Президент Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані стали результатом нападу "бандитів і терористів".

"Нам довелося мати справу з озброєними, підготовленими бандитами. Як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами і терористами", - сказав Токаєв. Лише на Алмати, за його словами, напали 20 тисяч бандитів.

ВВС попросила експертів дати оцінку тому, хто може стояти за заворушеннями на вулицях Казахстану.

Що за "бандити"?

Президент Токаєв називає людей, які вийшли на вулиці Казахстану, "деструктивними силами", змовниками та "міжнародними терористичними бандами".

Але опитані ВВС експерти ставлять під сумнів слова політика.

"Якщо уважно придивитися до тих подій, які влада раніше називала "терористичними актами", можна побачити набагато складнішу картину, пов'язану з боротьбою за владу всередині еліт", - каже експерт британського Королівського інституту міжнародних відносин Кейт Маллінсон.

З оцінкою Маллінсон погоджується і британський бізнес-аналітик Бенджамін Годуїн. Він зазначає, що спочатку протестувальники в різних частинах Казахстану мали різні вимоги.

У Мангістауській області, де почалися протести, люди вимагали зниження цін на газ. Мешканці нафтоносних районів країни вимагали покращення умов праці.

У деяких інших містах люди висловлювалися за зміну конституції Казахстану. А багато демонстрантів просто виступали за необхідність змін, у них не було чітко сформульованих вимог, бо не було лідерів та якоїсь організації.

Але до 5 січня ситуація змінилася. На вулицях з'явилися групи озброєних людей.

"До вечора 5 січня з'явилися якісь машини, з яких виходили люди з автоматами. Стало очевидно, що на вулицях орудують якісь організовані групи, мародери. Якісь люди почали грабувати банки. Це вже не протест. Демонстранти, які раніше виходили на вулиці з економічними та політичними вимогами, просто залишилися вдома. Вони почали боятися виходити", - зазначає Годуїн.

"Збройні угруповання, які ми бачили на вулицях Алмати та інших міст, безпосередньо не пов'язані з протестами. Вони пов'язані з нинішньою боротьбою за владу між сім'єю Назарбаєва та Токаєвим", - вважає експерт.

При цьому і Годуїн, і інші експерти вважають, що озвучена Токаєвим цифра у 20 тисяч бандитів - це, найімовірніше, перебільшення.

Для порівняння: за оцінками ЦРУ, 20-30 тисяч осіб - це чисельність всіх бойовиків "Ісламської держави" на момент, коли угруповання контролювало максимальну кількість територій у Сирії та Іраку в 2014 році.

Чи багато екстремістів у Казахстані?

Опитані ВВС експерти сходяться на думці, що у Казахстані зараз немає потужних центрів релігійного екстремізму. Деякі громадяни країни у 2014-2018 роках вступали до лав бойовиків ІД та вирушали до Сирії, проте їхня кількість була невелика. Ті, хто повернувся до Казахстану, постали перед судом, багато з них наразі перебувають у в'язниці.

"Роль радикальних ісламістів є вкрай перебільшеною. Казахстан наразі не є розсадником доморощених терористів", - вважає аналітик Маллінсон.

У першій половині 2010-х радикальні ісламісти у Казахстані провели кілька вилазок. Але групи бойовиків, які вступили у відкрите протистояння із владою, були невеликими.

Але ще тоді експерти зазначали, що казахські сили безпеки показали себе не зовсім готовими до ефективних та швидких заходів щодо придушення збройного опору.

Контртерористична операція в Алмати

Професор техаського університету A&M Едвард Лемон зазначає, що на даний момент немає жодних свідчень про причетність будь-яких радикальних груп до погромів або штурму урядових будівель: "Я сумніваюся, що в Казахстані була мережа сплячих осередків, яка зараз різко активізувалася і взяла участь в організації насильства. Можливо, деякі люди, що вийшли на вулиці, поділяють радикальні погляди. Але поки що немає підстав вважати, що їхні дії контролюють терористичні організації ззовні".

Професор факультету сходознавства та африканістики Університету Лондона Бхавна Даве зазначає, що спецслужби Казахстану збудували цілу систему стеження за населенням. Але відразу додає, що це не завжди означає, що вони працюють ефективно.

"Спецслужби наглядають за всіма. Хто одягнув хустку, хто ще щось зробив. Там, де люди збираються читати та вивчати Коран вдома, зазвичай швидко з'являються агенти спецслужб. Але всередині спецслужб є свої групи впливу, своя боротьба за владу. І здійснюючи ті чи інші дії, силовики можуть іноді переслідувати особисті чи групові, але не державні інтереси", - каже Даве.

Хто може стояти за озброєними погромниками?

Експерти розділилися в оцінці того, хто може стоять за озброєними групами.

"Ці люди вочевидь є потужною і добре підготовленою силою, яку, мабуть, розгорнули для того, щоб дискредитувати Токаєва і змусити його піти у відставку", - вважає Годуїн.

Професорка Національного університету оборони у Вашингтоні Еріка Марат припускає, що нападники на магазини та будівлі могли діяти за своєю ініціативою: "Я не відкидаю версію про те, що деяких погромників найняли представники влади. Але водночас я припускаю, що це міг бути просто розвиток протестних настроїв. Дуже важливо відзначити, що прояви насильства та агресії почалися саме після того, як влада дала поліції команду застосовувати сльозогінний газ, світло-шумові гранати та інші силові методи розгону протестувальників".

Зіткнення протестувальників з поліцією в Алмати

За словами експерта, жорсткі дії поліції проти мирних демонстрантів нерідко призводять до мобілізації та радикалізації протесту. Люди сприймають насильство щодо себе як незаконну дію з боку влади, у них з'являється гнів.

Більш радикальні представники натовпу (переважно молоді чоловіки) починають проявляти цю агресію, атакуючи силовиків або нападаючи на державні будівлі як символ влади. Приклади такої поведінки можна побачити під час протестів у всьому світі.

"Але зверніть увагу, що у містах, де протести були більш організованими, погромів практично не було. Там, де на чолі протестувальників стали профспілки (наприклад, нафтовики) або НКО, ситуація залишилася під контролем. Протест мутував у радикальні форми там, де не було лідерів - і там, де держава надмірно використала силу", - зазначає Марат.

Професор Даве не виключає, що погроми, що відбулися 5-6 січня, могли бути спровоковані спецслужбами: "Захоплення аеропорту, напади на будинки, зокрема на військові об'єкти, пограбування - все це не могло статися у таких масштабах без участі спецслужб. Гадаю, дехто з представників політичних еліт хотів би дестабілізувати ситуацію, підірвати владу Токаєва і зміцнити свої позиції".

Чому спалахнув Казахстан і чим це може закінчитися

Експерт зазначає, що в Казахстані існує ціла низка бізнес-груп, кланів та лобістів з певними економічними інтересами.

"Це дуже складна багатовекторна система. Назарбаєв якось умудрявся тримати її під контролем. Усередині системи різні сили конкурували, але на його позиції ніхто не робив замах. Зараз ця система розвалюється, а якогось очевидного наступника немає", - говорить Даве.