У 2016 році вперше після депресивних 2012—2013 та кризових 2014—2015 рр. економіка України продемонструвала позитивні показники економічного зростання. За три квартали року приріст ВВП складав у постійних цінах 1,3%. Аби зрозуміти значущість цього факту, варто нагадати, що востаннє (якщо не рахувати сумнівного четвертого кварталу 2013 р.) позитивний показник український ВВП демонстрував у другому кварталі 2012 року.

Важливо, що основним рушієм виходу економіки з кризи стали інвестиції в основний капітал. За три квартали вони збільшилися на 16,4%. Активізація інвестиційних процесів дала відповідний поштовх для вітчизняного машинобудування та будівельної галузі. Останнє, у свою чергу, стимулювало випуск будматеріалів.

Зростання сукупного внутрішнього попиту спричинило збільшення імпорту. У порівнянних цінах за три квартали він збільшився на 2,2%. Водночас експорт був на 5,3% меншим, ніж торік. Це різко погіршило стан торговельного балансу, а його негативний внесок у ВВП зріс порівняно з трьома кварталами 2015 року вчетверо.

Зафіксовані у 2016 р. тенденції економічного зростання виявилися несподіваними для багатьох експертів. Збільшення капітальних інвестицій відбувалося за збереження утрудненого доступу до кредитування та вкрай слабких бюджетних видатків. Інвестиції зростали насамперед за рахунок украй обмежених власних коштів підприємств. Це свідчить про здорові процеси адаптації бізнесу до макроекономічних ризиків, його реакції на конкурентні виклики. Проте питання про те, як довго цей тренд триватиме, залишається відкритим.

Загалом очікування щодо перспектив зростання української економіки у 2017 році — досить оптимістичні. Сприятливим буде зовнішній ринок. Наразі провідні міжнародні аналітичні структури сповідують обережний оптимізм з приводу динаміки світової економіки у 2017 р. Вони очікують на помірне зростання порівняно з 2016 роком. Згідно з прогнозами, очікується поміркована позитивна динаміка цін на основну експортну продукцію України, зокрема — зерно та метал. Експортерам сприятиме також прогнозована ревальвація долара США.

Отже, в наступному році варто очікувати відновлення позитивних показників приросту експорту. Між тим, загальна обмеженість динаміки світової торгівлі не дозволить експорту стати дієвим рушієм економічного зростання, як це було, наприклад, у 2003—2004 чи 2006—2007 рр. Головні чинники економічного зростання позиціонуватимуться на внутрішніх ринках.

Можна очікувати, що у 2017 р. триватиме адаптація суб’єктів господарювання та споживачів до посткризових реалій. Тож варто очікувати збереження тренду зростання капітальних інвестицій. Також мають й надалі поліпшуватися підприємницькі очікування та споживчі настрої.

У разі досягнення стабілізації ситуації в зоні АТО додатковим чинником зростання стануть відбудова зруйнованих житла та інфраструктури, відновлення ділової активності у "прифронтовій" зоні.

У зв’язку з продовженням зростання будівельної діяльності з високою ймовірністю можна очікувати на позитивну динаміку у виробництві будівельних матеріалів. Також зростатиме дорожнє будівництво, стимульоване коштами державного бюджету та бюджетів місцевих громад, які спрямовуватимуть доходи на ремонт та будівництво місцевих доріг.

У кращому становищі будуть підгалузі, які вже мають певні усталені джерела фінансування через попит, вертикальну інтеграцію чи програми бюджетного фінансування. До таких, зокрема, належать: аграрне машинобудування, виробництво машин для харчової промисловості, для металургії, енергетичне обладнання, пов’язане з інвестуванням в енергоощадження, виробництво залізничного рухомого складу, галузі оборонно-промислового сектору.

2017 року очікується відчутне посилення внеску в економічне зростання з боку споживчого попиту. Основним рушієм цього стане підвищення з 1 січня наступного року до 3200 грн мінімальної заробітної плати. Збільшення доходів малодохідних категорій населення сприятиме зростанню попиту, насамперед — на товари повсякденного вжитку масового виробництва. Це стимулюватиме випуск продукції харчової та легкої промисловості. Проте потужність цього ефекту дуже залежатиме від доступу підприємств до фінансових ресурсів, потрібних для збільшення та модернізації виробництва у відповідь на зростання споживчого попиту. А також — для збереження прибутковості бізнесу шляхом приведення продуктивності праці у відповідність до її підвищеної вартості.

