Європейський Союз витрачає багато зусиль на те, аби врегулювати ситуацію з Грецією, водночас ЄС робить недостатньо для того, аби допомогти Україні. Про це йдеться у статті відомого шведсько-американського економіста, старшого наукового співробітника Інституту міжнародної економіки імені Петерсона у Вашингтоні Андерса Ослунда, пише Deutsche Welle з посиланням на німецьке ділове видання Capital.

Як зазначає експерт, навесні минулого року ЄС з великою помпезністю оголосив про відкриття свого ринку для України. Однак і надалі залишаються 40 основних торговельних квот, багато з яких, за його словами, вже вичерпані. Замість того щоб відкрити себе Україні, у вересні 2014 року ЄС під тиском Росії відклав повноцінне втілення угоди про вільну торгівлю з Україною.

"Правильно було б зробити з точністю до навпаки: Європа має широко відчинити свої двері для українських товарів, аби протиставити щось войовничій торговельній блокаді з російської сторони", - наголошує Ослунд.

Аналітик переконаний, що зараз в Україні вперше є справді здатний і по-справжньому налаштований на реформи уряд, який здійснив багато основних реформаторських кроків, яких вимагав Захід. Зокрема, з квітня зросла ціна на газ для населення, скасовано вугільні субвенції, державні закупівлі відбуваються в умовах справжньої конкуренції, а підприємства зобов’язані оприлюднити дані про своїх справжніх бенефіціарів.

"Багато робиться для того, щоб вказати на межі олігархам", - додає Ослунд.

У відповідь на це ЄС підтримав чотирирічну програму допомоги від Міжнародного валютного фонду обсягом 17,5 мільярда доларів. Однак валютних резервів катастрофічно бракує, зауважує економіст. Цього та минулого року в ЄС дали добро на виділення Україні п’яти мільярдів євро кредиту - це лише сорокова частина того, що пішло в Грецію, констатує Ослунд.

При цьому економіст вважає, що такі дії не мають сенсу. На його думку, Україна реформується, тоді як Греція половину декади майже нічого не робила й зараз відкрито виступає проти справжніх реформ. При цьому, нагадує Ослунд, населення України вчетверо більше за кількість жителів Греції, і стратегічно вона відіграє більшу роль для Європи.

"Після того як ЄС де-факто втратив Грецію, він потребує успіху - й Україна може принести такий успіх. Але це передбачає необхідну увагу та масу ресурсів", - зазначає аналітик.

Якщо Європа відмовляє Україні у військовій допомозі, вона мала б щонайменше надати фінансову підтримку, переконаний Ослунд. Україна терміново потребує свіжих валютних резервів, і Європейський центральний банк міг би без проблем надати гарантії в розмірі понад десяти мільярдів євро.

"Це стабілізувало б національну валюту й нічого б не коштувало ЄС - доступ до грошей міг би бути пов'язаний із жорсткими умовами. Гроші залишалися б у Франкфурті. Нема жодних причин, які б свідчили проти такої допомоги", - вважає Андерс Ослунд.

Зазначимо, Ослунд входить до складу Дорадчої міжнародної ради реформ України.

Після серії невдалих перемовин з кредиторами та лідерами Євросоюзу, 1 липня Греція припустилася дефолту. Це визнали Міжнародний валютний фонд і Європейський фонд фінансової стабільності.

5 липня на спеціальному референдумі понад 60% греків проголосували проти виконання умов Євросоюзу. У виборчому бюлетені пропонувалося проголосувати "проти" або "за" пропозиції кредиторів, причому відповідь "проти" стоїть на першому місці. Голосувати могли близько 8,5 млн громадян країни.

Глава Європейської ради Дональд Туск вже скликає екстрений саміт лідерів країн Євросоюзу на 7 липня.