Ледве встигнувши отримати фінансову допомогу від Брюсселя, президент Кіпру заявив, що розраховує на вигідний кредит і від Кремля. Росія вже давно розглядає острівну державу як свій екстериторіальний бізнес-майданчик, коментують оглядачі. ЗМІ стурбовані репутацією Деметріса Христофіаса як "останнього комуніста" Європи, згадують тривожні чутки про Кіпр як перевалочну базу для контрабандної російської зброї і чекають проблем від майбутнього головування Кіпру в ЄС.

Наприкінці червня Кіпр, який переживає економічну кризу, подав заявку на допомогу з фонду порятунку євро, на цьому тижні в країну приїхала комісія з вирішення цього питання, розповідає Die Welt у публікації під назвою "Кіпр: подвійна гра з Росією і ЄС". "Однак ще наприкінці минулого року Москва позичила кіпріотам 2,5 млрд євро під 4,5% без додаткових умов", - нагадує видання.

За словами автора статті Штефані Больцен, Кіпр дуже хоче уникнути будь-яких інших умов. "Завдяки низькому корпоративному податку в 10% і вигідному положенню між Заходом і Сходом він перетворився на центр сфери обслуговування, що бурхливо розвивається. Однак, як і у випадку з Ірландією, партнери по єврозоні можуть за свою допомогу вимагати змін, які знизять привабливість для інвесторів", - пояснює журналістка. Крім того, за її словами, президент Кіпру хоче уникнути жорстких заходів, запропонованих комісією з надання допомоги, ще й тому, що в лютому наступного року кіпріоти обиратимуть наступника на його посаду, і він зацікавлений в тому, щоб партія влади АКЕЛ (Прогресивна партія трудового народу Кіпру) не втрачала популярності.

Проблема Кіпру, за словами автора, насамперед полягає в банках, дуже тісно пов'язаних з Грецією: відмова кредиторів від виконання прострочених зобов'язань, ухвалена Грецією восени 2011 року, була для них сильним ударом. Окрім того, з кінця минулого року Кіпр перебуває в стані економічної рецесії. "Уряд занадто довго робив ставку тільки на фінансові послуги і водночас підтримував роздутий держсектор, що поглинає 16% ВВП", - пояснює автор.

Президент Кіпру "завжди міг покластися на великого друга - Росію, яка вже давно розглядає середземноморську державу як свій екстериторіальний бізнес-майданчик". Христофіас каже, що не розуміє, чому не можна просити про допомогу і Росію, і ЄС, та й під час останнього візиту в Брюссель ніхто з партнерів по єврозоні за це не критикував, пише видання.

Через тиждень після того, як Кіпр став п'ятою країною єврозони, що отримала фінансову допомогу від Брюсселя, Деметріс Христофіас заявив, що його уряд буде й далі просити позики у Кремля, повідомляє Financial Times. "Ми можемо поєднувати обидві позики", - заявив Христофіас за кілька годин до того, як прийняв головування в ЄС, зазначивши, що Росія пропонує менш суворі умови, ніж ЄС. "Росіяни, як хороші друзі, піклуються про Кіпр", - додав він.

"Кіпр головуватиме на ключових переговорах зі створення нового європейського банківського союзу, а також на переговорах за новим семирічним бюджетом ЄС, які обіцяють бути важкими", - зазначає автор статті Пітер Шпігель. "Очікування такі мізерні тепер, що Кіпр може здивувати тільки позитивно", - заявив один європейський дипломат.

Зв'язки уряду Кіпру з Росією стали викликати побоювання нещодавно, надто тому, що ЄС намагається ізолювати режим Башара Асада, підтримуваний Кремлем, пише автор. Росіянам належить більшість з 22 млрд євро на кіпрських банківських рахунках, що належать не країнам ЄС. "Це тісні економічні зв'язки, але водночас Кіпр є членом ЄС. Ми ніколи не зробимо того, що не відповідає нашим зобов'язанням", - заявив Андреас Маврояніс, помічник Христофіаса. Кіпр підтримав санкції ЄС щодо Дамаска після деяких вагань, проте низка останніх подій змусила задуматися, підкреслює автор. У січні російський корабель, який, як передбачається, віз зброю до Сирії, досяг сирійських берегів після зупинки на Кіпрі, порушивши ембарго ЄС на транспортування зброї. Христофіас заявив: "Немає жодних достовірних ознак того, що Росія постачає зброю через Кіпр в якомусь напрямку".

Однак зв'язки з Росією є частиною ще більш складної геостратегічної головоломки, якою Кіпр є для ЄС, зазначається в статті. Найбільш очевидною є безвихідь у відносинах з Туреччиною, війська якої ввірвалися на острів і захопили його частину в 1974 році. "Кіпр не тільки блокував переговори щодо вступу Туреччини до ЄС, а й перешкоджав тіснішій співпраці ЄС з НАТО з питань координації оборонної політики ЄС", - повідомляє автор. Христофіас дав зрозуміти, що він не розглядає головування в ЄС як можливість для розрядки. Він назвав Туреччину "колоніальною країною", підкреслюється в статті.

Побоювання з приводу майбутнього головування Кіпру в ЄС висловлює і італійське видання La Stampa. Кореспондент Марко Заттерін акцентує увагу на репутації Деметріса Христофіаса як "останнього комуніста" Європи.

Христофіас очолює "маленьку, але складну країну, розділену на дві частини ось вже 38 років... Острівна держава погано переносить рецесію, у неї багато боргів і високе безробіття. Криза змусила її просити допомогу на 10 млрд євро. Нікосія звернулася до ЄС як природного партнера і до Росії, відданого друга в останні роки. Дивно? "Комуніст" Христофіас використовує як захист капіталістичну догму: "Це нормально - йти на ринок і шукати кращі умови". "Росія нам друг, вона турбується про нас і нічого не вимагає натомість". "Ще одна шпилька на адресу Євросоюзу", - коментує його слова видання.

Москва пропонує більш низькі відсотки і жодних додаткових умов кшталт підняття корпоративного податку і проведення реформ, як того вимагає Брюссель в обмін на допомогу. Деякі європейські оглядачі побоюються, що Кіпр не зуміє повернути борг і перетвориться на "червоний" острів, залежний від Москви. "Росія - це не Радянський Союз. Вони наші друзі і займаються Кіпром, нічого не просячи взамін", - заявив Христофіас. Однак ще навесні газети повідомляли про те, що узбережжя острова використовується росіянами як перевалочна база для контрабандної зброї. "Про нашу країну розповідають стільки казок..." - відреагував президент Кіпру.

"Кіпр візьме гроші від усіх", - сказав один із західних оглядачів. "Кіпрське питання", як його називає сам Христофіас, - це економічна і політична бомба. Якщо Кіпр впаде, це призведе до політичного землетрусу не тільки на Середземномор'ї. Наслідки вплинуть на Грецію і далі аж до Сирії, включаючи Туреччину, демократичний аванпост ісламського світу, яка все ще виявляє якесь бажання вести переговори про вступ до ЄС ", - підсумовує видання.

Переклад InoPressa