Лідер лівої опозиції Франсуа Олланд набрав у другому турі виборів президента Франції 51,67% голосів виборців. Такі остаточні дані після підрахунку бюлетенів на всіх виборчих дільницях країни, повідомлені сьогодні МВС республіки.

За даними МВС, Олланд підтримали в цілому 17 830 694 чоловік. Ніколя Саркозі, який покидає свій пост, отримав 48,33% голосів, або 16 676 657 чоловік, передає ИТАР-ТАСС.

Всього в недільному голосуванні взяли участь понад 36,6 млн громадян Франції, забезпечивши високу явку в 81,03%. Але рекорд на нинішніх виборах поставили не за кількістю тих, хто прийшов на дільниці виборців, а за кількістю недійсних або порожніх бюлетенів, опущених в урни для голосування.

Саме таким чином висловити свою громадянську позицію вирішили понад 2 130 000 виборців. Ці дані є остаточними для континентальної Франції та заморських департаментів. Деякі непринципові поправки можуть бути ще внесені після підрахунку волевиявлення приблизно 1 млн французів, що проживають за кордоном.

Офіційні результати виборів має затвердити Конституційна рада республіки протягом найближчих днів.

Ще до офіційного оголошення попередніх результатів голосування, виходячи після наради політичної ради передвиборної кампанії Олланд, прес-секретар кандидата Мануель Вальс виголосив перед журналістами: "До всіх при зустрічі на (площі) Бастилії". Нагадаємо, на площі Бастилії в Парижі ліві сили Франції традиційно влаштовують свої святкування та інші масові акції.

Ніколя Саркозі, який не зумів домогтися переобрання, вже визнав поразку і привітав соціаліста Олланд з перемогою на виборах президента. Саркозі зателефонував йому і побажав успіхів на посту глави держави. "У Франції новий президент. Це - демократичний і республіканський вибір", - сказав він, звертаючись до своїх прихильників в Парижі. "Ви підтримували мене, разом ми провели незабутню кампанію", - сказав він, звертаючись до присутніх, і визнав, що "не зумів переконати більшість французів". "Я беру на себе всю відповідальність за цю поразку", - підкреслив Саркозі.

"Олланд - президент. І його потрібно поважати", - сказав Саркозі. Але його прихильники, почувши це, почали бурхливо висловлювати обурення. Але Саркозі продовжив, заявивши, що не очолить свою партію "Союз за народний рух" на парламентських виборах, намічених на червень 2012 року. Він зазначив, що через 35 років у політиці і 10 років на вищих державних постах, він збирається стати "рядовим французом". Разом з тим, він не уточнив, чим саме планує займатися після відходу з поста президента і чи буде в якійсь формі продовжувати участь у політичному житті країни.

Саркозі закликав прихильників гідно перенести поразку на виборах президента. Останніми словами його виступу було: "Я вас люблю".

Французькі соціалісти вже святкують перемогу свого кандидата. Тисячі людей зібралися перед штаб-квартирою Соціалістичної партії на вулиці Сольферіно в Парижі і прилеглих провулках. Вони попрямували в сторону знаменитої площі Бастилії, що має символічне значення для французьких лівих.

Як зазначає ИТАР-ТАСС, атмосфера нагадує картину тридцятирічної давності, коли в 1981 році прихильники лівих сил святкували тут обрання першого в історії П'ятої республіки президента-соціаліста Франсуа Міттерана, який змінив на цій посаді лідера Союзу за французьку демократію Валері Жискар д'Естена.

З обранням на пост президента Франсуа Олланд вже привітали: президент США Барак Обама, німецький канцлер Ангела Меркель і британський прем'єр Девід Кемерон.

Зазначимо, що за останні п'ять років у політичному курсі Франції відбулася повна зміна тренду. Президент Ніколя Саркозі виконав замовлення на низку ключових для міжнародної політики рішень, сформованих прихованою динамікою основних глобальних гравців. За плечима у Саркозі залишився турбулентний 2008 рік і "відлуння" лівійської кампанії-2011.

Олланд пообіцяв, що він буде президентом усіх французів

Обраний президент Франції соціаліст Франсуа Олланд пообіцяв зміни в країні, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Французи, які обрали мене 6 травня, зробили вибір на користь змін", - сказав він, виступаючи перед своїми прихильниками.

Олланд визнав, що його чекає важка робота. Він пояснив, що його пріоритет - приймати справедливі рішення, які принесуть користь, перш за все, новому поколінню французів.

"Я буду президентом усіх французів", - підкреслив Олланд, пояснюючи, що готовий захищати інтереси не тільки своїх прихильників, а й тих, хто голосував проти нього.

Переможець виборів подякував тим, хто за нього проголосував і зазначив, що поважає роботу, виконану на чолі держави Ніколя Саркозі.

