Президент США починає виконувати такі суперечливі обіцянки, як будівництво муру на кордоні з Мексикою і перенесення посольства Вашингтона з Тель-Авіва до Єрусалима. ЗМІ не вважають це "хорошими угодами". The Guardian застерігає: Трамп одержимий своєю популярністю і здатний підкладати хмизу до вогню війни з "ІДІЛ" або протистояння з Китаєм, аби згуртувати американців навколо самого себе.

"У середу, названу ним "великим днем ​​для національної безпеки", президент Трамп зробив кроки для обмеження імміграції та зміцнення американських кордонів - зокрема, наказав "негайно" будувати стіну на кордоні з Мексикою, що була візитною карткою його кампанії, - повідомляє Говард Лафранчі в The Chrisitan Science Monitor. - Починається перетворення його передвиборного слогану "Америка передусім" на залізобетонну реальність".

Трамп сигналізує про намір поводитися відповідно до ідеї, що вищі мури і міцніші кордони - а не залученість у справи всього світу - найкраще для національної безпеки. Раніше на цьому тижні він вирішив офіційно вивести США із Трансатлантичного партнерства, нагадує автор. Трамп виводить країну із взаємозалежності з іншими країнами, і це стане перевіркою для світової безпеки і для самих Сполучених Штатів, йдеться в статті.

На цьому тижні Трамп також повинен підписати розпорядження про тимчасове припинення перерозподілу біженців і зачинити двері для біженців із Сирії і ще півдюжини мусульманських країн. Це стане, щонайменше, частковим виконанням обіцянки Трампа припинити в'їзд мусульман до США, зазначає Лафранчі.

Під час передвиборної кампанії Дональд Трамп обіцяв перемістити посольство США в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима, і, за словами його прес-секретаря, перші переговори вже йдуть. Трамп ризикує ще більше посилити конфлікт між Ізраїлем і палестинцями, пише оглядач Der Spiegel Крістоф Зюдов.

Ізраїль проголосив Єрусалим своєю столицею в 1967 році, після Шестиденної війни і захоплення східної частини міста, яке Радбез ООН вважає незаконним.

Цілком очевидно, Трамп хоче покласти край цій практиці. "Але в цьому випадку бізнесмен Трамп піде на від початку погану угоду і навряд чи хоч щось виграє, - пише Зюдов. - Ізраїльський прем'єр Нетаньяху, який терпіти не міг Барака Обаму, і без того прихильно налаштований до Трампа".

Тим часом "вже нині в США бачать не нейтральну сторону близькосхідного конфлікту, а спільника Ізраїлю", йдеться в статті, "визнання Єрусалима ізраїльською столицею додатково посилить це враження, і Трамп роздратує не тільки палестинців, а й свого близького союзника в регіоні Йорданію", - впевнений Зюдов.

"Монарх буде побоюватися заворушень", - йдеться в статті, а Трамп повинен зважати на Йорданію, якщо справді має намір викорінити "Ісламську державу".

"Президент Трамп пообіцяв налагодити відносини з Москвою, проте дипломатія нової адміністрації на російському напрямку все ще формується, - йдеться в редакційній статті The Wall Street Journal. - Дві ініціативи, що проходять по інстанціях у Сенаті, стануть першою перевіркою того, чи буде нинішня спроба співпраці з Москвою успішнішою, ніж невдале "перезавантаження" Обами".

По-перше, йдеться про пропозицію сенаторів Маккейна і Кардіна зміцнити режим санкцій проти Росії. "У Трампа була думка, що США можуть скасувати деякі пов'язані з Україною санкції в обмін на співпрацю з Путіним у боротьбі з джихадистами в Сирії. Це може здатися гарною угодою, - пише WSJ, - однак вона дозволила б Путіну ставити майбутню співпрацю на Близькому Сході в залежність від "свободи рук" у суверенній державі, що межує з НАТО".

Другим питанням є ратифікація вступу Чорногорії до НАТО, проти чого люто виступає Росія. Підтримавши наміри Чорногорії, Трамп пошле сигнал союзникам у Східній Європі про те, що його зближення з Росією не відбудеться коштом їхньої безпеки і незалежності, вважає видання.

"Президент Трамп наказав Пентагону і Держдепартаменту створити низку "безпечних зон" у Сирії. Критики адміністрації стверджують, що цей крок може втягнути американську армію в сирійську громадянську війну ще глибше, - пише Карло Муньоз у The Washington Times.

Під час президентської кампанії Трамп виступав за "безпечні зони", як і його суперниця від демократів Хілларі Клінтон.

"Це так сумно, і ми збираємося людям допомогти, - сказав Трамп в грудні. - Ми побудуємо і допоможемо побудувати безпечні зони в Сирії, щоб у людей був шанс".

"Однак питання про нагляд і забезпечення функціонування цих зон викликають побоювання фахівців з держбезпеки і приватних аналітиків: вони вважають, що таке зобов'язання затримає збройні формування США і їхніх союзників у Сирії на невизначений час", - йдеться в статті.

"Дональд Трамп майже напевно не збирається воювати з Китаєм через спірні острови у Південно-Китайському морі", - пише в британській The Guardian Айзек Стоун Фіш, науковий співробітник Центру з американсько-китайських відносин при НКО Asia Society. В середині січня, під час слухань у Сенаті, він провокаційно порівняв маневри Пекіна в морі з "захопленням Криму Росією" і сказав, що "доступ Китаю до цих островів теж не буде допущено", нагадує автор.

Але блокада островів не тільки "фактично є актом оголошення війни" - вона "майже неможлива з операційного погляду", наводить автор оцінку неназваного експерта з питань регіону. Такі "спалахи гніву" Трамп може використовувати "з метою домогтися торговельних поступок від Китаю", вважає експерт.

Однак, коментує автор статті, "якщо в майбутні місяці або роки президентства Трампу загрожуватиме безславний кінець через якийсь скандал або погане управління, національна криза - за участю Китаю, "ІДІЛ" або іншого зовнішнього гравця - може дати мільярдерові змогу зачепитися за владу".

"У світлі національних криз за участю зовнішніх сил популярність президентів часто зростає", зауважує Фіш, у політології таке явище отримало назву "ефекту згуртування навколо прапора". "Трамп, поза сумнівом, розуміє це і може піддатися спокусі підлити оливи до вогню кризи, аби захистити себе", - пише журналіст.

Автор статті пропонує задуматися про "очевидну невпевненості в собі" Трампа і його одержимість "проявами власної популярності". "Білий дім продовжує наполягати, що юрба на інавгурації Трампа була найбільшою в історії і що він програв за підсумками народного голосування тільки через масштабні порушення; обидва твердження - очевидна брехня", - пише Фіш.

Оголошення надзвичайного стану після нападу "ІДІЛ" або, наприклад, війна з Китаєм з метою "повернути наші робочі місця" можуть бути використані Трампом, щоб зберегти популярність, вважає автор. "Нашим національним кошмаром може стати мрія Трампа, що настане час, коли його вшанування стане абсолютним і невразливим", - робить висновок Фіш.

Переклад Inopressa.ru