Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав закон про основи державної мовної політики, що розширює застосування російської мови на регіональному рівні. Закон вже відправлений на підпис президенту України Віктору Януковичу, повідомляє прес-служба парламенту України.

Раніше Володимир Литвин заявляв, що буде змушений підписати мовний закон. Про це Литвин заявив сьогодні під час прес-конференції після ХІІ з’їзду Народної партії, передає УНІАН.

Спікер зауважив, що змушений буде це зробити, оскільки згідно з Конституцією України та Регламентом ВР, його поправки до мовного закону були відхилені. "Якщо брати Конституцію та Регламент, у голови Верховної Ради тільки зобов’язання є, а прав жодних немає", - сказав Литвин.

Він наголосив, що фактично шлях для підписання закону відкрив розгляд 4 проектів постанов, якими пропонувалося відхилити мовний закон, однак це не було підтримано.

"Я просто зобов'язаний підписати цей закон. Якщо виходити з логіки закону (про Регламент), то я мав би зробити це (підписати "мовний" закон) ще вчора", - сказав Литвин.

Крім того, Литвин висловив жаль, що ніхто з депутатів не прочитав його поправки до мовного закону. "Якщо жодна пропозиція спікера не прийнята, то він негайно зобов’язаний підписати поданий йому на підпис закон", - сказав Литвин. При цьому він додав, що закон буде підписаний найближчим часом.

Голова ВР також зауважив, що мав не одну розмову з президентом України Віктором Януковичем щодо мовного закону. Литвин, зокрема, запропонував ухвалити на наступній сесії загальнодержавну програму з розвитку української мови як єдиної державної з відповідним бюджетним фінансуванням.

Крім того, додав спікер, вчора він зареєстрував у парламенті проект закону про порядок застосування мов в Україні. Литвин також повідомив, що всі свої пропозиції направив президенту України.

"Вчора я направив президенту своє звернення, і після цього треба, очевидно, приймати рішення щодо мовного закону", - сказав Литвин.

30 липня, лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що у Литвина не залишилося юридичних підстав для відмови у підписанні мовного закону.

"Зазвичай керівники, які обіймають такі посади, - відповідальні люди, і чудово розуміють, що є певні юридичні процедури, які вони зобов`язані виконувати як керівники. І тут, незалежно від твоєї точки зору, згодний ти чи не згодний, ти, згідно з посадою, яку обіймаєш, зобов`язаний це робити", - сказав Єфремов, підкресливши, що "всю юридичну базу ми пройшли таким чином, що він зобов`язаний підписати цей документ".

У зв'язку з цим він пояснив, що ВР на позачерговому засіданні 30 липня відхилила поправки спікера до мовного законопроекту.

"Відповідно до регламенту, голова ВР Володимир Литвин мав право внести поправки до цього законопроекту, і якби ми їх не розглянули, то у нього були б підстави не підписувати документ. Тепер же Литвин зобов’язаний відповідно до 94 статті Конституції це зробити та негайно спрямувати його на підпис президенту", - сказав Єфремов.

Він наголосив, що Литвин нестиме відповідальність згідно до законодавства, якщо відмовиться підписати документ.

3 липня Верховна Рада прийняла закон "Про засади державної мовної політики", що викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнято з істотними порушеннями. Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, в яких не менш як 10% жителів говорять цією мовою.

4 липня голова Верховної Ради Литвин подав у відставку. Він звинуватив свого першого заступника Адама Мартинюка в тому, що той його "підставив" у питанні ухвалення мовного закону.

6 липня Верховна Рада відмовилася внести до порядку денного питання про відставку Литвина з посади голови парламенту. Того дня Литвин заявив, що не підпише закон про засади державної мовної політики.

Вчора, 30 липня, на позачерговій сесії Верховна Рада відмовилася задовольнити заяву Литвина про звільнення з посади голови ВР. Також парламент відмовився внести уточнення до закону "Про засади державної мовної політики", які запропонував Литвин.

Крім того, Верховна Рада розглянула 4 постанови, внесені депутатами від опозиції, про скасування мовного закону, проте жодний документ не набрав необхідної кількості голосів.

Литвин звернувся з листом до Януковича: пропонує розвивати українську мову

Володимир Литвин звернувся з листом до президента України, у якому виклав свою позицію щодо "мовного" закону. Про це Литвин заявив у вівторок в Українському домі. За словами керівника парламенту, у листі він виклав "своє занепокоєння, свою позицію з цього питання, у тому числі, щодо очевидних правових вад закону і можливих наслідків, надто з урахуванням політичної кампанії".

Серед можливих негативних наслідків запровадження цього закону Литвин назвав "постійне політичне збурення, розмивання правового статусу держави, фактичне вивищення російської мови, розширення, начебто, прав представників інших національностей". Окрім цього, зауважив Литвин, цей закон не забезпечений фінансово, повідомляє сайт Верховної Ради України.

Голова ВР також наголосив, що закон потребує детального вивчення на предмет відповідності вимогам Європейської Хартії регіональних мов.

"Я запропонував розглянути ці застереження, а також дати доручення Уряду розробити і внести до Верховної Ради проект загальнодержавної програми розвитку української мови з насиченим її фінансуванням ще у 2012 році, а також розробити цілісний законопроект щодо розвитку і порядку застосування мов в Україні" ,- сказав Литвин, повідомивши, що він вчора також зареєстрував у парламенті відповідний законопроект.

На думку Литвина, якби парламент розглянув ці документи на першому пленарному засіданні у вересні, це б дозволило "нейтралізувати використання мовної тематики у внутрішньополітичній боротьбі, яка є неминучою під час будь-яких виборчих кампаній".

Політолог: партію Литвина поглинули, а його участь в політичному житті добігає кінця

Голова центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко не побачив особливих несподіванок у передвиборному списку Партії регіонів і охарактеризував його як статусний.

"На мій погляд, особливих сенсацій не відбулося, склад першої п'ятірки прогнозований. Єдине було питання, що це буде за жінка ( Таїсія Повалій) і яке матиме місце. Список регіоналів є статусним", - сказав він на прес-конференції у вівторок у Києві, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Політолог зазначив, що були певні інтриги щодо наявності у списку окремих особистостей, таких як бізнесмен Юрій Іванющенко та голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін.

Він також звернув увагу на присутність у списку регіоналів визначних представників Народної партії.

"Голосування за мовний закон уже довело, що Литвин (спікер, лідер Народної партії Володимир Литвин) практично не контролює своєї фракції, а наявність його людей у списку Партії регіонів свідчить про те, що керівна партія, як це часто буває, не тільки з'їдає рейтинги своїх молодших співробітників, а й поглинає їх", - сказав Фесенко.

За його словами, ця ситуація може свідчити про те, що політична епоха Литвина в українській політиці добігає кінця.

Відповідаючи на запитання, чому до Верховної Ради відмовився йти відомий бізнесмен Рінат Ахметов, Фесенко висловив думку, що президент футбольного клубу "Шахтар" має намір зосередитися на економіці та футболі; близькі до нього люди підуть до парламенту за мажоритарними округами, а також можуть опинитись у списках інших політичних сил.

"Якщо людина не відвідує Верховної Ради, й вона їй не цікава, то, я думаю, це чесно (не балотуватися до парламенту). Тим паче, для нього наразі немає жодних ризиків, які були раніше", - сказав політолог.