Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко пояснює розслідування проти українських чиновників бажанням подолати існуючі імунітети. Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив у Страсбурзі, виступаючи на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Міністр зазначив, що на сьогодні в Україні є близько 400 випадків, щодо яких ведуться відповідні офіційні розслідування. При цьому, за його словами, йдеться як про представників чинної влади, так і про їхніх попередників.

- Грищенко відмовився коментувати ПАРЄ рішення КС щодо червоного прапора

"Ці зусилля спрямовані на те, щоб подолати наявні імунітети щодо тих, хто займається управлінням країною", - сказав Грищенко. "Необхідно створювати нові рамки для України, для пострадянського простору", - додав він

Грищенко зазначив, що такими діями українська влада хоче продемонструвати, що ніхто не стоїть над законом, а також, що будь-якому чиновникові доведеться відповідати на питання, якщо його діяльність піддавалася корупції. "Ми не думаємо, що імунітет потрібен будь-кому", - сказав він.

Міністр розкритикував своїх попередників: "Ми за останні 5 років до зміни уряду стали свідками того, що Українська держава була не здатна йти вперед в плані виконання своїх зобов'язань". При цьому серед головних проблем попередників він назвав нездатність керувати країною, а також нездатність вирішувати складні питання, або вирішувати їх, зважаючи на особисті інтереси.

"Як ви знаєте, 5 років тому ситуація була повністю некерованою", - сказав Грищенко. Разом з цим він заявив про те, що зараз в Україні вперше за 20 років незалежності почався "повномасштабний процес реформ" як в економіці, так і в галузі захисту свободи ЗМІ і свобод громадянського суспільства.

"Є певні відмінності, хто сидить за кермом. Сьогодні ми беремо на себе повну відповідальність за соціальний розвиток, за політичний розвиток, за розвиток демократії", - наголосив він.

Водночас нагадаємо, що і в ЄС, і в США неодноразово висловлювали занепокоєння з приводу вибіркового переслідування в Україні представників опозиційних сил.

Так, зокрема представники ПАРЄ та Європарламенту висловлювали стурбованість політично вмотивованим кримінальним переслідуванням представників опозиції. Зокрема, президент фракції Європейської народної партії і християнських демократів в ПАРЄ Люка Волонте заявив, що гнів влади, спрямований проти опозиції, є жахливим початком головування України в Комітеті міністрів Ради Європи.

Своє занепокоєння щодо посилення вибіркового переслідування політичних опонентів в Україні висловлювала і правозахисна організація Freedom House.

Крім того, нещодавно в Європейському парламенті було вироблено спільну резолюцію з українського питання, в якій основні положення залишилися незмінними: не застосовувати кримінальне право для переслідування опозиції, не обмежувати свободу пересування політичним лідерам. Проект резолюції "Справа Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду" було погоджено на спеціальному дорадчому засіданні політичних груп.

Грищенко відмовився коментувати ПАРЄ рішення КС щодо червоного прапора

Міністр закордонних справ України Костянтин Гришенко не став коментувати рішення Конституційного Суду про використання червоного прапора під час святкуванні 9 Травня. Про це він заявив у Страсбурзі на сесії ПАРЄ, відповідаючи на запитання від групи об'єднаних лівих.

"Хотів би відмовитися від обговорення рішень Конституційного Суду моєї країни. Це не підлягає дискусії, а підлягає виконанню", - сказав глава МЗС.

Нагадаємо, що 17 червня Конституційний Суд України оприлюднив рішення, згідно з яким використання Прапора Перемоги під час офіційних заходів разом із Державним прапором України суперечить Конституції.

Крім того, також 17 червня в парламенті розглядався, але так і не було ухвалено закон про використання державного прапора. Пропонувалося обов'язково вивішувати синьо-жовтий стяг над усіма державними установами, а також у кабінетах перших осіб держави.