Німецька Frankfurter Allgemeine публікує інтерв'ю з президентом Литви Далею Грибаускайте, присвячене енергетиці, зокрема атомній, і залежності Литви від постачань енергоносіїв з Росії, а також проблемам єврозони.

Тоді як Німеччина ухвалила план поступової відмови від атомної енергетики, Литва збирається будувати нові АЕС. Це, каже її президент, зумовлено залежністю країни від Росії, від якої Литва все ще отримує практично 100% необхідних їй енергоносіїв. Грибаускайте стверджує, що відносини Литви з сусідньою країною стали "більш відкритими", але про повну довіру говорити поки що рано. "Ми знаємо, що Росія дуже часто використовує енергоносії як інструмент політичного тиску. Енергетична незалежність від Росії має для нас першорядне значення". Тому атомна енергія - це одна з можливостей "стабілізувати наше енергопостачання".

Литва відчуває на собі російський тиск. Найбільш промовистий приклад: "ми платимо за газ на 30-40% більше, ніж Німеччина". Це викликано тим, що Литва не має альтернативних джерел енергії, каже президент. Але зараз її країна намагається прискорити будівництво лінії електропередач, що веде до Швеції, а також зводить власний термінал для зрідженого газу.

По сусідству з Литвою, в Бєларусі та Калінінградській області, Росія збирається побудувати дві електростанції. На думку Грибаускайте, це робиться для того, щоб міцніше прив'язати Литву та інші балтійські держави до російського енергетичного ринку. "Таким чином електростанції стають інструментом політичного тиску. (...) Це суто політичне рішення".

Торкаючись інших економічних питань, насамперед нещодавньої світової економічної кризи, Грибаускайте пояснила, як її країна обійшлася без фінансових вливань з ЄС чи МВФ. Вона нагадала, що за десять років Литва пережила кризи двічі. Перша сталася в 1998-1999 роках як відлуння російської кризи. Вже тоді Литва не стала вдаватися до зовнішніх запозичень. Навчена гірким досвідом, вдруге країна насамперед скоротила державні витрати. Лит, литовська валюта, прив'язана до євро, тому, каже президент, іншого виходу у Литви просто не було. У результаті її економіка знову починає оживати.

Кажучи про інші країни, що попросили фінансову допомогу у ЄС і МВФ, Грибаускайте стверджує, що це результат багаторічної "безвідповідальності" тамтешніх владних еліт. Але це також питання економічної політики ЄС. "Якщо є єдина валюта, то потрібна і єдина фінансова політика. Без цього єдина валюта довго існувати не може".