Політковська вважала, що, відкриваючи правду про війну в Чечні, "яку Путін вів з нещадною жорстокістю", можливо, зуміє не допустити, щоб Росія перетворилася на загрозу для самої себе і всього світу, пишуть англомовні газети про застрелену в Москві журналістку.

"Згадати журналістку, яка була вбита за те, що чинила опір Путіну" - такий заголовок має матеріал у The Washington Post. Автор статті Карл Гершман, президент National Endowment for Democracy (США), пише: "Ганна Політковська була відома всьому світу завдяки тому, що висвітлювала другу чеченську війну - конфлікт, який Путін вів з тією ж нещадною жорстокістю, до якої вдається сьогодні в Сирії" .

Політковська "вважала, що, висвітлюючи в своїх статтях правду і чинячи опір терору, можливо, зуміє не допустити, щоб Росія перетворилася на загрозу для самої себе і всього світу", йдеться в статті.

Після вбивства Політковської "падіння Росії в безодню триває і прискорюється", вважає автор. "Сьогодні Росія окупує 20% території Грузії. Вона анексувала Крим, вдерлася в Східну Україну і загрожувала сусідам у Балтії і Північній Європі. Вона використовує хакерів для зламування електронної пошти, інформаційних тролів і відкрите фінансування політичних партій, щоб сіяти розбрат у Європі, послаблювати ЄС і НАТО, а також підривати довіру до західних інститутів. У союзі з іранським і сирійським режимами вона розширює свій вплив на Близькому Сході і навіть втручається в перебіг президентських виборів у США", - йдеться в статті.

"США до снаги стримати і розтрощити цю загрозу. Питання в тому, чи зможемо ми мобілізувати волю, щоб це зробити. Спогади про Політковську, можливо, допоможуть нам впоратися з цим викликом", - підсумовує автор.

"Хто замовив вбивство найзнаменитішого російського репортера-розслідувача?" - запитує в заголовку статті в Daily Beast журналістка Анна Нємцова.

"Навіть 10 років по тому у нас у "Новой газете" різні версії з питання про натхненника вбивства Ані, але наша газета не може замінити собою державне розслідування, - сказав в інтерв'ю Дмитро Муратов, головний редактор "Новой газеты". - У нас немає ресурсів на те, щоб допитати усіх, кого ми підозрюємо, зокрема державних чиновників, одного главу одного з російських регіонів і кількох офіцерів армії".

Нємцова коментує: "Під "одним главою одного російського регіону" Муратов мав на увазі лідера Чечні Рамзана Кадирова, якого багато росіян підозрюють в тому, що він віддав накази на кілька вбивства, наприклад, на вбивство правозахисниці Наталії Естемірової, викраденої в Грозному в 2009 році, і вбивство лідера російської опозиції Бориса Нємцова, застреленого в спину за два кроки від кремлівської стіни 27 лютого 2015 року".

Давня подруга Політковської Світлана Ганнушкіна каже: "Аня знову і знову ризикувала життям, розкопуючи правду заради правди, щоб мати право жити з самоповагою". Вона додає: "Сьогодні при владі є багато боягузів, які знають правду про вбивство Політковської, але вони позбавлені самоповаги і приховують правду".

"Два роки тому п'ятьох чоловіків: Рустама Махмудова, який застрелив Політковську, двох його братів і їхнього дядька, а також колишнього поліцейського Дмитра Павлюченкова, який зізнався в тому, що вистежив Аню для її вбивць, - було визнано винними і засуджено до тривалого тюремного ув'язнення. Але хто спочатку відрядив їх убити журналістку? Це залишається однією з головних таємниць у Росії. На даному етапі "Новая газета", де працювала Політковська, може зробити лише одне - "трясти" Кремль і Росію, нагадуючи їм про ганебне вбивство і вимагаючи відкрити правду", - йдеться в статті.

Британська The Guardian публікує статтю Лани Естемірової, доньки убитої правозахисниці Наталії Естемірової. Стаття має назву: "Моя мама і Ганна Політковська - жінки, які загинули за правду".

"Моя мама Наталя Естемірова і журналістка-розслідувач Ганна Політковська кілька років працювали разом, і їхні професійні контакти переросли в тісну дружбу. Моя мати працювала в правозахисному центрі "Меморіал", де збирала докази зловживань державних органів, а також доставляла допомогу і ліки нужденним. Удвох були "суперкомандою", яка розслідувала найбільш несамовиті і небезпечні справи в Чечні, понівеченій війною", - пише Лана Естемірова.

Вона згадує, що Політковська завжди сиділа дуже прямо. "Ось як ти повинна сидіти", - шепнула мені мама одного разу, коли мені було 9 років", - пише автор.

Лана розказує, що у 12 років перемогла в конкурсі есе "Моя майбутня професія". "Я написала, що смерть Ганни залишила в моїй душі відбиток і що я хочу стати журналісткою, як вона. Я написала, що її смерть змусила мене усвідомити, як важливо розповідати правду, навіть коли інші щосили намагаються її приховати. Я написала:" Журналісти повинні бути розумними, освіченими, сміливими, бунтівними; їм необхідні уява і гарне почуття гумору, трошки скептицизму, а іноді - трішки хитрощів". Всі, хто знав Аню, погодяться, що вона володіла цими рисами. Через 10 років я б додала, що по-справжньому великим журналістом людину робить співчуття. Воно рухало Ганною, воно було її "суперздатністю", - пише авторка.

Переклад Inopressa.ru