Пасха за Христом, або Як насправді виглядала Тайна вечеря

Остання вечеря Ісуса з учнями – надзвичайний момент, коли в один вечір 12 століть єврейської історії стали майбутнім християн.

Про це повідомляє Newsweek.

«А коли настав вечір, сів до столу, і апостоли з Ним», – написав приблизно через тридцять років євангеліст Лука. На жаль, він не сидів того святкового вечора з іншими апостолами поряд з Христом. Він знав про події лише з розповіді очевидців. Однак, власне він докладніше аніж святий Матвій чи Марко, описав Тайну вечерю.

«Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму. Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона», – такими словами, за святим Лукою, Ісус звернувся до учнів. Тоді він взяв чашу вина, промовив молитву і сказав: «Візьміть її, і поділіть між собою. Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде».

Потім він розділив з учнями прісний хліб і додав: « Це тіло Моє, що за вас віддається». Учні ще не оговталися від здивування, як під кінець вечері Христа взяв в руки чашу з вином, щоб оголосити: «Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається».

Важко сказати, чи розуміли апостоли сенс події, в якій вони брали участь. Як і кожен рік вони святкували одне з найважливіших єврейських свят – Песах – як згадку про втечу з Єгипту. Власне це свято Христос наповнив того вечора абсолютно новим змістом і незабаром змінив хід світової історії.

Вечеря Песаху

«Очищення будинку на Песах – це містичне дійство», – зазначив Єжи Кіхлер, колишній голова єврейської релігійної спільноти у Вроцлаві (Польща), який зараз викладає у місцевому університеті. Пасха, що зветься Песах (на івриті: перехід) для нього така ж жива сучасна традиція, як і в часи Христа. Євреї повторюють ті ж обряди, що практично не змінилися протягом трьох тисяч років. У кожному з них зберігається частина історії.

«Як і більшості чоловіків, мені не подобається прибирати. Але якщо це важливо для мене і для Бога, я не буду ухилятися від цього. Тому я очищу будинок від усього, що містить закваску: хліба, квашених огірків, квашеної капусти тощо, – пояснює Єжи Кіхлер, – У той же час ми очищаємо наші серця від гріхів і злих думок. Хоча прибирання будинку має багато значень».

Згідно з переказами, євреї, втікали з Єгипту, не маючи навіть часу, щоб приготувати звичайний хліб, тому що щоб його замісити потрібно було витратити кілька годин.

«У поспіху пекли хліб зроблений з борошна та води. Хоча я особисто думаю, що вони просто готували сухий провіант, який не буде швидко псуватися в пустелі», – додав він.

Що їли Ісус і апостоли

Коли заходить сонце у 14-й день весняного місяця нісана (за єврейським календарем, оскільки в григоріанському календарі, ця дата є рухомою), то починається вечеря, що має назву Седер. Оскільки Пасха є весняним святом, а на Близькому Сході рослини починають рости набагато раніше, в квітні вже збирають врожаї, то в цей вечір на столі завжди є свіжі продуктів. Всі вони мають символічне значення.

На столі Седер, крім яйця, що є символом початку життя і його відродження, знаходяться, зокрема, трави з гірким смаком, що символізують гіркі часи єгипетської неволі. Також подають харосет – суміш вина, горіхів, кориці та яблук.

«Вона має колір та консистенцію цегельного розчину, щоб нагадувати євреям про глину, яку вони мали місити за наказом фараона. Коли традиційних інгредієнтів не вистачало, ми використовували в Польщі яблука і корицю, просто для збереження відповідної консистенції та кольору цегли», – зазначив Єжи Кіхлер.

На столі також обов’язково має бути шматок м’яса або хоча б присмажена кістка ягняти. Вони нагадують про жертву Агнця, кров’ю якого були позначені двері будинків ізраїльтян, коли Бог оголосив Мойсею: « Коло півночі Я вийду посеред Єгипту. І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жорнами». Десята єгипетська кара обминула тільки будинки, позначені жертвенною кров’ю (звідси й назва Песах, що на івриті також означає: оминути).

Завдяки карам євреї відновили свою свободу і вирушили на шлях до Землі обітованої. Після цього впродовж 1,3 тис вони жертвували ягня на Пасхальну вечерю – аж до 70 р. н.е., коли римські окупанти, придушивши чергове ізраїльське повстання, спалив великий храм у Єрусалимі. Загибель Другого Храму і остаточна втрата незалежності припинили принесення жертв. З цього моменту вони були замінені шматком м’яса на тарелі, яку євреї не повинні навіть куштувати.

Ось я, Месія

Коли стіл накритий, вечеря починається з молитви киддуш.

Обряд зазвичай проводить господар дому. Після молитви над чашею він надпиває червоне вино і дає його куштувати усім присутнім. Після цього усі присутні на трапезі вмивають руки і діляться хлібом виготовленим без закваски.

«З’їдаючи у цей вечір, навіть шматок маци єврей стає милим для Бога, – пояснює Кіхлер. – Маца повинна бути тонкою, складатися тільки з борошна та води, і випікається близько 16 хвилин у спеціальному місці, де ніхто не ввійде з закваскою чи дріжджами», – додав він. Наступна частина вечері – це читання Хаггади або історія Виходу з Єгипту.

Вечеря триває довго. На столі євреї ставлять порожню чашу, яку називають чашею Іллі. Вона чекає на біблійного пророка, який має привести з собою ще когось. Того, кого він представить, словами: «Ось Месія». Так само, кожного року ніч Пасхи святкував й Ісус зі своїми учнями.

«Це чиніть на спомин про Мене!», – наказав їм на вечері Христос. Він зробив це, щоб підкреслити, що апостоли не брали участі лише у прощальному бенкеті, коли він чекає на муки та смерть. Мова йшла про те, щоб дати початок чомусь новому. Провести справжню революцію.