Парадокс першого бліцкригу влади полягає в тому, що адміністративне посилення призвело до її політичного та соціального ослаблення. Замість ліберальної, що захищає, правової стабільності правляча еліта пропонує поліцейську стабільність пресування і придушення, що не підтримується суспільством, вважає політолог Вадим Карасьов.

"Сьогодні стало очевидно, що основні суперечності сконцентровані між корупційною моделлю державності та вимогами ліберального економічного розвитку. Економіка і суспільство хочуть звільнитися від спрута бюрократії, податкового пресу, адміністративної зарегульованості, а держава цієї свободи не дає. У результаті тліє конфлікт між моделлю державності та реальним життям людей, які щодня зіштовхуються зі старою, корупційною державною машиною", — пише " Дзеркало тижня. Україна" у статті Карасьова. "Однак влада стає на інший шлях — згортання і обмеження простору свободи. З інституційного погляду, демократії в Україні стало менше, але ментально українці стали ближчими до демократії. Суспільство вже розуміє, що свобода — не ефемерне поняття, яке в ієрархії індивідуальних цінностей стоїть на другорядних позиціях. І в цьому полягає принципове значення першого року правління нової адміністрації: внаслідок її радянсько-ренесансної політики в суспільстві поступово проступають контури реального порядку денного.

Такий порядок формує не політтехнологічний, не маніпулятивний, не симуляційний, а реальний суспільний консенсус — вимога від держави антикорупційної, ліберальної, правової політики, демонополізації економіки. Реформи мають бути орієнтовані на виробництво свободи — економічної, соціальної, політичної", — вважає Карасьов.

Як зазначає автор, коаліційна, плюралістична, конкурентна за своїм політичним змістом політична система 2006-2010 років наразі поступається режимові домінуючого гравця, роль якого бере на себе президент. Проте, якщо звернутися до досвіду сусідніх Росії та Білорусі, то умовою стабільності та ефективності режимів, там виступає високий рейтинг президента на рівні 60-70%. З українським президентом ситуація набагато складніша. Президентський рейтинг Януковича після одного року коливається в районі 30%, причому з тенденцією до падіння, а не до зростання.

"Задекларована владою п’ятирічка реформ може стати п’ятирічкою соціальної та політичної нестабільності. Перед елітами зараз стоїть завдання утримати ситуацію під контролем, провести реформи згори й не допустити революції знизу. Замість проектування керованої демократії, що несе в собі потенціал нестабільності, необхідна керована реформація, лібералізація згори. Інакше ситуація може вийти з-під контролю, а новий Майдан уже не буде мирним, терпимим до влади та еліт", — йдеться в статті.

Згідно з результатами репрезентативного опитування, проведеного в грудні 2010 року дослідницьким інститутом ІFAK Ukraіne за замовленням Deutsche Welle. 79% українців найважливішими для держави вважають економічні проблеми. 50% громадян незадоволені тим, як уряд і президент України вирішують ці проблеми.