Як завжди, реалістичність прогнозу залежить від врахування можливих ризиків. Якщо вивести за дужки ймовірні, проте малопрогнозовані позаекономічні впливи (активізація воєнних дій на Сході, поширення способів "гібридної війни" проти України, загострення суспільно-політичної кризи), залишається чотири основні економічні ризики.

Ризик перший — пов’язаний з глобальною економікою. Якщо відбудеться зниження показників її зростання та погіршення кон’юнктури традиційних експортних ринків, відтак відновиться спад в експортоорієнтованих секторах економіки України. Також може послабитися приплив прямих іноземних інвестицій, що негативно позначиться на економічному зростанні та курсі гривні.

Ризик другий — надмірне прискорення інфляції на основі "розігріву" споживчого ринку. Результатом буде жорстка монетарна політика, яку здійснюватиме Нацбанк у рамках ідеології інфляційного таргетування. Можливий наслідок — пригнічення капітального інвестування та гальмування економічної активності в цілому.

Ризик третій — перевищення "планового" показника девальвації гривні (наприклад, через стрімке погіршення торговельного сальдо, або погіршення з певних причин курсових очікувань). Це може призвести до додаткового посилення інфляції, подорожчання імпортних енергоресурсів, до зростання потреби в додаткових коштах для погашення та обслуговування державного боргу в іноземній валюті.

Ризик четвертий — неотримання очікуваних додаткових надходжень до бюджету і Пенсійного фонду від підвищення мінімальної заробітної плати. Що змушуватиме покривати бюджетний розрив через збільшення запозичень на внутрішньому ринку. Приміром, через приховану емісію. Це може призвести до макроекономічної дестабілізації або до жорстких заходів НБУ у монетарній політиці. Альтернативою може бути зменшення бюджетних видатків, з яких найпершими будуть скорочені видатки розвитку.

Отже, оптимізм щодо перспектив вітчизняної економіки може бути обґрунтованим, лише якщо він поєднуватиметься з відповідальним ставленням до ризиків, з якими може зіткнутися Україна наступного року.

Із 1 січня 2017 року в Україні набуває чинності низка нових правил і законопроектів

З 1 січня, відповідно до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", запускається накопичувальна система виплати пенсій. Це означає, що кожен українець молодший за 35 років починає відраховувати частину своєї зарплати на майбутню старість. Такі відрахування акумулюються на індивідуальному рахунку, скористатися якими можна буде тільки після виходу на пенсію.

Протягом 5 років — з 2017-го до 2022-го — відсоток відрахувань поступово зростає: з 2% і до 7%. При цьому, однак, зберігаються і відрахування на солідарну пенсійну систему. Таким чином, при одночасному збереженні і солідарної (старої), і накопичувальної (нової) пенсійної системи деяким категоріям громадян доведеться платити більше від 22% + 2% до 22% + 7% податків протягом найближчих років.

Нагадаємо, що зараз мінімальна пенсія становить 1247 гривень, а протягом наступного року вона збільшиться до 1400 грн. І це за мінімального прожиткового мінімуму в 1600 грн і зростання мінімальної зарплати до 3200 грн.

Кабмін ухвалив рішення про запровадження з 1 січня державного регулювання цін на ліки проти серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу і бронхіальної астми, яке має забезпечити зниження цін. На вказаний перелік ліків будуть встановлені граничні ціни (вища межа цін) на рівні не вище, ніж у країнах-сусідах. Визначено 5 країн-сусідів: Польща, Латвія, Словаччина, Угорщина, Чехія.

Вартість ліків відшкодовуватиметься коштом держави, на це у проекті Державного бюджету на 2017 рік передбачено 500 млн грн, ще 632 млн грн закладено на відшкодування вартості інсуліну.

Умови для підвищення зарплати створила Верховна Рада України, підтримавши за основу і в цілому законопроект №5130 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Ним встановлюється новий порядок формування тарифної сітки оплати праці. За відповідний законопроект проголосували 227 народних депутатів за необхідного мінімуму 226.

Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата вчителя в Україні становитиме 5266 грн.

Також із 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати вже не змінюватиметься протягом року залежно від перегляду прожиткового мінімуму. Але, як і раніше, він встановлюватиметься ВРУ не рідше, ніж один раз на рік.

Національне агентство із запобігання корупції повідомило, що починаючи з 1 січня розшириться коло суб’єктів е-декларування.

Під другу хвилю е-декларування потраплять особи, які вже заповнювали електронні декларації за 2015 рік, а також прирівняні до них для цілей закону України "Про запобігання корупції" посадові особи, юридичні особи публічного права.

