Він демонструє м'язи Заходу, блокуючи резолюцію ООН щодо Сирії, улещує бізнес, обіцяючи приватизації та модернізації, заспокоює свій традиційний електорат з провінції популістськими обіцянками і робить маленькі поступки опозиції - що може протиставити путінській передвиборній кампанії протестний рух? Залишається гостра сатира - улюблена зброя інакодумців - і локальні акції на вулицях, пишуть ЗМІ.

Сотні автомобілів з білими кульками та стрічками кружляли в неділю по центру Москви з вимогою, щоб прем'єр-міністр і кандидат у президенти Росії Володимир Путін дозволив проведення вільних виборів у країні, повідомляє The Sunday Times.

Майже 3,5 тис осіб залишили свої заявки на участь в акції на сторінці в Facebook за кілька годин до її початку. Аналогічна акція протесту на підтримку Путіна в суботу ввечері залучила, за даними поліції, 2 тис автомобілів, інформує видання.

Московський цар виводить на площі своїх прихильників: він обіцяє гроші робітникам, вчителям, пенсіонерам і військовим. Він поставив на карту свою популярність у протистоянні зі столичними "підривними елементами", пише Клаудіо Сальваладжіо в тижневику L'Espresso. "В ході нового наступу Путіна по всіх флангах з метою повернутися в Кремль проводяться проурядові контрманіфестації в Москві, мобілізуються діячі культури і спорту, - йдеться в статті, - і все це під оком телекамер".

"Неначе джина випущено з пляшки, і він не хоче туди повертатися. Це прекрасно усвідомлюють в світі бізнесу: Goldman Sachs, Citibank і "Альфа-банк" попереджають своїх інвесторів, що протести в Росії можуть тривати і привести до зміни системи, як зсередини, так і ззовні. Путін спробує зробити це зсередини, вирішити все спокійно і поетапно", - вважає видання. "23 лютого його штаб має намір організувати двохсоттисячний марш в Москві. Можливо, там з'явиться і сам Путін. Це рішення було ухвалено після того, як опозиція оголосила про четверту протестну маніфестацію, заплановану на 26 лютого, коли тисячі людей стануть живим ланцюгом навколо Москви. Кульмінацією планується зробити спалення карнавального опудала, названого "Пу", - повідомляє автор статті.

"Путін розуміє, що великі міські регіони, передусім Москва і Санкт-Петербург, потрапляють під все сильніший вплив новонароджуваного середнього класу, який відвернувся від нього. І він, як Кутузов, тимчасово залишає столицю ворогу, віддавши перевагу поїздкам по Росії, зміцнюючи традиційний електорат. Але Путін розуміє, що революції в Росії завжди починалися авангардом протестного руху в столицях", - пише Клаудіо Сальваладжіо.

В якому напрямку Путін поведе країну після очікуваної перемоги на виборах? Як довго він протримається при владі? Все залежить від того, як Путін зреагує на акції протесту середнього класу, вважає кореспондент The Financial Times Кетрін Белтон.

"У Путіна немає особливого вибору: йому доведеться піти на поступки, інакше він не зможе правити", - каже директор Центру стратегічних розробок Михайло Дмитрієв. Але, судячи з нещодавніх подій, Путіну не хочеться відступати, вважає автор статті.

Російський прем'єр перебуває на роздоріжжі, вважає екс-депутат від "Єдиної Росії" Сергій Марков, нині одна з довірених осіб Путіна на вибори: "Він розуміє: те, що він робив раніше, не спрацює. Але він не знає, що спрацює".

Ліберальна частина еліти переконує Путіна послабити поводи, щоб він міг втриматися при владі і спрямовувати поступову еволюцію режиму.

Путін планує залучити протестний середній клас на свій бік, каже Марков, але організаторів мітингів він вважає "зрадниками, які виконують накази західних держав", і "вживатиме проти них суворих заходів". Однак будь-які спроби гонінь, можливо, ще більш наелектризують опозицію, зауважує журналістка.

