Міжнародна комісія з розслідування киргизько-узбецької різанини на півдні Киргизстана у червні 2010 року підготувала доповідь, яку представила керівництву країни. Відповідальність за міжетнічні сутички комісія покладає на керівництво країни на чолі з Розою Отунбаєвою, пише "КоммерсантЪ-Украина", посилаючись на копію доповіді, яка є у розпорядженні видання. Оприлюднення документа напевно викличе в країні гучний скандал.

Рішення про створення міжнародної комісії було ухвалене в липні минулого року за рекомендацією ОБСЄ. Незалежного розслідування вимагали також США, Узбекистан і правозахисні організації. Головою комісії був призначений член парламенту Фінляндії, спецпредставник Парламентської асамблеї ОБСЄ по Центральній Азії Кіммо Кільюнен.

Комісія інформує, що нею було розглянуто більше 750 свідчень очевидців, проаналізовано 700 документів і декілька тисяч фотографій і відеоматеріалів. У результаті, як затверджує комісія, вдалося зробити "детальний і достовірний опис червневих подій в Оші і Джалал-Абаді".

Основну відповідальність за міжетнічні сутички на півдні Киргизстану міжнародна комісія покладає на тимчасовий уряд. За версією авторів доповіді, після "революції тюльпанів-2" тимчасовий уряд контролював тільки північні регіони, на півдні були сильні позиції прихильників екс-президента Курманбека Бакієва, які 13-14 травня узяли владу в Ошській і Джалал-Абадській областях. Тоді тимчасовий уряд зробив ставку на узбецьку частину населення цих областей. Так політичне протистояння між новою владою і прихильниками вигнаного президента переросло в міжнаціональний конфлікт між киргизами і узбеками.

"Тимчасовий уряд, який отримав владу за два місяці до подій, або не визнав, або недооцінив погіршення в міжетнічних відносинах на півдні Киргизстана, - йдеться у доповіді. - Особливу відповідальність тимчасовий уряд ніс за те, щоб органи безпеки були відповідним чином навчені і екіпіровані, щоб справитися з ситуацією громадянської непокори". Аргументи президента Отунбаєвої про те, що "сплеск насильства був таких розмірів, що тимчасовому уряду було складно його стримати", автори доповіді вважають непереконливими.

Ще більше дісталося киргизьким силовикам, на адресу яких в доповіді висуваються серйозні звинувачення: "Нездатність сил безпеки захистити своє майно викликає питання про співучасть в подіях, прямо або побічно". Крім того, автори доповіді вважають, що "деякі дії, скоєні під час нападів в Оші, - вбивства, зґвалтування, інші форми насильства і переслідування проти певної групи за етнічною ознакою" - можуть бути прирівняні (у разі доказу в суді) до злочинів проти людяності.

Комісія також встановила, що "мали і все ще мають місце серйозні порушення міжнародних норм в області прав людини, скоєні державою в період після подій". "Є переконливі і достовірні матеріали про те, що тортури проводилися у в'язницях владою Киргизстана, - йдеться в доповіді. - Особливу заклопотаність викликає те, що тортури продовжуються і що реакція властей на звинувачення в тортурах є надзвичайно незадовільною".

Міжнародна комісія дає киргизькому керівництву ряд серйозних рекомендацій. Пропонується, зокрема, "повернути назву "Республіка Киргизстан" як таку, що краще відповідає громадянській основі національного будівництва, ніж назва "Киргизська Республіка", надати узбецькій мові на півдні Киргизстану "спеціальний статус на муніципальному і регіональному рівнях", забезпечити проведення "ретельного, незалежного і неупередженого розслідування злочинів", "негайно припинити довільні арешти, тортури в місцях відбування покарань та інші порушення прав людини".

Ще до офіційного оприлюднення доповідь викликала в Киргизстані скандал. Один з її фігурантів Ісмаїл Ісаков попередив, що "підсумки розслідування вигідні тим, хто хоче, щоб в республіці почалася громадянська війна".

За інформацією газети, 26 лютого англійську версію доповіді отримала президент Роза Отунбаєва, текст російською мовою було вручено киргизькому уряду 1 квітня. Офіційну презентацію доповіді Кіммо Кільюнен планує на 3 травня.

Експерти, яким було доручено проаналізувати доповідь, повідомили видання, що коментарі уряду до нього вже практично готові і, як і сама доповідь, будуть обговорені на нараді у президента Отунбаєвої 29 квітня.