Цього тижня завдяки проведенню фіналу "Євробачення" увага всього світу прикута до Азербайджану. Міжнародні правозахисні організації намагаються цим скористатися, щоб сповістити світ про ситуацію з правами людини і основними свободами в цій країні. Саме в цьому контексті висвітлюють конкурс багато західних газет.

"Пісні свободи для Азербайджану" - такий заголовок має ​​редакційна стаття The Financial Times. Над "Євробаченням" легко глузувати - мовляв, це "фестиваль кітчу", за висловом газети. Але цей захід збирає близько 125 млн телеглядачів, причому не тільки в Європі.

"Тому викликає тривогу той факт, що конкурс цього разу проводиться в автократичному Азербайджані", - вважає газета. Правда, країни-учасниці "Євробачення" ніколи не зобов'язувалися складати іспити з дотримання демократичних свобод, але Азербайджан "сильно не дотягує до планки цінностей, на яких засновано "європейську ідею".

На думку газети, економічний прогрес Азербайджану безсумнівний ("Країна отримала зиск з енергетичного імперіалізму Росії, який змушує Європу диверсифікувати джерела і заплющувати очі на недостатню демократичність альтернативних постачальників"). Але нафтогазові багатства зміцнили становище кланової політичної еліти, яка відтіснила опозицію на узбіччя і обмежила свободу вираження думок.

Якщо "Євробачення" загострить увагу не тільки на економічних успіхах Азербайджану, а й на проблемах з правами людини і свободами, конкурс зробить велику справу, підсумовує FT.

Матеріал у блозі Independent названо просто - "Євробачення" і права людини в Азербайджані". Ймовірно, мало хто із зарубіжних учасників конкурсу підозрює про жахливу ситуацію з правами людини в Азербайджані, вважає журналістка Люсі Попеску.

Тим часом правозахисні організації все більш стурбовані. Сформовано цілу коаліцію організацій - International Partnership Group for Azerbaijan (IPGA), яка напередодні "Євробачення" веде кампанію за свободу вираження поглядів в Азербайджані. Автор перераховує лише кілька імен музикантів і журналістів, яких, за даними Human Rights Watch чи IPGA, побили.

IPGA закликає організатора "Євробачення" - Європейську мовну спілку - змусити владу Азербайджану відповідати за свої дії. Коаліція також закликає учасників конкурсу висловитися на захист прав людини та громадянських свобод.

"Баку робить ставку на конкурс "Євробачення", - промовляє заголовок у блозі The International Herald Tribune. Президент Алієв сподівається, що проведення "щорічного свята кітчу допоможе відіпрати заплямовану репутацію його уряду", пише кореспондент Харві Морріс.

Але, судячи з новин із Баку, Алієв, цілком можливо, помилиться. Уряд Алієва, як і саме "Євробачення", застрягли в минулому, вважає автор. На думку правозахисників, Азербайджану властиві найгірші пережитки радянського періоду.

"Напередодні фіналу конкурсу влада проводить "фінальне прибирання": виганяє з вулиць Баку маніфестантів-правозахисників, щоб не псували свята", - йдеться в статті. Зі свого боку, активісти намагаються привернути увагу зарубіжних журналістів до корупції та порушень прав людини. Президента Алієва звинувачують в тому, що він придушує інакомислення, "одягає намордник" на пресу і незаконно виселяє громадян, щоб звільнити місце для реконструкції Баку.

Європейська мовна спілка глуха до звернень правозахисників. Ця позиція дає "владі карт-бланш на безкарне продовження жорстокого придушення інакомислення", як висловився Макс Такер (Amnesty International). За даними видання, артисти теж утримуються від політичних заяв.

"Азербайджан насолоджується помпезністю і побоюється викриттів", - стверджує The Washington Times. Автор статті, кореспондент Associated Press Пітер Леонард ділиться враженнями від Баку: тепер це "кипучий мегаполіс, де чарівність старовини а-ля Стамбул поєднується з амбітною архітектурою типу дубайської". "Євробачення" - найбільш доречний привід продемонструвати ці зміни.

Але є ризик, що конкурс обернеться викриттям кумівства і репресій. Правозахисники заявляють: західні країни, які прагнуть освоювати нафтові родовища, ігнорують грубе нехтування демократичних свобод. Тепер, завдяки "Євробаченню", організації загострюють увагу на проблемах, які замовчувалися роками.

Уряд Азербайджану вказує на економічні досягнення: виникла верства супербагатіїв, та й відсоток бідняків за останні 8 років скоротився уп'ятеро, до 7,6% населення. "Але за околицею Баку людям живеться важче, і це дуже помітно", - пише автор.

Та хоч як би там було, влада Азербайджану стверджує, що міжнародні НКО ведуть наклепницьку кампанію. "Наша країна демократична", - заявив цього тижня прес-секретар президента.

"Тут вітають "Євробачення", але не допитливий критичний підхід", - пише про Баку The New York Times. Влада Азербайджану не шкодує нічого на підготовку до конкурсу, сподіваючись, що увага буде зосереджена лише на виступах навіжених попсовиків ("зокрема на трупі російських бабусь", - зауважує журналіст Девід М. Хершенхорн) і на кипучому житті Баку.

Але "Євробачення" загострило увагу і на довгому списку порушень. Правозахисники називають режим Ільгама Алієва одним з найбільш репресивних у світі. Ґіорґі Ґоґія (Human Rights Watch) каже, що в Азербайджані нині сидять у в'язниці за свою діяльність щонайменше п'ятеро журналістів і два блогери.

"Ми живемо ніби в середньовіччі. Дуже вузьке коло владної верстви отримує гроші від нафти, газу і величезну систему корупції", - каже Лейла Юнус, директор правозахисної організації "Інститут миру і демократії". "Торік влада знесла її офіс бульдозером", - повідомляє видання.

Юнус й інші критики кажуть, що західні країни майже не надають їм офіційної підтримки, бо США та Ізраїль вважають Азербайджан і Алієва союзниками щодо Ірану і розраховують на їхнє сприяння в Афганістані.

Юнус закликала Захід активно просувати демократію в Азербайджані. Інакше Азербайджан стане "новим Іраном", застерегла вона.

За спостереженнями журналіста, цього тижня влада Азербайджану дещо пом'якшила тактику: в понеділок були затримані кілька десятків демонстрантів, але в середу поліція не перешкоджала ході учасників Sing for Democracy.

Автор докладно описує краси Баку і зусилля, докладені владою заради "Євробачення": наприклад, закупили нові таксі типу лондонських. Але критики називають місто міражем, що маскує безсердечне ставлення влади до політичних супротивників. На прес-конференції Sing for Democracy журналіст зауважив: редактори урядових газет неодноразово втручалися в те, що відбувається, вимовляючи довгі промови і заперечуючи звинувачення в порушеннях прав людини.

Наприклад, журналіст Алігісмет Бадалов спробував виправдати спробу шантажу щодо репортера Хадіджи Ісмаїлової: "Вона втрутилася у внутрішні справи уряду, а уряд втрутився в її особисте життя. Вона - брудна пляма для азербайджанської журналістики. Її застукали зі стороннім чоловіком".

Переклад InoPressa