Мінімозок уже пролив світло на генетичні витоки захворювання, хоча вченим ще треба довести його до стану максимально близького до нашого розумового органу.

Нещодавно вчені розробили новий метод, що дає змогу краще зрозуміти генетичні чинники, які лежать в основі розладів аутистичного спектру. Для вивчення того, як певні генні мутації впливають на розвиток мозку, використовується вирощений у лабораторії мінімозок, технічно званий "органоїдом мозку". Ці мінімізки далекі від повністю функціонуючого людського мозку, але вони слугують корисними моделями для вивчення окремих аспектів розвитку мозку, пише ScienceAlert.

Новий метод, званий CHOOSE і використовуваний вченими, це поєднання передової генетики та обчислювального аналізу. Зосередивши увагу на окремих клітинах цих мінімізків, науковці змогли вивчати, як кожна з них несе в собі певну мутацію, пов'язану з аутизмом. Такий підхід дає змогу досліджувати кілька мутацій одночасно, що значно прискорює процес дослідження.

У цьому дослідженні вчені зосередилися на 36 генах, які з високою ймовірністю можуть викликати аутизм. Група виявила, що, хоча ці гени високого ризику мають кілька спільних рис, вони можуть по-різному впливати на різні типи клітин мозку. Це означає, що деякі типи клітин мозку більш уразливі до мутацій, пов'язаних з аутизмом, зокрема клітини, відомі як нейронні попередники, які відіграють найважливішу роль у формуванні нейронів — нервових клітин нашого мозку.

До появи цього методу для вивчення таких розладів мозку, як аутизм, дослідники в основному використовували аутопсійні тканини, сканування мозку і моделі тварин у своїх роботах. Поява органоїдів мозку і методу CHOOSE являє собою значний крок вперед, забезпечуючи більш точний і швидкий спосіб вивчення розвитку людського мозку.

Однак важливо зазначити, що хоча ці мінімізки містять кілька типів тканин, характерних для людського мозку, у них усе ж таки відсутні деякі найважливіші компоненти, наприклад, клітини мікроглії. Тому цей метод, хоча і є передовим, ще не являє собою ідеальну модель для вивчення людського мозку та впливу на нього генів, що спричиняють різні хвороби.

Утім, ця методика обіцяє суттєво змінити підхід до генетичного скринінгу таких захворювань, як аутизм, коли мінімозок буде вдосконалено до стану, близького до нашого. Також, вона актуальна не тільки для досліджень, пов'язаних із мозком, а й потенційно може бути використана для вивчення інших тканин людини та різноманітного впливу на них як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Команда дослідників вважає, що їхній метод допоможе нам краще і швидше зрозуміти генетичні захворювання.

Так, система CHOOSE дає вченим новий, ефективніший спосіб вивчення генетичних витоків аутизму та, можливо, інших захворювань. І хоча ще не здатна дати нам відповіді на всі наявні запитання, це значний крок до розуміння складнощів людського мозку, організму та багатогранності генетичних захворювань.