Газета The Independent опублікувала кілька статей на основі інтерв'ю Михайла Горбачова, яке взяв кореспондент видання Меттью Белл. "Напередодні свого 80-річчя останній президент СРСР удостоюється похвал на Заході, але в Росії він вочевидь недооцінений", - зауважує видання.

"Мені так соромно за Романа Абрамовича!" - ось дещо перефразована фраза Горбачова в інтерв'ю, що винесена в заголовок першої статті. "Горбачов не схвалює російський клас багатіїв, який хизується своїм багатством: це недивно для людини, яка все життя залишається комуністом і вже на початку інтерв'ю заявляє, що зразок для наслідування для нього - Ленін", - зауважує Белл. "Я прочитав у "Новій газеті" список всіх об'єктів нерухомості, якими володіє Абрамович, - це щось неймовірне. Мені соромно", - сказав Горбачов.

У момент знайомства найяскравіше враження на Белла справило не славетна вроджена пляма Горбачова, а його рука: "М'яка на дотик, з короткими товстими пальцями - рука, яку він подав Рейгану і тим самим завершив холодну війну". Коли Горбачов і журналіст сіли за стіл для бесіди, м'яка рука на мить перетворилася на залізний кулак - Горбачов дав зрозуміти, що настав час зайнятися справою. Автор зауважує: 80-річний Горбачов мислить ясніше, ніж багато 50-річних: на запитання відповідає не запинаючись.

Коментуючи нинішній стан Росії, Горбачов зауважив: "Що ж, є регрес у певних областях, але є і прогрес". Він зауважив, що незалежні газети і журнали все ще існують, "але на телебаченні ситуація не така добра, це одна з головних проблем. Я б сказав, що розвиток демократії, закорінення демократії - момент, яким Росії досі треба зайнятися". Видання нагадує, що Горбачов є співвласником однієї з нечисленних дисидентських газет - "Нової газети".

Чому Горбачов підтримував Путіна ще зовсім недавно - на виборах 2007 року? - запитав журналіст. На момент приходу Путіна до влади Росія "перебувала на межі розпаду. У той момент ключем була стабілізація. Путін діяв, хоч іноді авторитарними методами, іноді роблячи помилки, але все ж вердикт такий, що хороше переважило погане, і країна підтримала Путіна, і така моя оцінка Путіна: я був з народом, зі своєю країною", - відповів Горбачов.

Проте сьогодні "наші лідери надто впевнені в собі", припустив Горбачов, "зовсім як я на певному етапі перебудови". "Я проявив надмірну впевненість у собі і зарозумілість, і був за це покараний подальшими подіями", - пояснив він.

"Здається, розподіл власності в Росії мало відрізняється від ситуації до революції 1917 року, то чи не настав час нової революції?" - переповідає журналіст своє запитання. "Не думаю, що нам потрібна революція, але наше суспільство виразно має функціонувати по-іншому. Тобто нам потрібно, щоб була ситуація справедливості, не потрібні нинішні розриви між рівнем життя людей різних соціальних верств. Мені безумовно не хотілося б пропонувати щось на зразок боротьби між багатими або боротьби з багатими. Але я впевнений: стимули, чіткі фінансові стимули повинні існувати. Важливо мотивувати людей на те, щоб роботою вони домагалися більшого і відстоювали свої інтереси. Але склад мільярдерів, який ми маємо в Росії, - плід того, що відбулося за Єльцина", - сказав Горбачов. На його думку, їм потрібно нагадати заповіт Лівшиця: "Ділитися треба!" "Думаю, нам потрібні закони, які регулювали б такі речі, і це можна організувати через податкову систему", - додав Горбачов.

На думку Горбачова, Росія сьогодні не бажає бути наддержавою і їй не треба до цього прагнути. "Мені здається, навіть США не потрібно бути наддержавою. І Китаю не потрібно. Світ змінився", - сказав Горбачов. Він закликав відкидати людей, які плекають ідеї наддержавності, і давати шанси молоді "у ЗМІ, в політиці, в демократії".

"Завдяки своєму становищу і впливу Горбачов міг би збити собі неабиякі статки, але вважав за краще цього не робити. Навіть сьогодні він сам заробляє собі на життя - читає лекції в Америці, пише книги", - йдеться в статті. "Так мене виховали. Я вважаю себе нормальною людиною, я все це роблю не напоказ", - пояснив Горбачов в інтерв'ю.