Олланд пообіцяв боротися за економічне зростання ЄС і за те, щоб він не завжди супроводжувався заходами жорстокої бюджетної економії.

Говорячи про свої плани на міжнародній арені, Олланд пообіцяв захищати по всьому світу цінності, на яких сформувалася французька республіка.

Франсуа Олланд - другий президент-соціаліст в історії Франції

Соціаліст Франсуа Олланд проголосив себе "кандидатом змін". До соціально орієнтованої програми лівих він додав ряд власних вимог. Лейтмотивом його виступів була обіцянка "повернути у французьке суспільство справедливість", а також бажання зробити молодь "головним адресатом державної політики".

Щоб боротися з фінансовою кризою, він пропонує відбирати в казну 75% доходів, що перевищують мільйонну планку. Але одночасно передбачає підвищення мінімальної зарплати і соціальних виплат. Він обіцяє в цьому ж році повернути французькі війська з Афганістану.

Новий лідер також має намір добиватися перегляду бюджетного пакту ЄС, так званого "пакту Саркозі-Меркель". Протягом своєї кар'єри Франсуа Олланд ніколи не займав посад у французькому уряді, однак, опоненти визнають його політичний досвід. Обраний президент давно і досить добре відомий Франції. Він людина з прозорою і в цілому характерною для французької політичної еліти біографією, відзначає ИТАР-ТАСС.

Соціологи бачать елементи схожості в життєвому шляху колишнього господаря Єлисейського палацу і його наступника. Саркозі та Олланд - діти другої половини ХХ століття, обидва вони виросли в непростому сімейному кліматі, і головне слово в їхній долі сказали матері.

Правда, на цьому схожість закінчується і на перший план виходять відмінності темпераменту. Але і при різних характерах двох лідерів об'єднує спільне захоплення. Як і Саркозі, Олланд - великий шанувальник футболу: він вболіває за іноземний клуб "Монако", що входить у французьку федерацію футболу.

У шкільні роки він і сам грав у футбол в міському клубі в Руані. Причому грав майбутній лідер соціалістів на позиції крайнього правого нападника.

Франсуа Олланд народився в Руані 12 серпня 1954 в родині медиків. Його батько, лікар, отоларинголог Жорж Олланд був в політиці людиною консервативних переконань, а мати Ніколь Трібер, медсестра і соціальний асистент, навпаки, дотримувалася лівих поглядів.

Переїхавши до столиці, сім'я оселилася в паризькому передмісті Нейі, на околиці Булонського лісу, і Олланд-молодший вступив до передостаннього класу ліцею Пастера. Однокласники, а потім однокурсники захоплювалися його вільної промовою, гумором, здатністю аргументувати й переконувати.

Він був першим учнем у класі, і його атестат увінчала загальна оцінка "відмінно". У студентські роки він якийсь час симпатизував компартії, але швидко піддався чарівливості лідера соціалістів Міттерана, який володів усіма інструментами впливу на аудиторію. Вступивши в ряди соцпартії в 1979 році, він і сам згодом став одним з її визнаних ораторів.

Робота в студентських профспілках паралельно із захопленням музикою британської рок-групи Led Zeppelin не завадила академічним успіхам студента Олланд. Його чотири диплома отримані в найпрестижніших навчальних закладах - Університеті Париж-II, Вищої торгової школи, Інституті політичних наук "Сьянс-По" і Національній школі адміністрації (ЕНА).

Серед однокурсників в ЕНА - майбутні посли, депутати, прем'єр-міністр. Саме в стінах цієї школи виник альянс Франсуа з однокурсницею і соратницею по партії Сеголен Руаяль. Подібно істині, він народився в суперечці. Глава студентської профспілки відстоював інтереси найменш забезпечених студентів, відмінниця Сеголен вважала пропоновані реформи несправедливими. Сторони прийшли до взаєморозуміння, і союз тривав потім більше двох десятиліть.

Старт кар'єри майбутнього кандидата в президенти був успішним: престижна посада аудитора в Рахунковій палаті і читання курсу лекцій в "Сьянс-По". Тоді ж він уперше вступив у боротьбу за депутатський мандат в департаменті Коррез, але програв - правда, самому Жаку Шираку.

До кінця 80-х він все ж став депутатом, змінивши виборчий округ. Серед його наставників - Жак Делор, оракул соціалістів в економічних питаннях, творець єдиного європейського ринку. Втім Олланд вже сам почав в той час консультувати в питаннях економіки президента Міттерана.

Піка партійної кар'єри він досяг в 1997 році, ставши першим секретарем Соцпартії. Паралельно множилися мандати: депутат, мер коррезскої столиці тюлю, а потім глава всього Коррез. Але в уряд соціалістів він ніколи не входив. Портфель міністра освіти запропонували Сеголен, а через десятиліття його супутниця вирішила боротися за найвищу посаду в республіці.