У чинному Податковому кодексі написано, що з 1 січня 2017 року всі аграрії переходять на загальну систему оподаткування. І якщо Верховна Рада України не затвердить якихось нових норм, то це відбудеться автоматично.

Так, для аграріїв буде скасовано спеціальний режим оподаткування галузі. Водночас дотації на сільське господарство в 2017 році збільшаться удвічі і становитимуть 5,5 млрд грн. У 5 разів зросте бюджет Міністерства аграрної політики і становитиме 7,4 млрд грн, пише Ярослав Жаліло у газеті "День".

Якщо нічого не робити, Пенсійний фонд (ПФ) в Україні незабаром впаде, впевнений міністр соцполітики Андрій Рева. Пенсії повинні фінансуватися за рахунок податку (ЄСВ), який сплачують працюючі українці. Однак цих коштів катастрофічно бракує. В цьому році дефіцит ПФ сягнув 145 мільярдів гривень – його довелося покривати з бюджету країни. У наступному році на ці цілі виділять вже 156,2 мільярда. Щоб "врятувати" ситуацію, у Кабінеті міністрів планують провести масштабну пенсійну реформу.

Ще кілька місяців тому міністр соціальної політики Андрій Рева озвучив пропозицію збільшити пенсійний вік, наприклад, до 65 років для тих українців, які мають невеликий робочий стаж.

"Якщо людина не має страхового стажу, потрібно їй виходити в 60 років чи їй можна до 65 збільшити термін?", – сказав міністр.

Кілька днів тому, на зустрічі з представниками Світового банку, Андрій Рева пояснив: ідея полягає в тому, щоб запровадити диференційований час виходу на пенсію. Пенсійний вік залежатиме від того, скільки років виплачувалися внески до ПФ.

Так, українцям, які більшу частину життя працювали без офіційного оформлення, доведеться "допрацьовувати" стаж вже після 60 років, не отримуючи при цьому пенсії.

Як зазначає директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Елла Лібанова, багато українців і зараз не доживають до пенсії. Ймовірність в українського чоловіка померти у віці від 20 до 60 років – 40%, тоді як у Швейцарії не доживають до 60 років лише 8% чоловіків.

У середньому чоловіки живуть на пенсії (після 60 років) 14,8 року, а жінки – 19,9 року. У зв'язку з цим, впевнена науковець, підвищувати пенсійний вік чоловікам не можна.

"Якщо у нас пенсійний вік 60 років, то наші чоловіки мають шанси прожити на пенсії майже 15 років. Якщо ми пенсійний вік піднімемо (чоловікам, – ред.) до 65 років, їм залишиться прожити лише 12 років", – зауважує Елла Лібанова.

На даний момент з 26 мільйонів працездатних українців внески до ПФ платять лише 10 мільйонів осіб. Аграрії, нотаріуси, хатні робітниці і т.д. мають право ЄСВ не платити. Крім того, багато українців частину зарплати отримують "у конвертах" (за даними ДФС, до 40% перевірених роботодавців виплачували "тіньову" зарплату). Однак навіть ті, хто не платив внесків, мають право на соціальну пенсію. Андрій Рева зазначив, що і в Росії, і в Бєларусі, і в Молдові внески в Пенсійний фонд сплачують більш дисципліновано.

Як розповіли у Пенсійному фонді, на даний момент чиновники розглядають можливість зобов'язати платити податок у ПФ всіх працюючих українців без винятків.

"У світі застосовується обов'язковість сплати страхових внесків для всього працездатного населення. Ми ще поки що вивчаємо цей та інші методи. Але є методи як добровільного залучення, так і обов'язкової сплати", – пояснює заступник голови ПФ Микола Шамбір.

Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена: істотного результату це не дасть – дефіцит у Пенсійному Фонді залишиться.

"Навіть якщо змусять платити мінімальний внесок ЄСВ, додаткові кошти там зберуться, але не надто великі. А усім же їм доведеться платити як мінімум мінімальну пенсію. Щось це дасть, це потрібно робити, це нормальний крок", – вважає експерт.

Однак у Міністерстві соцполітики впевнені, що "центральним завданням є відновлення стимулів, щоб всі платили внески".

"Повинен виконуватися контракт поколінь. Я працюю – плачу внески, мої діти працюють – платять внески. Так от, нинішні пенсіонери свій контракт виконали, а сьогоднішні працюючі виконують його лише на 40%. Тому зараз центральним завданням є відновлення стимулів, щоб всі платили внески. Тому що саме це є головним елементом наявності страхового стажу", – цитує прес-служба відомства міністра соцполітики.

