Перша фаза тайванської кризи пройшла, війни не сталося.

Попри це, я думаю, візит Ненсі Пелосі свій відбиток в історії залишить. Власне, мені здається, саме цього і хотіла спікер Палати представників Конгресу США. Адже тепер, крім фото її колеги Ньюта Гінгріча у 1997 році, є таке ж історичне фото Пелосі в Тайбеї 25 років по тому.

На мій погляд, Китай, звичайно ж, не буде штурмувати Тайвань у лоб і прямо зараз, просто тому, що туди прилетіла спікер. Тим більше, що це не прецедент.

Однак відповідь Китаю буде розтягнута у часі і проявиться в інших формах: санкції, торгові обмеження, часткова блокада острова, зниження дипвідносин, підтримка альтернативних антизахідних проектів, кібератаки, перекупка країн, що визнають Тайвань і т. д.

Воювати в Пекіні не хочуть і не готові. До того ж, історія воєн, в яких брав участь Китай в останні сто років, не найуспішніша, і ще одна поразка їм не потрібна. Та й саме по собі силове повернення острова ускладнить його реінтеграцію навіть у разі військової перемоги Пекіна, оскільки ще більше налаштує людей проти КНР, озлобить їх.

Китай, звичайно ж, не буде штурмувати Тайвань в лоб і прямо зараз, просто тому, що туди прилетіла спікер...

Можна точно сказати, що після візиту Пелосі політична комунікація між США і Китаєм буде серйозно порушена і зведена до мінімуму, принаймні на вищому рівні. Про будь-які домовленості з міжнародних справ можна забути. Особливо після листопада, якщо до влади повернуться республіканці, більшість яких займають ще більш "яструбину" позицію щодо Китаю.

Безумовно, Сі Цзіньпін розцінить "тайванський маневр" США як плювок йому особисто в обличчя, а не просто виходку спікерки, на яку не можуть вплинути у Білому домі, що йому, швидше за все, намагався пояснити Байден на зустрічі 28 липня.

Для очільника КНР візит Пелосі моментально ставиться в контекст: прямо перед серпневою зустріччю партійного керівництва в Китаї і осіннім з'їздом партії, на якому Сі Цзіньпін буде намагатися переобратися всупереч усталеній традиції. Якщо Сі втримається у владі і посилить свої позиції в партії, тайванська історія буде відігравати значну роль при визначенні ним подальшої політики щодо Тайваню і США.

Воювати в Пекіні не хочуть і не готові

Так що, хоча велика війна зараз не передбачається, візит Пелосі серйозно підвищив ризик військової конфронтації у найближчі роки, а також може качнути китайське керівництво у бік більш агресивної і впевненої зовнішньої політики, наприклад, менше стримувати себе у співпраці з рф чи іншими анти-американськи налаштованими державами.

Для України це не найкращі новини, оскільки світова турбулентність нічого хорошого не несе. А нова хвиля взаємних ударів, що розривають ланцюжки поставок, лише ускладнить соціально-економічну ситуацію у низці регіонів, включаючи Європу, для якої війна КНР і США - останнє, що зараз потрібно на тлі війни в Україні.

Ілія Куса, аналітик-міжнародник, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього"