Президент України Віктор Янукович відзначає зростання рівня загроз для енергетичної безпеки України, повідомляє прес-служба президента.

"Аж ніяк не всі загрози для України мають зовнішнє походження. Ми відчуваємо ускладнення стану економічної та фінансової безпеки, критичне зростання рівня загроз енергетичній безпеці, триває соціально-демографічна криза, зростає загроза у сфері екологічної та техногенної безпеки", - сказав Янукович на засіданні комітету з реформування та розвитку Збройних сил України та військово-промислового комплексу в п'ятницю в Києві.

Президент назвав "величезною загрозою" корупцію.

За словами Януковича, доки в Україні не буде зміцнено демократичні інститути та зменшено корупційну складову, доти країна не матиме шансів успішно долати виклики сьогодення.

Як відомо, Україна безуспішно домагається зниження вартості російського газу.

У середині березня голова НАК "Нафтогаз України" Євген Бакулін заявив, що Україна веде переговори щодо закупівлі природного газу в Європі в обсягах до 10 млрд куб м. Про намір розпочати закупівлі газу на європейських спотових ринках вже влітку 2012 року також повідомляв міністр енергетики і вугільної промисловості Юрій Бойко.

Українські експерти та фахівці вважають можливим імпорт закуповуваного на споті природного газу і його постачання в Україну через західні кордони, зокрема Словаччину. При цьому диверсифікації постачання газу в Україну сприяє Москва, оскільки скорочення транзиту російського газу до Європи через українську ГТС вивільняє трубопровідні потужності для їхнього використання й отримання газу в реверсному напрямку.

Крім того, Україна будуватиме термінал із регазифікації зрідженого природного газу (ЗПГ) у районі міста Южного на Чорноморському узбережжі України. Вартість ЗПГ-терміналу оцінюється в 846 млн євро. Будівництво першої черги об'єкта потужністю 5 млрд куб м триватиме 49 місяців. Україна також розглядає можливість своєї участі в іноземних проектах ЗПГ-терміналів.

Нагадаємо, що Україна має намір стати учасником проекту будівництва Транскаспійського газопроводу, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив про це 4 квітня на зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. "Коли сторони, що беруть участь у проекті, досягнуть домовленостей, Україна готова розглянути питання своєї участі в проекті", - повідомили в прес-службі прем'єра.

Транскаспійський газопровід має пролягти по території Азербайджану і Грузії в обхід Росії. Система потужністю 30 млрд кубометрів на рік дозволить транспортувати газ з Туркменістану в газопровід Nabucco, який є конкурентом трубопроводу South Stream, що лобіюється "Газпромом". Вартість проекту становить 7,9 млрд євро.

Москва намагається не допустити будівництва Транскаспійського газогону всіма доступними способами. Ключовий російський аргумент, за словами співрозмовника в МЗС РФ, полягає в тому, що юридично статус Каспійського моря досі не визначений, його дно не розмежоване, а тому Баку і Ашгабат не мають права прокладати трубопровід по дну моря без згоди всіх прибережних країн. Азербайджан же наполягає на тому, що може вирішити ці питання з Туркменістаном на двосторонній основі.

Для Януковича будь-яка ізоляція є поганою

Політика позаблоковості не завадить Україні й надалі відігравати свою роль у розвитку системи безпеки у світі, переконує президент України Віктор Янукович.

"Україна й далі розвиватиме тісні, партнерські відносини з країнами - членами ЄС, Росією, США, Китаєм, іншими сусідніми державами, з країнами СНД, з міжнародними організаціями - ООН, ОБСЄ, НАТО. Ми й надалі робитимемо свій внесок у міжнародні заходи з урегулювання криз, миротворчої, антитерористичної й антипіратської діяльності, контролю над озброєнням", - сказав Янукович на засіданні комітету з реформування та розвитку ЗС України та військово-промислового комплексу в п'ятницю в Києві.

Водночас президент зазначив, що ЗС України мають бути "надійним щитом", який зміг би протистояти будь-якій небезпеці.

У зв'язку з цим Янукович зазначив, що першочергове завдання - розвиток органів безпеки, насамперед ЗСУ. За його словами, на розгляд комітету винесено три проекти документів - концепцію реформування ЗСУ, стратегію національної безпеки, військову доктрину.

"Ухвалення стратегії національної безпеки та військової доктрини, розгляд концепції реформування ЗСУ сьогодні мають надзвичайно важливе значення, оскільки вони є базовими для розробки пакета програмних документів, які визначатимуть політику національної безпеки України в мінливому світі", - наголосив президент.

Він також зазначив, що ухвалення таких документів "стане потужним сигналом незмінності стратегічного курсу України на євроінтеграцію".

Водночас глава держави відзначив бажання розробників Концепції здійснити рішучі кроки щодо відновлення боєздатності ЗСУ та створення підґрунтя для їхнього подальшого розвитку в умовах жорстких ресурсних обмежень.

"Першочергове завдання - розбудова органів сектору безпеки, які досі не повною мірою відповідають завданням захисту національних інтересів… Сьогодні маємо відповісти на питання стосовно основних параметрів, що визначають майбутнє наших Збройних Сил. Маємо нарешті усвідомити, які Армія і Флот нам потрібні", - наголосив президент.

Разом з тим президент висловив думку, що у найближчій перспективі збройні конфлікти у безпосередній близькості до українських кордонів є малоймовірними.

Нагадаємо, що Київ сподівається, що травневий саміт НАТО в Чикаго вплине на поглиблення співпраці з Альянсом.

При цьому представники Альянсу зазначають, що Україна активніше працює з НАТО.