На честь другої річниці роботи космічного телескопа Джеймса Вебба науковці показали зображення сяючих галактик, які взаємодіють між собою.

Як зазначають у NASA, телескоп Джеймса Вебба розпочав роботу 25 грудні 2021 року, однак перші наукові спостереження, зроблені за його допомогою, опублікували 12 липня 2022 року.

Відтоді за допомогою захоплення недоступного для людського ока інфрачервоного світла апарат робить знімки різних частин Всесвіту.

"Завдяки чудовим зображенням із куточків космосу, що демонструють майже початок часів, можливості Вебба проливають нове світло на наше небесне оточення та надихають майбутні покоління вчених, астрономів і дослідників.

Всього за два роки Вебб змінив наше уявлення про Всесвіт. Він відкриває давні таємниці про ранній Всесвіт і нову еру вивчення далеких світів, одночасно повертаючи зображення, які надихають людей у ​​всьому світі, і ставлять нові захоплюючі запитання, на які потрібно відповісти", – сказав директор відділу астрофізики в штаб-квартирі NASA у Вашингтоні Марк Клемпін.

На одному з останніх результатів спостереження Джеймса Вебба – галактики Пінгвін, (також відома під номером NGC 2936) та Яйце (або NGC 2937).

Скупчення космічний об’єктів продовжують коливатися та мерехтіти під час останніх додаткових циклів перед остаточним злиттям, яке поєднає галактики через сотні мільйонів років.

За розрахунками вчених, галактики розташовані на відстані близько 100 тисяч світлових років одна від одної – це дуже мало як для космічних відстаней.

До прикладу, між Чумацьких Шляхом та найближчою до нього галактикою Андромедою – близько 2,5 мільйона світлових років.

До першого наближення між ними Пінгвін мав спіральну форму – наразі його галактичний центр виблискує і нагадує око, а рукави формують "дзьоб", "голову", "хребет" і "хвіст".

 Взаємодія галактик у "танці" гравітаційно притягувала тонші ділянки газу й пилу Пінгвіна, що призвело до утворення нових зірок. На знімках їх можна побачити на частині, яка схожа на "рибу" у "дзьобі" та "пір’ї" в умовному "хвості" галактики.

Навколо новоутворених зірок видно димоподібний матеріал із вуглецевих молекул, які здатен детально фіксувати Джеймс Вебб.

Водночас компактна форма еліптичної галактики Яйця майже не змінилася. Цьому сприяла менша кількість газу та пилу, які стають основою для створення нових зірок.

Крім того, галактики мають приблизно однакові маси, тому менше на вигляд Яйце не було поглинуте чи спотворене Пінгвіном.

За словами науковців, якби обидві галактики були спіральними, то їхня взаємодія призвела би до нових закручених завитків зореутворень, які називають припливними хвостами.