Минулої суботи, 23 липня, настав сотий день з моменту, коли був сформований новий склад Кабінету міністрів на чолі з Володимиром Гройсманом. Зазвичай після закінчення цього терміну уряд сам проводить зріз своїх перемог і невдач - сподіваємося, що найближчим часом такий звіт стане надбанням громадськості, пише Ліга.Бізнес.net.

Не чекаючи на публікації офіційного звіту уряду за 100 днів, експерти Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) проаналізували, що ж вдалося і що не вдалося зробити команді нового Кабміну з моменту її формування.

Чи існує прогрес у реалізації цих пріоритетів, що втрачено або упущено з поля зору і чого очікувати громадянам від уряду - спробували з'ясувати експерти Інституту суспільно-економічних досліджень, проаналізувавши макроекономічні зміни, питання створення легкості ведення бізнесу, забезпечення верховенства права та протидії корупції, підвищення якості державного управління та державних послуг і відновлення безпеки держави і громадян.

Макроекономічна стабілізація. фінансова реструктуризація

Ухвалено ініційований урядом закон про фінансову реструктуризацію. Ним зокрема визначаються питання взаємовідносин між кредиторами і боржником у ході процедури фінансової реструктуризації; проведення самої процедури фінансової реструктуризації - визначення кредиторів, обсягу зобов'язань, які підлягають реструктуризації; умови здійснення господарської діяльності боржником і отримання ним фінансування під час фінансової реструктуризації тощо. Він може стати важливим як для суб'єктів господарської діяльності, які через фінансову кризу потрапили в скрутне становище, так і для банків, які зможуть "поліпшити" свої економічні нормативи. Адже, як свідчить статистика Національного банку, частка простроченої заборгованості становить 24,3% (що стосується юридичних і фізичних осіб).

Валютна лібералізація

Національний банк здійснив черговий крок на шляху пом'якшення валютних обмежень - у червні набрали чинності нові вимоги щодо роботи на грошово-кредитному та валютному ринках. Зокрема:

- знижено з 75% до 65% вимогу обов'язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб. Безперечно, це матиме позитивний вплив на діяльність експортерів;

- надана можливість емітентам корпоративних прав та акцій, за якими сплачуються дивіденди, депозитарних установ, які обслуговують рахунки в цінних паперах іноземних інвесторів, або безпосередньо іноземним інвесторам повернути дивіденди за кордон;

- збільшено максимальну суму продажу готівкової іноземної валюти і банківських металів з 6 000 до 12 000 грн в еквіваленті тощо.

Ухвалення рішень щодо пом'якшення валютних обмежень, безперечно, матиме позитивний вплив на ситуацію в економіці - і з іміджевого погляду (можливість репатріації частини дивідендів), і з психологічного (для населення це певний сигнал вільно розпоряджатися своїми коштами в банках), і з економічного (щодо продажу частини валютної виручки експортерами). Що ж стосується питання зміни попиту на валюту, то це значним чином буде залежати від загальної ситуації на валютному ринку. Тобто, в короткостроковій перспективі особливо сильного зростання попиту може і не бути. З іншого боку, ризики можуть виникати за умови появи будь-яких панічних настроїв або спекуляцій на ринку.

Що стосується подальшого перегляду обмежень на валютному ринку, то це визначиться ситуацією на цьому ж ринку, яка, в свою чергу, повністю залежить від таких основних факторів, як відновлення зростання економіки України, приплив валюти із зовнішніх сировинних ринків, прогнозованість дій уряду і Національного банку і довіру до них. А з іншого боку - такий перегляд відбудеться вже на початку вересня.

Бюджет

На жаль, уряд зірвав терміни подачі проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік. Цей проект був внесений до Верховної Ради України 13 липня 2016 року. З огляду на визначені Бюджетним кодексом України та регламентом Верховної Ради України терміни подання Кабінетом міністрів України зазначеного документа (розглядає не пізніше 1 квітня і подає в триденний термін), загальне порушення склало майже 3,5 місяця.

Для довідки: Розроблений ще попереднім урядом Арсенія Яценюка проект Основних напрямів хоч і розглядався, але не був схвалений і, відповідно, не внесений до Верховної Ради. Уряду Володимира Гройсмана знадобилося більше двох місяців, щоб його доопрацювати і схвалити, та ще 20 днів (до 13 липня), щоб внести до Верховної Ради.

При цьому, беручи до уваги терміни роботи Верховної Ради, на розгляд, опрацювання та прийняття рішення відводилося лише два дні (15 липня був останній пленарний день). Проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік Верховною Радою України так не було розглянуто.

Отже, розробка проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" здійснюється без схвалених Верховною Радою України Основних напрямів бюджетної політики.

Податкова реформа і реформа митниці

Щодо податкової реформи спостерігається мало позитивних зрушень. На даний момент створена робоча група з податкової реформи, яка є спільною для депутатів і уряду. Однак не виконано жодних обіцяних кроків з реформування ДФС і не призначено постійного заступника ДФС з питань митниці.

У митній сфері: ухвалені постанови КМУ про єдине вікно, обмеження підстав для митного огляду, порядку фото-, відеофіксації митного огляду; розроблений законопроект про уповноваженого економічного оператора і залучено фахівців зі США до розробки митної реформи.

В енергетичній сфері уряд планує залучити значний інвестиційний ресурс у розвиток власного видобутку газу. Це буде здійснено шляхом підвищення ціни на газ власного видобутку. Відповідно до прийнятого 27 квітня рішенням Кабінету міністрів, починаючи з 1 травня 2016 року в країні буде діяти єдина ціна на газ для населення і промисловості на рівні 6 879 грн. Але уряд разом з Міненерговугілля та "Нафтогазом" не зробили головного - не обґрунтували, чому саме ця ціна визначена як ринкова.

Уряд продовжує реформування НАК "Нафтогаз України" відповідно до вимог третього енергетичного пакета. Так, у липні 2016 року затверджено план реструктуризації "Нафтогазу" з поділом діяльності з транспортування і зберігання газу. Згідно з цим рішенням уряду буде створено два державних акціонерних товариства: АТ "Магістральні газопроводи України" та АТ "Підземні газосховища України". Керувати ними буде Міненерговугілля. Ні магістральні мережі, ні підземні сховища не підлягатимуть приватизації в майбутньому і враховуються на балансі цих нових підприємств.

Також уряд зміг сформувати Наглядову раду "Нафтогазу", в яку незалежними членами увійшли іноземці Пол Ворвік, Чарльз Проктор і Маркус Річардс. Державу в наглядовій раді компанії представляють перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів і екс-міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин.

23 червня 2016 року урядовці презентували концепцію створення Фонду енергоефективності. Завдання цього Фонду - істотно знизити споживання газу населенням, комплексно оновити житло і заощадити на енергоресурсах близько 3 млрд дол. щороку. Якщо вдасться реалізувати ці плани, це стане суттєвим проривом на шляху подолання енергозалежності.

На жаль, Верховна Рада так і не знайшла можливості розглянути законопроект, розроблений урядом, про ринок електричної енергії України.

Соціальна політика

Єдине, що заслуговує на увагу в діяльності уряду в соціальній сфері, - це скасування оподаткування пенсій з 1 липня 2016 року. До позитивних рішень в соціальній сфері також варто додати ухвалення постанови №317 від 27.04.2016 щодо встановлення оптимальних державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування, яке має вплинути на мотивацію населення до енергоощадження.