На думку автора статті, менталітет Путіна заважає йому еволюціонувати. Прем'єр проводить паралелі з 1990-ми роками, вважає, що олігархи та іноземні держави провокують анархію, зазначив політтехнолог Гліб Павловський. Але на ділі "саме демонстранти хочуть порядку, хочуть, щоб правила дотримувалися", пояснив Павловський.

Хвиля протестів опозиції може змусити прем'єр-міністра Росії змінитися, сподіваються учасники економічного форуму в Красноярську, пише Les Echos. Зрозуміло, що бере участь в форумі ліберальна еліта, далека від протистояння з путінською системою, але вона сподівається на зміни зсередини, зазначає кореспондент видання. "Сьогодні альтернативи Путіну немає. Повірте нам і йому: він зміниться сам і здійснить ліберальні зміни, необхідні країні, зокрема приватизацію і боротьбу з корупцією", - заявив на умовах анонімності один з персонажів путінської системи, що поєднують роботу в керівництві країною і в приватному секторі.

Журналіст, який побував на форумі, відчув і невдоволення. "Чому Путін за 12 років правління не провів цих реформ?" - обурювався один з учасників, іронізуючи щодо несумісності передвиборних обіцянок прем'єра з бюджетними можливостями: за оцінками "Ощадбанку", виконання обіцянок Путіна обійшлося б у 127 млрд євро.

"Путін ще не вирішив, який шлях обрати, - переконаний Олег В'югін, президент приватного банку "МДМ". - Путін не стане іншим. По суті, його модель - це бюрократія, а не підприємництво. Навіть якщо він стане проводити реформи, то робитиме це в рамках бюрократичної системи, яка лежить в основі нашої головної проблеми - корупції", - цитує видання.

"В ході цих стрімких президентських перегонів стає з кожним днем ​​брудніше, Путіну доводиться зазнавати безпрецедентного приниження", - розповідає своїм читачам Los Angeles Times. Кремлю, як і китайському керівництву, нелегко контролювати Інтернет, а вже тим більше захиститися від гострої сатири - улюбленої зброї інакодумців впродовж усієї російської історії.

Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков каже, що прем'єр знає про "брудні нападки" в Інтернеті, але їх ігнорує. "Вони адресовані людям, які практично живуть в Інтернеті, але кількість таких людей мала в порівнянні з підтримкою, яку Путін отримує від решти населення Росії", - сказав Пєсков.

Кількість глядачів незначна? Але одна з пародій, викладена на YouTube, зібрала понад 3 млн переглядів, зазначає журналіст. У ній "відповідач боязко і сором'язливо стоїть один в "клітці" підсудних в залі суду". "Національність?" - запитує суддя. "Громадянин Російської Федерації", - відповідає хирлява людина, опустивши очі, в неповторній манері, так добре знайомій росіянам за марафонами Путіна в прайм-тайм і нескінченними телевізійними сюжетами. Закадровий голос монотонно перераховує список звинувачень.

Пєсков визнає, що пародії зроблені високоякісно. "Не секрет, скільки у Путіна ворогів, вони готові витрачати будь-які гроші на його очорнення", - зауважує його прес-секретар.

"Хвилювання і бажання змін, що панували в Росії в грудні минулого року, мабуть, охололи як на вулицях, так і в Мережі. Більшість представників опозиції не бачать шансів у протистоянні всемогутньому урядовому апарату", - пише Нік Афанасьєв у Tagesspiegel. "Оскільки віри у справжні зміни не вистачає, багато політичних інакодумців вдаються до абсурду", - пише Афанасьєв, наводячи за приклад пісню "Наш дурдом голосує за Путіна", що стала хітом на YouTube. Прикметно, що її написав автор пісні "Такого, як Путін". "Крім переважання Путіна у всіх ЗМІ, ще одна причина, з якої протест переходить в іронію і сарказм, - брак переконливих альтернативних кандидатів на пост президента", - вважає автор.

"Більшість сумнівається і в чесності майбутніх виборів, - продовжує кореспондент. - Колосальний проект Путіна зі встановлення веб-камер на виборчих дільницях викликає в експертів лише посмішку". Автор висловлює надію, що, принаймні, "покращиться доступ до Інтернету в російській провінції, якщо вже уряд відкрив для себе Мережу як зону військових дій".

Переклад InoPressa