Трагедія в Алеппо, хоч як цинічно це звучало, стала вінцем путінської переможної ходи 2016 року, пишуть ЗМІ. Німеччина відмовляється вести переговори з Асадом навіть після повернення Алеппо під його контроль. Американські військові намагаються знешкодити російські озброєння, захоплені "ІДІЛ" у Пальмірі. Іран коштом перемоги в Алеппо просуває власний порядок у регіоні. НАТО не хоче ускладнювати ситуацію своїм втручанням.

Влада Німеччини відмовляється вести прямі переговори з сирійським президентом Башаром Асадом навіть після повернення Алеппо під контроль сирійської армії, повідомляє Frankfurter Allgemeine.

"Асад - лише засіб досягнення цілей для Росії і Ірану", - заявив виданню голова комітету Бундестагу з питань зовнішньої політики Норберт Реттґен.

Джерела в МЗС Німеччини повідомили виданню, що взяття Алеппо не вплинуло на думку федерального уряду про Асада. "У довгостроковій перспективі ми не бачимо майбутнього з Асадом, - заявив зовнішньополітичний експерт фракції СДПН Нільс Аннен. - Проте ми повинні визнати нову реальність: перемога в Алеппо зміцнила режим у Дамаску".

Німецькі зовнішньополітичні експерти побоюються змови Росії і Туреччини. Як сказав Реттґен, "в цьому випадку Заходу загрожує дипломатична катастрофа". Аннен також не виключає, що "Москва може прийняти присутність Туреччини на півночі Сирії, де Анкара протидіє курдам, якщо вона більш не буде надавати підтримку противникам Асада".

"Для Москви перемир'я в Алеппо стало апофеозом її втручання в бойові дії" - "вона змогла знову видати себе за миротворця після того, як 15 місяців бомбила опозиційні групи", пише Мартін Чулов, кореспондент The Guardian. Однак "для Тегерана дозволити піти мирним жителям і бійцям повстанців означало можливу втрату впливу - саме коли роль Ірану на цьому полі битви стала затьмарювати російську".

Тому через кілька годин після того, як Туреччина і Росія оголосили про угоду, Іран саботував її, вимагаючи зняти облогу з двох оточених "Джебхат Фатех аш-Шам" шиїтських сіл на північ від Алеппо і зробити обмін полоненими й тілами вбитих.

"Перемога в Алеппо має величезне значення для обох сторін, однак, коли пил уляжеться, буде видно, що вона важливіша для Ірану", який прагне зміцнити вплив і просунути власний порядок у стратегічному серці регіону, вважає автор.

"Іран не хоче ніяких сунітів від Дамаска до ліванського кордону", - сказав один високопоставлений ліванський чиновник.

Путін відновив свій вплив на регіон коштом США, які, на його думку, за Барака Обами зреклися тієї ролі, яку вони відігравали десятиліттями, йдеться в статті. І Дональд Трамп мало зацікавлений в її поверненні. Ймовірно, Росія повернулася на Близький Схід, щоб залишитися, але її вплив буде проходити випробування на міцність завзяттям новоявленого регіонального важкоатлета - Ірану, йдеться в статті.

Американські військові в Сирії намагаються виявити і знищити російські озброєння, захоплені екстремістами "Ісламської держави" під час штурму Пальміри, повідомляє The Wall Street Journal.

Співробітники Пентагону стверджують, що "Ісламська держава" захопила військову техніку, в тому числі зенітний комплекс С-125, який здатний збивати літаки на висоті 16 тис. футів. Військові зазначають, що бойовики не вміють поводитися з цим комплексом. Техніка була захоплена на військовому аеродромі "Тіяс" 11-13 грудня.

Глава Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг в інтерв'ю німецькому Bild виступив проти військової операції НАТО в Сирії: "Ми бачимо в Сирії жахливу гуманітарну катастрофу. (...) Партнери Альянсу дійшли висновку, що застосування військової сили зробить жахливу ситуацію ще гіршою". Столтенберг пояснив: "Ми ризикуємо розв'язати куди більший регіональний конфлікт", "безневинних жертв стане ще більше".

Сирія, Трамп, "Брекзіт" і розлад на Заході - для Кремля 2016-й став суперроком, пише оглядач Frankfurter Allgemeine Маркус Венер.

"Алеппо впало, як і передбачалося російським сценарієм. Заходу, що не мав жодної стратегії щодо Сирії, була відведена роль статиста, - зазначає журналіст. - Політики в Берліні, Парижі та Вашингтоні відреагували на це банальними фразами збентеження". Раніше день у день в бік Москви летіли слова, що воєнного вирішення щодо Сирії бути не може. "Але Путін відповів, що воно є, і гру виграє той, хто застосовує грубу силу", - йдеться в статті.

Трагедія в Алеппо, хоч як би цинічно це звучало, стала вінцем путінської переможної ходи. "У своїй неоголошеній війні проти ліберальних демократій Росія домоглася багато чого, - підкреслює Венер. - Наприклад, жодної єдності Заходу вже не існує. У США не без допомоги російських спецслужб обрано президента, який хоче прислужитися Москві і ставить під сумнів трансатлантичний пакт". Навіть "Брекзіт" продемонстрував Росії, що "дійсність дедалі більше стає схожим на її пропагандистську картинку, а саме: Захід перебуває в занепаді".

Тепер "Путін може сподіватися, що Захід піде на його вимоги без будь-яких великих поступок", продовжує журналіст.

Тим часом у світі є країна, яка найбільше заважає Путіну домагатися його цілей, - це Німеччина. насамперед протистоїть Путіну Ангела Меркель. Якщо раніше "головним ворогом Росії вважали США, то тепер ця роль може дістатися Німеччині", йдеться в статті.

Іспанська El Pais у редакційній статті виділяє три елементи нинішніх суперечок між Росією і Заходом. Передусім це Україна. "Хоча ЄС абсолютно не зацікавлений в подальшому курсі на конфронтацію з Москвою, агресія, спрямована проти України, - таке серйозне порушення міжнародного права, що її не можна ігнорувати, інакше є ризик дати Путіну карт-бланш на нові агресивні дії щодо європейських сусідів", - пише видання.

"Друга суттєва сфера тертя - російське втручання у війну в Сирії, яке почалося під приводом боротьби з джихадизмом "Ісламської держави", але насправді зміцнило диктатуру Асада і підстьобнуло потік біженців у Європу". Європа не пішла на наземне військове втручання, побоюючись загострення конфлікту, але європейські лідери твердо заявили, що Москві і Тегерану доведеться відповідати за їхні воєнні злочини, надто під час взяття Алеппо, йдеться в статті.

Третій фронт конфлікту - ймовірне втручання російських хакерів у виборчу кампанію у США.

У 1991 році Захід сподівався на співіснування з демократичною, відкритою світу Росією, але пізніше Путін взяв курс на конфронтацію, щоб виправдати свій дрейф до внутрішньополітичного авторитаризму. El Pais вважає: "Путін завжди побачить, що йому радо простягають руку на Заході, але натрапить на твердість і неприйняття, якщо не буде дотримуватися норм, що гарантують мир і безпеку на міжнародній арені".

Також на цю тему:

Демонстрації на підтримку цивільних осіб Алеппо пройшли в багатьох містах Франції (a href="http://www.inopressa.ru/article/19Dec2016/lemonde/alep.html">Le Monde)

Переклад Inopressa.ru