Розвиток холодної газової війни між Україною та Росією останнім часом набрав несподіваних форм. 26 листопада в порту Південний на Одещині було помпезно (за участі і активного коментування для ЗМІ прем’єр-міністра) дано старт реалізації проекту терміналу для прийому скрапленого газ. А саме розпочато будівництво підвідного газопроводу від ГТС, довжина якого має скласти 65 км (в т.ч. 42 – на першому етапі), а вартість 1,15 млрд грн. Виконавцем робіт буде структурний підрозділ "Укртрансгазу".

Проте справа цим не обмежилася і Держагенство нацпроектів, очолюване Владиславом Каськівим, міністерство енергетики та уряд заявили про підписання угод з відомою американською компанією Excelerete Energy LP про оренду плавучого заводу із регазифікації газу, а також із не менш знаною іспанською компанією Enagas SA(яка була подана як структурний підрозділ Gas Natural Fenosa, хоч насправді із середини 2000-х років вона такою не є). Були названі прізвища підписантів – старший віце-президент Excelerete Energy Едвард Скотт та генеральний директор із зовнішніх зв'язків Gas Natural Джорді Гарсіа Табернеро, пише Тиждень.ua.

З цього власне і почалися проблеми. В інформаційному просторі була розтиражована реакція Gas Natural Fenosa про те, що вона жодним чином не причетна до консорціуму із будівництва терміналу, нічого не підписувала та навіть "не розглядає такої можливості, і жодні її представники не працюють над цим проектом в Україні".

Реакція Держагенства Каськіва виявилася більш ніж дивною. Замість прояснити ситуацію воно вдалося до спроб забрати свої слова назад із використанням абсурдних і плутаних сентенцій про те, що "агентство, на відміну від оприлюдненої інформації, нагадує про тривале партнерство Національного проекту "LNG-термінал" та компанії Gas Natural Fenosa Engineering (Socoin), оскільки саме згадана компанія здійснювала розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту… представники Gas Natural Fenosa – пан Томас Раукауф, "голова німецького представництва Gas Natural Europe" та пан Джорді Сарда Бонвехі, який поставив підпис під сьогоднішньою угодою, брали участь в координаційній зустрічі потенційних партнерів проекту "LNG-термінал"" під час цьогорічної зустрічі YESу Ялті" і далі за текстом.

Тобто виявилося, що підпис під угодою поставив не заявлений раніше гендиректор із зовнішніх зв’язків Gas Natural, а загадковий Джорді Сарда Бонвехі, про якого інформація в інтернеті відсутня. Цікаво, що на сайті Gas Natural Europe відсутня будь-яка інформація про підрозділ цієї компанії у Німеччині, главою якого й презентував згаданий Томас Раукауф. Натомість є інформація про підрозділи у 6-ти інших країнах, включно із Молдовою. Нарешті показовий і той факт, що як аргумент на підтвердження участі іспанської компанії в консорціумі із будівництва терміналу називається уже завершена співпраця із розробки ТЕО цього проекту(!).

Наразі поки неспростованими фактами є початок будівництва підвідного газопроводу та домовленості про оренду плавучого заводу із регазифікації газу у американців. Який може почати працювати (щоправда теж, якщо вірити на слово Бойку) з літа наступного року. Чому цього видалося замало і навіщо до цих (у разі їх реальності) потужних інформаційних приводів вирішили додати профанацію угоди про створення консорціуму із будівництва стаціонарного терміналу з відомою європейською компанією?

Можливо усе пов’язано із прагненням підігнати дійсність під бажану картинку. Так ще наприкінці жовтня Юрій Бойко заявив, що Україна розпочне будівництво LNG-терміналу "на місяць раніше, аніж Росія Південного потоку". Старт останнього (який вважається основним інструментом тиску на Київ аби примусити його до поступливості у питанні здачі вітчизняної ГТС Газпрому) був анонсований Газпромом на грудень. Тим часом з інвесторами в стаціонарний термінал в Південному, ймовірно, виникли проблеми. Так спочатку як дата початку будівництва LNG-терміналу називалося 15 листопада, однак потім вона була відсунута до 26 листопада. А далі за означеною вище логікою Юрія Бойка тягнути було не можна.

Інше важливе питання: якщо профанацією є лише угода із іспанською компанією щодо будівництва стаціонарного терміналу, то навіщо було так ризикувати, дискредитуючи реалістичність терміналу як такого. Адже немає жодної проблеми якби навіть орендований плавучий завод простояв біля Південного і 15 років, а через рік-два після початку його роботи, у разі успішних результатів і неможливості знайти інвестора для стаціонарного терміналу, до нього можна було б долучили ще 1 чи 2 таких же, довівши сукупну потужність до потрібних 10 – 15 млрд куб м газу на рік.

Тим часом, наразі, доки не буде дано чіткої відповіді на питання "Що ж насправді відбулося 26 листопада і з ким та на яких умовах було підписано угоди по проекту LNG-терміналу?", під сумнів ставляться більшість інших заяв про просування на шляху диверсифікації джерел постачання газу до України, про які останнім часом заявляли представники режиму Віктора Януковича: від реальності 5 млрд куб м газу реверсних поставок із Німеччини до скорочення обсягів його споживання шляхом заміни вугіллям та очікуваного виходу на перше місце серед причорноморських країн з видобутку газу на шельфі у 2015 році.

У цьому контексті показовим є той факт, що за тиждень до і безпосередньо 26 листопада Каськів вирішив завдати превентивного удару. Відзначивши, що 26 листопада "можна вважати Днем енергетичної незалежності" України і багато кому це не подобається, він заявив, що очікує "велику і цілеспрямовану кампанію дискредитації цього проекту, але ми до цього готові". Однак виявилося, що ні. Якби справді оприлюднена інформація була складовою "кампанії із дискредитації", то варто було б усього лише оприлюднити на сайті Держагенції нацпроектів чітке спростування цієї "дезінформації". І тоді б такі ЗМІ обов’язково б донесли до громадськості правду. Проте цього не було зроблено. Чому? Наразі відповіді немає.

Таємничий "іспанець": думав, що можу підписати угоду

Джорді Бонвехі, який 26 листопада від імені іспанської компанії Gas Natural Fenosa підписав угоду про співпрацю з українським Держагентством, визнав, що не мав права підписувати цей документ, передає УНІАН.

Разом з тим він зазначив, що на момент підписання документу з Держагентством з інвестицій і управління національними проектами про участь компанії у реалізації проекту "LNG термінал", думав, що мав такі повноваження.

"Я думав, що можу підписати (угоду), а потім узгодити це з компанією", - сказав він.

При цьому Бонвехі відмовився сказати, яку компанію представляє.

Як відомо, компанія Gas Natural Fenosa направила офіційне повідомлення про те, що учасник підписання документів 26 листопада у Києві Джорді Бонвехі не представляє компанію і що компанія готова вжити до нього відповідних юридичних заходів за необхідності.