Наступного року крім індексації пенсій на 10,1%, яка передбачена в бюджеті-2017, українців чекає "осучаснення". Пенсії планують підвищити в середньому на 300 гривень п'яти мільйонам українців, уточнює віце-прем'єр-міністр Павло Розенко.

"Детально розповісти не можу, тому що рішення ще не прийнято. Але що таке осучаснення пенсій? Це і є, по суті, вирішення тієї основної проблеми, коли пенсія новопризначена значно вища від пенсії старих пенсіонерів. Осучаснення передбачає підводити "старі пенсії" до нових. Яким чином це вийде зробити – відразу чи поетапно, – це питання ще обговорюється", – розповів Микола Шамбір.

При цьому варто зазначити, що пенсії зростуть не для всіх. Так, індексація не торкнеться пенсіонерів, які отримують більше ніж мінімальну пенсію (на даний момент 1247 гривень) і при цьому продовжують працювати. Крім того, для тих, хто отримує 1300 гривень, і українцям з пенсіями в 5000 гривень, індексація на 10,1% означає збільшення приблизно на 125 гривень (10,1% від мінімальної пенсії).

Після пенсійної реформи, заявив прем'єр Володимир Гройсман, в Україні планують створити справедливу систему".

"Ми працюємо над створенням справедливої системи пенсій в країні. Наступний наш крок буде присвячений наведенню ладу в пенсійній системі. Ми запропонуємо українському суспільству нову систему, яка дасть можливість людям отримати справедливу пенсію", – запевнив Володимир Гройсман.

Проте кардинально переглянути розмір пенсій можна буде тільки після того, як вдасться скоротити дефіцит ПФ. За інформацією Мінсоцполітики, група експертів працюватиме два місяці, а після цього винесе на обговорення "вітчизняних і зарубіжних партнерів" ключові позиції реформи. Якщо ж нічого не робити, за підрахунками Кабміну, вже в 2025 році лише 8% чоловіків і 10% жінок зможуть отримувати пенсію за віком.

Уряд планує запустити другий рівень системи – накопичувальний. Крім ЄСВ, українцям доведеться платити ще один податок (від 2 до 7% зарплати). Ці кошти будуть акумулюватися на персональному рахунку.

Експерт Лідія Ткаченко вважає: на даний момент немає сенсу запускати накопичувальну систему, ба більше, експерт впевнена, що ніякої можливості зробити це в наступному році немає.

"Звичайно, не запуститься. Це виключено. І в меморандумі, який підписували наші керівники країни з МВФ, написано, що Україна поки що утримається від накопичувального рівня. У нас у законі другий рівень прописаний давно, але там немає ніяких дат. У законопроектах були дати, але законопроекти так і залишилися законопроектами", – пояснює експерт.

Микола Шамбір також припустив, що запустити накопичувальний рівень пенсійної системи в наступному році не вдасться.

"У Верховній Раді є законопроект, який говорить про запровадження накопичувальної системи з липня 2017 року. Звичайно, він був поданий вже давно. Однозначно можна сказати, що від ухвалення рішення про запуск накопичувальної системи до самого запуску має пройти близько року", – вважають у ПФ.

Головна причина різкого зростання дефіциту ПФ – зниження процентної ставки ЄСВ. Якщо торік українці віддавали на пенсії в середньому 37% своєї зарплати, з січня цього року податок зменшили до 22%. У Мінфіні припустили, що це дозволить вивести зарплати з тіні, а в результаті дефіцит ПФ зріс на 40 мільярдів гривень.

Старший експерт Світового банку Олексій Случинський впевнений, що такий інструмент, як солідарна пенсійна система в Україні, "поламаний". І, на думку аналітика, навіть накопичувальна система кардинально на ситуацію не вплине.

На даний момент одне з головних завдань реформи: вивести зарплати українців з тіні. Без цього істотно скоротити дефіцит, впевнені експерти, не вдасться. Нагадаємо, з 1 січня 2017-го мінімальна зарплата в Україні зросте вдвічі – до 3200 гривень. За підрахунками ПФ, сума відрахованих "пенсійних податків" зросте приблизно на 14,8 мільярда гривень, йде мова у статті "Кабмін анонсував зростання пенсій і кардинальну реформу: новий пенсійний вік і податок для всіх" в газеті "Сегодня".