Кореспонденти Financial Times в циклі статей аналізують причини відмови російського концерну "Газпром" від розробки Штокманівського родовища.

"Газпром" припиняє проект з розробки Штокманівського родовища через дедалі вищі витрати, пишуть Гай Чейзан і Кетрін Белтон у матеріалі для Financial Times. Це рішення окреслює труднощі, з якими стикаються енергетичні компанії, що прагнуть здобувати нафтові та газові ресурси в Арктиці, зазначає автор статті. Родовище розташоване за 600 км від північного узбережжя Росії, в зоні айсбергів і полярної ночі. Також проект з розробки родовища постраждав від змін на світовому газовому ринку, викликаних революцією північноамериканського сланцевого газу, підкреслюється в статті.

"Всі сторони дійшли згоди, що витрати занадто великі, щоб ми змогли робити це на даному етапі", - заявив член правління "Газпрому" Всеволод Черепанов. Прес-секретар компанії Сергій Купріянов сказав Financial Times, що рішення може бути переглянуто, тільки коли умови на ринку зміняться. На життєздатність проекту також вплинули невизначеність попиту на європейському ринку і наростання імпорту в Європу скрапленого природного газу, повідомляє видання.

Рішення призупинити розробку Штокманівського родовища демонструє ризики інвестицій в арктичні проекти в умовах невизначеності на енергетичних ринках, пише в статті під назвою "Що після Штокмана?" оглядач Financial Times Стефан Уегстіл. Виникає питання, що компанія буде робити далі, зазначає автор. "Газпром", як і раніше, володіє найбільшими запасами газу. Однак більша частина цих запасів - у важкодоступних місцях, включаючи Штокман. За заявами компанії, вона почне їх розробляти, тільки якщо це буде економічно виправдано. З комерційного погляду, такий підхід слушний.

У Росії в справу втручається політика, підкреслює журналіст. "Газпром" є великою політичною і бюрократичною машиною. Менеджери не захочуть повертати гроші власникам акцій, вони постараються вкласти фонди Штокмана в інші проекти з сумнівними фінансовими перспективами, вважає автор. "Відповідь можна було б знайти в приватизації і лібералізації російської газової галузі. Конкуренція між російськими та іноземними компаніями допомогла б знизити витрати, допомогти модернізації та впровадженню інновацій", - підсумовує автор.

Призупинення розробки Штокманівського родовища свідчить про те, що "Газпром" реально оцінює ситуацію, стверджують в заголовку ще однієї статті у Financial Times Гай Чейзан і Кетрін Белтон. "Це позитивний крок. Нарешті хтось заявив, що проект не буде працювати і що не потрібно витрачати час і гроші", - каже Джонатан Стерн, професор Оксфордського інституту енергетичних досліджень. Однак інші аналітики зазначають, що рішення свідчить про нездатність компанії швидко реагувати на мінливі умови світових ринків. Володимир Мілов, колишній заступник міністра енергетики, вважає, що проект міг відбутися, якби "Газпром" вів себе більш гнучко зі своїми партнерами. "Газпром" хотів повністю контролювати процес прийняття рішень і відводив партнерам вторинну роль постачальників грошей і технологій. Ясно, що така схема не підходила іноземним компаніям", - підкреслює Мілов.

Переклад InoPressa