З того, про що уряд не напише в своєму звіті:

1) гальмування пенсійної реформи. Міністр соціальної політики Андрій Рева відправив листа голові Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмилі Денісовій з проханням не розглядати урядовий законопроект №4608 щодо пенсійної реформи, внесений новим урядом;

2) загострення ситуації зі внутрішньо переміщеними особами. Незважаючи на заклики Володимира Гройсмана на засіданні Кабінету міністрів України від 8 червня 2016 року до чиновників на місцях припинити знущання над переселенцями і ухвалення постанов №352 та №365, які повинні були вирішити питання відновлення виплат переселенцям, за фактом справжні нормативно-правові акти не виконуються, а їхні окремі норми порушують права людей і є неконституційними і дискримінаційними.

Екологія

У сфері охорони довкілля урядом зроблені невеликі, але важливі кроки. Зокрема, затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо поводження з небезпечними відходами (постанова КМУ від 13 липня 2016 р. №446). Є деякі успіхи і в законотворчій діяльності. Ухвалено в першому читанні законопроекти, спрямовані на запровадження стратегічної екологічної оцінки планової діяльності; оцінки впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище; басейнового принципу управління водними ресурсами держави.

На державу покладено обов'язок створювати законодавство, яке б повною мірою забезпечувало реалізацію прав на безпечне довкілля, і встановити дієвий механізм контролю за його виконанням. Тому питання охорони навколишнього середовища в подальшому має бути завданням не лише Мінприроди, а й уряду в цілому. Адже останні дослідження показали, що 25% населення країни вважають несприятливою екологічну ситуацію в їхньому населеному пункті.

Забезпечення верховенства права та протидія корупції

Уряд відзвітував про початок роботи патрульної поліції ще в 11 містах України, тобто, нині патрульна поліція працює вже в 32 містах. Але в Україні налічується понад 450 міст, і якщо патрульну поліцію запускатимуть в такому режимі, повністю реформа буде реалізована не раніше ніж через 40 місяців.

Також одним із досягнень за свій період роботи уряд вважає передачу функцій реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб від МВС до органів місцевого самоврядування. Але відсутність методичного супроводу такої реформи і широкої роз'яснювальної роботи з боку уряду нівелюють просування цих нововведень.

Про задеклароване продовження реформи в сфері поліпшення доступу до безоплатної правової допомоги та її якості, а також посилення правової здатності територіальних громад уряд, на жаль, не наводить жодних даних про реалізовані заходи.

Реформа пенітенціарної служби та передачі її функцій державної політики в сфері кримінальних покарань і пробації Мін'юсту була запущена ще в лютому 2016 року. Тоді були анонсовані два пілотних проекти Мін'юсту в цій сфері: комплексне реформування системи в одній певній галузі і початок державно-приватного партнерства для будівництва нового СІЗО замість Лук'янівського. Однак подробиць щодо прогресу в цій реформі уряд, на жаль, не наводить.

Також уряд не опублікував звіт і про реалізовані заходи у сфері захисту прав споживачів. Хоча опосередкованим його успіхом можна було б вважати оптимізацію центральних органів виконавчої влади, які забезпечують захист прав споживачів. Однак це є радше результатом дій попереднього уряду.

Підвищення якості державного управління та державних послуг

З 1 травня 2016 року набув чинності новий Закон України "Про державну службу", та саме на долю нового уряду випало завдання переформатувати систему державної служби. Це довготривала робота - від встановлення нормативної бази для нової системи оплати праці держслужбовців до створення конкурсних комісій, в тому числі Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Щодо останньої варто зазначити, що завершено довготривалий процес її формування - розпорядженням Кабінету міністрів від 13 липня 2016 року №490-р утворена Комісія з питань вищого корпусу державної служби та затверджено її персональний склад, в який залучили чотирьох представників громадськості. Саме ця комісія повинна визначити точку відліку у формуванні нової державної служби на конкурсних засадах. Найближчим часом має відбутися перше засідання цієї Комісії, на якому буде затверджено регламент її роботи.

