Черчілль порівнював російське політичне життя з битвами бульдогів під килимом, нагадує журналіст The Financial Times Ніл Баклі. "Однак останнім часом" альфа-самці "російської політики відкинули килим у бік і відкрито кусають один одного за п'яти", - вважає автор, згадуючи про несхожі заяви Медведєва і Путіна про Лівію, а також про наказ Медведєва видалити міністрів з рад директорів у держкомпаніях.

Очевидно, у кремлівських коридорах дано старт президентським перегонам, підсумовує журналіст. "Менш очевидно, у чому реальний сенс вищеописаних сутичок, оскільки очікується, що саме Путін вирішить, кому балотуватися в президенти, а сам на будь-якій посаді залишиться наймогутнішою людиною в Росії", - зауважує він.

"Можливо, сутички - спроба зацікавити росіян, втомлених від жорстко контрольованого політичного життя", - пише автор. "Є ймовірність, що поєдинки покликані не допустити, щоб обидва політики перетворилися на "кульгавих качечок". Напористість Медведєва - чи то спроба зберегти президентське крісло, чи то черговий фінт", - пише автор, нагадуючи про ситуацію із Сергієм Івановим у 2007 році.

Обидва прагнуть перевершити один одного. Медведєв позиціонує себе як кандидат-модернізатор. Путін зібрав власну групу економістів-вільнодумців, які дійшли тих самих висновків, що і радники Медведєва, за винятком демократичних реформ.

Хай як би там було, рейтинги Путіна і Медведєва знижуються, особливо серед міського середнього класу. У відповідь Кремль подумує про створення "ручної" ліберальної партії, яка "на грудневих виборах могла б увійти до закостенілого парламенту і відстоювати інтереси середнього класу", пише автор. Політики-демократи з позасистемної опозиції кажуть, що новий середній клас не піддасться на приманку, і самі апелюють до цього електорату.