Західна преса далі висвітлює різні аспекти історії зі спалахом кишкової палички - від економічних наслідків до висновків, які слід зробити сільському господарству і нам усім як споживачам.

"Росія відмовляється зняти заборону на ввезення європейських овочів", - повідомляє в заголовку Financial Times. Прем'єр-міністр Путін заявив, що ембарго не буде знято, поки ЄС не назве причини спалаху інфекції E.coli, пояснює журналістка Ізабель Горст. "Прем'єр посміявся над скаргами ЄС, що заборона на овочі порушує дух СОТ", - пише вона.

Раніше представник ЄС у Москві Фернандо Валенсуела зауважив, що ембарго на овочі не відповідає правилам СОТ. "Аналітики назвали ембарго протекціоністським кроком на підтримку вітчизняних овочівників, оскільки Росія прагне сама забезпечувати себе продовольством. Правда, Путін сказав, що в момент, коли урожай в Росії ще не дозрів, Росії буде важко обійтися без європейських овочів", - йдеться в статті.

"Спочатку зерно, тепер огірки: Росії ніяк не вдається подолати інфляцію", - таку думку виносить у заголовок своєї статті в блозі The Wall Street Journal Іра Йосебашвілі. Торік уряд обіцяв знизити інфляцію до мінімуму за пострадянський період, але посуха знищила третину посівів зернових. Минулого тижня з'явилася нова перешкода - європейський огірок, пише автор з приводу ембарго на ввезення овочів з ЄС.

"Як знати, що являє собою це ембарго - ситуацію, яку вдасться розрулити шляхом нагальних дипломатичних зусиль, чи далекосяжний хід у вічній шаховій партії, яку Росія грає проти решти світу", - зауважує журналіст.

Більшість овочів ввозиться до Росії з колишніх республік СРСР, але європейських овочів імпортується на 730 млн доларів на рік. Якщо ці продукти зникнуть з ринку, ціни на овочі зростуть, і традиційна літня дефляція в Росії буде анульована.

Тим часом ціни на зерно в Росії неминуче зростуть після 1 липня, коли буде знято ембарго на його вивіз. Голова ЦБ Сергій Ігнатьєв закликав запровадити рухомі збори щодо цін на зерно, щоб приборкати інфляцію.

"Ми повинні бути готові до принципово нових інфекцій", - застерігає в редакційній статті http://www.independent.co.uk/opinion/leading-articles/leading-article-we-must-be-prepared-for-a-new-world-of-infection-2292840.html. Газета перераховує тривожні висновки, які слід зробити зі спалаху кишкової інфекції в Німеччині.

1. Бактерії постійно мутують, і в Європі далеко не переможені інфекційні хвороби. Слід посилити механізми виявлення хвороб і негайного лікування пацієнтів.

2. В епоху глобалізації інфекції стрімко поширюються, не рахуючись з кордонами держав. "У XXI столітті країна не може врятуватися від зарази, просто "щільно зачинивши віконниці", - застерігає видання.

3. "Треба діяти невідкладно заради порятунку життів, але не поспіхом - є ризик нашкодити іншим", - пише газета. Тим часом канцлер Меркель виправдовує владу Гамбурга, яка помилково оголосила джерелом інфекції іспанські огірки. Ембарго Росії на ввезення овочів з ЄС засуджують як диспропорційний крок. "Це не привід вести політичні ігри. Головним завданням завжди має бути захист людських життів", - пише газета.

The Observer закликає замислитися над докорінними причинами епідемій в сучасному світі. "Харчовий ланцюжок - на межі розриву, хто заново викує ланки довіри?" - запитує в заголовку журналістка Джоанна Блайтмен.

Ми зі зворушливою наївністю віримо харчовій промисловості: якщо на упаковці листового салату написано: "митий", можна їсти, більшість так і вчинить. Ми припускаємо, що салат вирощений, зібраний, вимитий і розфасований в ідеальних санітарно-гігієнічних умовах, пояснює автор.

Справді, в світі запроваджено, здавалося б, суворі норми для сільського господарства і харчової промисловості. Їх накладають міжнародні організації, державні відомства і великі торговельні мережі.

Але на ділі харчова промисловість здебільшого сама себе регулює, стверджує автор. Санітарні норми щодо продовольства радше покликані не вберегти здоров'я людей, а полегшити життя фірмам і на випадок чого задокументувати в папірцях, що норми дотримувалися. Передбачається: якщо люди сказали, що перевірили воду для миття салату або припинили обробку пестицидами за два тижні до збирання врожаю, так і було.

"Тепер, коли скандали навколо продуктів виникають один за одним, ми повинні зрозуміти: наша індустріалізована, глобалізована харчова система за визначенням породжує масові проблеми зі здоров'ям. Вона "заточена" під виробництво їжі в колосальних обсягах і зростання продуктивності, але за найменшої собівартості", - пише автор. Тому виробники заради економії вдаються до інтенсивних методів, що створює безпрецедентні ризики: "токсини з генетично-модифікованих рослин виявляються в крові ембріонів, клоновані телята вмирають невдовзі після народження, з'являються більш небезпечні супершкідники".

На позаминулому тижні у британських корів виявили новий штам золотистого стафілокока, нечутливий до основних антибіотиків, повідомляє автор. Причина - майже напевно рутинне застосування антибіотиків, якими лікують мастит - поголовне захворювання корів на великих фермах. "Але чого ще чекати, якщо супермаркети купують у фермерів молоко за ціною нижче собівартості?" - пише газета.

Сучасні сільськогосподарські підприємства такі величезні, що множать ефект усіх "бомб з годинниковим механізмом", підкладених харчовою індустрією під здоров'я нації. Залишається лише молити Бога, щоб кишкова паличка заразила воду на якомусь хуторі, а не в голландських теплицях, де вирощується третина огірків у світі.

Російське ембарго засудили як диспропорційне і політично вмотивоване, зауважує автор. "Але глобальна торгівля продовольством дуже ефективно доставляє великі проблеми на території інших держав", - пише вона, нагадуючи про заражені діоксином німецькі яйця, які перероблялися в Голландії і продавалися у Великобританії. "Цілком можливо, що Росія вхопилася за шанс в торгівлі, але якщо ви російський громадянин і заразилися E.coli, з'ївши салат з зараженого регіону, ви захочете знати, чому ваш уряд вас не вберіг", - пише автор.

Слід визнати, що глобальний харчовий ланцюжок порвався, вважає журналістка. Щоб їжа стала безпечною, слід радикально змінити модель сільського господарства - зробити наголос на невеликих господарствах і локальному виробництві. Не можна, щоб влада над харчовим ланцюжком була сконцентрована в руках купки глобальних корпорацій і лобі.

"Паніка навколо продуктів" - так називається редакційна стаття The Times. Газета зазначає, що спалах кишкової інфекції в Німеччині вкрай стривожив західноєвропейців, які в більшості своїй вважають продукти безпечними і нехтують заходами профілактики.

Але є підстави не нервувати, вважає видання. 1. Спалах інфекції, здається, пішов на спад. 2. Поширення кишкової палички легко припинити простими заходами гігієни. 3. Санітарні служби більшості країн мають успішний досвід виявлення, ізолювання і приборкання інфекційних хвороб. "Нові штами і хвороби завжди будуть з'являтися. Але епідемії минулих часів не повернуться", - запевняє видання.

Переклад InoPressa