На жаль, поки що не створені умови для того, щоб посада держслужбовця стала привабливою. Зокрема це стосується заробітних плат. Ще не впроваджена нова система оплати праці, коли передбачалася формула 70% окладу і 30% премії, оскільки дозволено в перехідний період (два роки від вступу в дію закону) здійснювати доплату держслужбовцям із зекономленого фонду оплати праці. Тобто, як і раніше, збережені ризики несправедливого розподілу премій, а також очевидні відсутні стимули до заповнення вакансій.

Уряд також проголошує, що активізував роботу щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади, проте насправді викреслено лише кілька рядків у схемі урядової вертикалі. Зокрема, створено (очевидно, з ініціативи попереднього уряду) Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України замість Державного агентства України з питань відновлення Донбасу з тією ж чисельністю співробітників, а також виведено з підпорядкування Кабміну Державну службу з питань Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Чи є зміна назви суттєвою активізацією роботи - питання риторичне.

Однак не можна не відзначити позитив у роботі уряду Гройсмана. Це стосується ухвалення Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки та затвердження плану її заходів (розпорядження Кабінету міністрів від 24 червня 2016 р. №474-р). Цього вимагали експертне середовище і міжнародні організації, в тому числі і фінансові. Сподіватимемося, наступним кроком буде співфінансування відповідних заходів задля поліпшення держуправління в Україні (орієнтовний обсяг витрат на 5 років - 924,95 млн грн без урахування витрат на оплату праці). Це перша стратегія реформи, яка має фінансовий план з визначеними обсягами витрат за категоріями і за роками. Новацією є визначення обсягу видатків на формування групи державних службовців, які відповідатимуть за проведення ключових національних реформ та мають право на спеціальні умови оплати праці в рамках загальної системи оплати праці державних службовців, так звані реформаторські кадри.

Середній рівень зарплати фахівців з реформ передбачено на рівні від 20 тис. грн на місяць до 40 000 грн у 2020 році для тих, хто працює при міністерствах, а для тих, хто працює в Секретаріаті Кабміну, в 2016 році навіть втричі більше (загальна сума на зарплати цих фахівців становить 3 999,3 млн грн на 5 років, а чисельність їх до 2020 року має становити 3 тис. осіб). Підхід щодо прорахунку детальних обсягів і вартості робіт, а також встановлення цільових індикаторів, на нашу думку, має поширитися і на інші реформи. Така фундаментальна стратегія має всі шанси на досягнення мети, а саме - вдосконалення системи державного управління і, відповідно, підвищення конкурентоспроможності країни.

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу

Говорити про загальне поліпшення умов ведення бізнесу в Україні наразі некоректно, але якщо уряд виконає заплановані завдання, то можемо розраховувати на істотне підвищення позиції України в рейтингу Doing Business - 2017.

Що стосується дерегуляції і поліпшення інвестиційного клімату, то тут можна відзначити, що в Плані діяльності уряду заплановано впровадження 10-15 електронних послуг вже в 2016 році. Сьогодні тільки дві адміністративні послуги переведено в електронну форму.

Тепер підприємці зможуть, не виходячи з офісу і не маючи безпосереднього контакту з посадовими особами органів влади, зареєструвати в електронній формі декларацію про відходи та отримати ліцензію на здійснення діяльності в сфері будівництва. Тобто, можна сказати, що рухаємося в правильному напрямку, але дуже повільно.

В цілому, беручи до уваги складну політичну та економічну ситуацію, протягом такого короткого терміну членам уряду вдалося зробити кілька результативних кроків з просування вперед і "притертися" до посад й обставин, але водночас реалізувати низку непродуманих рішень.

Зазвичай перші 100 днів показують здатність Кабміну до продуманої роботи і реформ, і у команди Гройсмана потенціал і ресурс для такої роботи є - будемо очікувати ефективності і динаміки в їхніх діях.

Нагадаємо, нинішній склад Кабміну на чолі з Володимиром Гройсманом працює з 14 квітня 2016 року.

6 липня Гройсман відзвітував за три місяці прем'єрства й закликав усіх чинити за його прикладом.