Конституційна асамблея (КА) закінчила підготовку проекту концепції реформування Основного закону. Автори документа зберегли більшість положень, представлених у початковій редакції проекту. Водночас вони відмовилися від ідеї спростити процедуру імпічменту президента і знизили залежність генпрокурора від Верховної Ради. На заключному етапі підготовки документа в асамблеї розгорівся скандал. Частина експертів покинули КА, протестуючи проти відмови влади від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Про це повідомляє видання "КоммерсантЪ-Украина".

Конституційна асамблея займалася підготовкою цілісної концепції змін до Конституції з травня 2012 року. У попередній редакції документ був затверджений ще в червні. Концепція передбачала повну зміну моделі управління державою - віддавала частину президентських повноважень Верховній Раді, зокрема право призначати персональний склад Кабінету міністрів. Президенту між тим надавався повний контроль над призначенням і звільненням суддів.

Про те, що підготовку документа завершено, повідомила радниця президента, секретар КА Марина Ставнійчук. "Порівняно з тим документом, який у нас був станом на червень, концепція серйозно доопрацьована - це стосується і тексту, і підходів. Мені здається, що концепція має тепер справді європейський вигляд і з усіх ключових питань враховує рекомендації Венеціанської комісії", - заявила пані Ставнійчук. За її словами, КА мала схвалити документ на засіданні 6 грудня, але "у зв'язку з тим, що політична ситуація в країні ускладнилася", засідання довелося перенести. Очікується, що проект концепції буде схвалений на засіданні КА в січні і отримає оцінку Венеціанської комісії в березні.

Слід зазначити, що більшість засідань КА супроводжувалося конфліктами. Засідання 6 грудня не стало винятком. Напередодні заходу сім представників КА демонстративно покинули орган на знак протесту проти дій влади. "Я і ще шість інших членів вийшли з КА у зв'язку з відмовою президента підписати Угоду про асоціацію з ЄС і силовим розгоном учасників мирного протесту 30 листопада", - заявив колишній член КА, глава правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

"Півторарічний досвід діяльності КА показав, що цей орган навряд чи зможе працювати продуктивно і видавати суспільно орієнтований продукт. Асамблея - це ширма, реальні конституційні процеси проходять поза нею. Законопроекти спускаються сюди згори, щоб зробити видимість демократичності їхньої підготовки", - пояснив ще один колишній член КА, науковий консультант Центру ім. Разумкова Микола Мельник.

У розпорядженні ЗМІ опинився остаточний проект концепції змін до Конституції. Як і в початковій редакції, документ передбачає, що президент отримує монополію на призначення суддів, а Верховна Рада - контроль над формуванням Кабінету міністрів. У той же час автори концепції відмовилися від ідеї зобов'язати президента погоджувати з парламентом призначення і звільнення голів Антимонопольного комітету, Фонду держмайна і Національного банку. Верховна Рада буде давати згоду лише на призначення голови СБУ, голови Служби зовнішньої розвідки і генерального прокурора (його пропонується призначати на сім років), при цьому парламент втратить право висловлювати йому недовіру.

У Верховній Раді ці ініціативи розцінили по-різному.

"Зараз є думка, що потрібно повернутися до парламентської республіки. Призначення парламентом Кабінету міністрів відповідає тому, що суспільство хоче змінити в Конституції. Що стосується недовіри прокурору, то вважається, що прокурорська гілка влади теж має бути відокремлена і не повинна регулюватися парламентом", - заявила народний депутат Наталія Новак (УДАР). Депутат Євген Карташов (Партія регіонів) розкритикував пропозицію позбавити парламент права висловлювати недовіру генпрокурору: "Я вважаю, що Верховна Рада - це вищий орган, він повинен мати право на все, у тому числі на призначення Кабміну, в тому числі на висловлення недовіри генпрокурору".

Ігор Коліушко назвав розділ про прокуратуру найслабшим. "У цій концепції кращі розділи стосуються органів влади, парламенту, президента, Кабміну, місцевого самоврядування. Найбільш слабке місце - це прокуратура. Багато членів КА наполягали, щоб такого розділу взагалі не було, і прокуратури стосувалася тільки одна стаття в розділі "Судова влада", - зазначає експерт.

Прикметно, що автори проекту концепції також відмовилися від ідеї спростити процедуру імпічменту президента. Згідно з доопрацьованим документом, для того щоб ініціювати імпічмент, потрібно 226 голосів народних депутатів, як тепер, а не 150, як це пропонувалося в попередньому варіанті концепції. Висунути звинувачення голові держави зможуть 300 народних депутатів з урахуванням висновку Конституційного суду, при цьому автори документа пропонують вилучити положення про необхідність висновку Верховного суду у зв'язку з процедурою імпічменту, "оскільки це суперечить принципу неупередженості суду".

Проект концепції передбачає суттєве збільшення ролі народовладдя. Розділ чинної Конституції "Вибори. Референдум" пропонується замінити розділом "Народне волевиявлення". Згідно з документом, обмеження на участь у виборах мають встановлюватися тільки на конституційному рівні, вимоги до реєстрації кандидатів і фінансуванню виборів повинні мати "розумний характер", виборче законодавство "не може бути змінено за два роки до виборів". "Це має стати однією з інституційних гарантій стабільності виборчого законодавства", - йдеться в документі.

Автори також пропонують запровадити інститут народної законодавчої ініціативи й інститут народного вето, що дозволяє проводити референдум для скасування прийнятих парламентом законів. Обов'язковому затвердженню на референдумі підлягають також міжнародні угоди України з питань зміни території або входження України в міждержавні об'єднання з делегуванням суверенних прав. Згідно концепції, рішення, прийняте на референдумі, не підлягає додатковому затвердженню в інших органах влади.

"У будь-якому випадку елементи прямого народовладдя повинні бути. Інша справа, яким чином вони будуть реалізуватися. Наприклад, чинний закон про референдум не відповідає Конституції, і більшість експертів поставилися до нього не просто критично, а розбили його в пух і прах", - зазначає Наталія Новак.

Водночас Микола Мельник вважає ці ініціативи несвоєчасними. "Немає сенсу писати про розширення прав громадян, коли сьогодні силовим жорстоким способом порушується право на мирні зібрання, коли право на захист майже не працює, а поділу на законодавчу, судову і виконавчу владу не існує", - вважає експерт.

Нагадаємо, 18 грудня лідер партії "УДАР" Віталій Кличко заявив, що головним завданням Верховної Ради на сьогодні має стати відновлення дії Конституції України 2004 року.

Кличко вважає, що на вимогу президента Віктора Януковича Конституційний суд у 2010 році скасував дію Конституції 2004 року, "і породив більше проблем, ніж розв'язав".