У бесіді з журналістом Горбачов привітав програму британського прем'єра Кемерона: "Наскільки я розумію, "велике суспільство" означає, що розриви в доходах між різними соціальними верствами буде зменшено". "Нехай у Британії буде своя перебудова", - додав він. У березні в Лондоні відбудеться концерт з нагоди 80-річчя Горбачова з участю західних і "східних" музикантів. У нинішньому році компанія Gorby80, яка організовує цей захід, заснувала щорічну Премію Горбачова для тих, хто зробив щось значне в тій чи іншій галузі.

"Між повагою до Горбі на Заході і його репутацією на батьківщині - разючий дисонанс", - зауважує автор. Він повідомляє, що купив у сувенірній лавці набір матрьошок, до якого входять фігури Медведєва, Путіна, Єльцина - а потім відразу Брежнєв, Хрущов і Сталін. Горбачова до набору не долучили. Горбачов у своїй книзі пише, що росіяни хочуть, щоб їх зрозуміли. "Але як нам зрозуміти народ, який не цінує відданості Горбачова - лідера, якого так і не розбестила влада, - демократії і реформам?" - запитує журналіст.

Тема другої статті в цій же газеті, теж написаної Меттью Беллом, така: "Британії слід вивести війська з Афганістану, каже Горбачов". Введення радянських військ в Афганістан Горбачов вважає помилкою. В інтерв'ю він зауважив, що колись чув від британців, як осмислюється досвід своєї країни в XIX столітті: "Ми провели в Афганістані майже 100 років, афганці - народ особливий, живуть за своїми законами, вам краще не втручатися". В інтерв'ю Горбачов закликав Кемерона врахувати ці поради.

"Також, ризикуючи викликати шквал обурення в США, Горбачов охарактеризував війну з ісламом як конфлікт, почасти породжений самими Сполученими Штатами", - зауважує автор.

"Історико-політичний бумеранг" - так Горбачов назвав таємне фінансування ісламських екстремістів в 1980-ті роки, які практикував Вашингтон. "Вони таємно співпрацювали з тими ж силами, з якими тепер воюють. Нехай визнають свою частину провини", - додав він.

У третій, редакційній статті під заголовком "Мудрість літнього державного діяча" газета зіставляє поради Горбачова та політичні рішення прем'єр-міністра Кемерона.

В інтерв'ю Горбачов зауважив, що світ перетворюють ідеалісти, а також зазначив, що сьогодні жодній країні не слід бути наддержавою - міжнародні відносини змінилися. Але поваленням президента Тунісу Бен Алі і єгипетського президента Мубарака оголили "рудимент холодної війни: наш і американський уряди віддавна вважають за краще мати справу з сильними авторитарними лідерами замість того, щоб займати моралізаторську позицію через недостатню свободу громадян їхніх країн", - пояснює газета. Мубарак підходив Заходу більше, ніж "уряд, який міг прийти до влади в результаті вільних виборів, адже в Єгипті сильний ісламізм".

Парадокс у тому, що Блер і адміністрація Буша в інших випадках дуже завзято відстоювали протилежну доктрину - що диктаторів треба скидати, а демократію насаджувати ззовні. На думку видання, це було правомірно у випадку Косова і спочатку в Афганістані, але повалення Саддама дискредитувало цей підхід.

"Щодо Лівії це породило протилежну оману", - вважає видання. Буш і Блер налагодили торгівлю з Каддафі, навчали і постачали зброю його армії. "Натомість за співпрацю Каддафі повинен був відмовитися від програми зброї масового ураження, але минулого тижня один перебіжчик заявив, що біологічна і хімічна зброя залишається".

Що стосується Кемерона, то минулого тижня він вчинив правильно, "коли відвідав Каїрську площу Тахрір і став на бік народу", пише газета. Але незабаром з'ясувалося, що на Близький Схід Кемерона супроводжувала делегація торговців зброєю, які мали намір укладати угоди з авторитарними режимами Перської затоки.

"Ще однією ганьбою стало невміння МЗС Британії правильно організувати евакуацію британських громадян із зони кризи, незважаючи на попередження, які надходили заздалегідь. Але ще тривожніше - нездатність Кемерона і Вільяма Хейга піднятися до істинного масштабу того, що відбувається", - вважає видання.

На думку газети, в Північній Африці зараз відбувається "демократична революція, порівнянна з падінням радянського тоталітаризму". Її наслідки непередбачувані, але британський прем'єр має чітко заявити: в інтересах Заходу - не продаж зброї недемократичним країнам, а підтримка ідеалізму народів світу,які вимагають свободи, підсумовує газета.