Олланд, як міг, допомагав їй у кампанії, але загальне для них випробування закінчилося не тільки поразкою Руаяль, а й розпадом двадцятирічного союзу.

Чотири роки тому його новою супутницею життя офіційно стала Валері Трірвейлер - одна з найвідоміших репортерів знаменитого журналу "Парі Матч". У Олланд четверо дітей від цивільного шлюбу з Сеголен Руаяль, два сини і дві дочки.

У Трірвейлер - троє власних синів. Нова перша леді вже заявила, що незважаючи на новий статус має намір продовжити роботу в ЗМІ, щоб "матеріально не залежати від держави або чоловіка". Залишивши три роки тому посаду першого секретаря ФСП, Олланд не відмовився від президентських амбіцій. На самому початку минулого року він вирішив балотуватися на президентський пост, обіцяючи принести французам "стабільність, гармонію і спокій".

Навесні на першому побаченні з виборцями в Кліші-Ла-Гаренн він так сформулював французьку мрію: "Це мрія, народжена Революцією рівності і свободи, "Народним фронтом", Опором, надіями 1968 року, змінами в епоху Міттерана".

Зовнішня політика нового президента Франції буде менш реалістичною, ніж у Саркозі

Зовнішня політика перемігшого на виборах президента Франції Франсуа Олланд буде менш реалістичною, ніж у його попередника Ніколя Саркозі, заявив "Інтерфаксу" відомий французький експерт з геополітики Емерік Шопрад.

"Спочатку вважалося, що Ніколя Саркозі орієнтований, перш за все, на США і НАТО. Проте з деяких питань, зокрема, в тому, що стосується Росії, він довів, що може слідувати деяким константам французької зовнішньої політики", - зазначив він.

"У випадку з "Містралем" або конфлікту з Грузією Саркозі зайняв більш збалансовану позицію, ніж можна було очікувати. У той же час, він був у перших рядах тих, хто почав іноземне втручання в ситуацію з безладами в арабських країнах. Крім того, Саркозі займав не дуже збалансовану позицію по іранському питанню", - вважає Шопрад.

"Зовнішня політика Франсуа Олланд, можливо, буде більшою мірою, ніж у Саркозі, націлена на втручання в справи інших країн під приводом захисту прав людини. Його політика, судячи з усього, буде менш реалістичною. Я думаю, що Олланд не так завзято як Саркозі буде виступати за зміцнення відносин з Росією. Його минулі контакти ясно вказують на те, що він орієнтується на США і трансатлантичне співробітництво. Не варто сподіватися, що він стане президентом із зовнішньою політикою в стилі де Голля", - вважає Шопрад.

Олланд швидко розчарує Францію, вважає Марін Ле Пен

Лідер крайньо правого "Національного фронту" Франції Марін Ле Пен вважає, що обраний президент Франсуа Олланд швидко розчарує Францію своєю політикою, яка не буде сильно відрізнятися від нинішньої, передає РИА "Новости".

"Саркозі один несе відповідальність за свою поразку сьогодні ввечері. Через відторгнення його особистості, яке він викликав у французького народу, він один несе відповідальність за перемогу Франсуа Олланд. На жаль, я знаю, що новий президент не більше, ніж його попередник, готовий до реальних змін політики ", - сказала лідер "Нацфронта", яка набрала в першому турі 17,9% голосів.

За її словами, Олланд не збирається "відмовитися від диктату Брюсселя і Німеччини, повернути суверенітет, встановити межі для захисту від нерівної конкуренції, зупинити імміграцію і захистити світський спосіб життя, цивілізацію і традиційні цінності Франції".

"Він швидко розчарує спочатку свій табір, а потім - Францію", - заявила Ле Пен.

Вона збирається після поразки Саркозі створити "справжню опозицію, яка не була б відображенням або копією чинної влади".

"Закликаю всіх, хто проголосував за мене, а також всіх, хто хоче створити нову опозицію в цій країні, орієнтуватися на парламентські вибори (10 і 17 червня)", - сказала лідер "Національного фронту".

Вона зазначила, що Олланд, який виступає за перегляд бюджетного пакту ЄС, "не збирається змінювати сутність угоди". За її словами, це "невелика підтяжка, косметична операція під диктовку ЄЦБ".

Прихильник Олланд, який зайняв четверте місце в першому турі (11,1% голосів) лідер "Лівого фронту" Жан-Люк Меланшон, навпаки, побажав обраному президенту і Франції "найкращого".

Наполягаючи на самостійності "Лівого фронту", екс-кандидат в президенти заявив, що його рух буде боротися за те, щоб "поразка правих і обрання Франсуа Олланд стало перемогою гострих (вкрай лівих) вимог".