масштабу, щоб впоратися з однією з найгостріших криз у країні. Кажуть, це проблеми рівня Черчілля. Але Вінстона Черчілля в нинішній Британії немає, а Тереза Мей є.

У наступному році ми можемо стати свідками унікальної ситуації, коли на чолі трьох країн - лідерів західного світу стоятимуть жінки, для цього потрібно лише, щоб Хілларі Клінтон встояла в боротьбі проти Дональда Трампа, відомого брутальними сексистськими заявами. Очевидно, на парламентських виборах восени 2017 року Ангела Меркель продовжить свої повноваження, і якщо Тереза Мей не буде змушена піти на дострокові вибори, у жіночого лідерського тріумвірату виявиться мінімум кілька років, щоб остаточно привчити всіх до того, що жіноче лідерство - така сама норма, як і чоловіче.

Звичайно, вони при цьому залишаються жінками, і німці, наприклад, іноді з іронією, а частіше з повагою звуть фрау Меркель "Мутті" - матусею, незважаючи на те, що вона, як і Тереза Мей, не має своїх дітей. За цим - високе визнання її дуже серйозної політичної ефективності. І ось такий відгук, варто зазначити, чоловікам-політикам недоступний. Погодьтеся, "татко" звучить як формене знущання, пише Леонід Швець у статті "Матусі. Як політика стає жіночою справою" у виданні "Фокус".