Під час держзакупівель до 15% усього бюджету України осідає в кишенях чиновників. Якщо Верховна Рада та Кабмін протягнуть новий закон про тендерні закупівлі, ця цифра різко збільшиться. В середині травня цього року українські урядовці та депутати зайнялися питанням ціною більш ніж 21 млрд доларів. Саме на таку суму різні держпідприємства, за даними Держкомстату, купили товарів і послуг торік під час проведення тендерів, пише Корреспондент.

Ці фінанси - а вони становлять приблизно 40% витрат держбюджету - золоте дно для чиновників різних рівнів. Згідно із законом тендер - це відкритий конкурс, на якому держоргани вибирають, хто найдешевше і найякісніше з-поміж усіх може продати їм товари або послуги.

На ділі, різні зловживання і відкати у сфері держзакупівель іноді сягають 20-30% і навіть 50%, запевняє провідний експерт аналітичного центру CASE Володимир Дубровский. Тобто торік приблизно 4-7 млрд доларів, або близько 10-15% усього держбюджету, могли стати грошима, які осіли на дні кишень чиновників.

Навіть Петро Андреєв, голова Державної фінансової інспекції, визнає втрати бюджету в цій сфері - на рівні 1,25 млрд доларів.

Тепер український парламент з легкої руки Кабміну вирішив ще більше спростити правила закупівель - провладна більшість на чолі з "регіоналами" ухвалила новий законопроект про тендери. Йому залишилося пройти останню інстанцію - президента, - щоб стати законом.

Фінансові аналітики та економісти шоковані такими новаціями уряду Миколи Азарова. У проекті закону є небезпечні ідеї. Зараз тендери зобов'язані проводити усі держпідприємства. Але Кабмін і пропрезидентська більшість пропонують дати поблажки державним і комунальним підприємствам, а також господарським товариствам, частка держави в статутному фонді яких становить більше 50%.

Ці структури зможуть не проводити конкурсу, якщо доведуть, що для закупівлі вони використовують свої, а не бюджетні кошти. Провернути таке, на думку експертів, чиновникам буде нескладно. Адже саме на цей сегмент торік припала левова частка фінансових операцій за участю держструктур - 16,5 млрд з 21,5 млрд доларів.

Раніше високопоставлене джерело в Адміністрації президента заявило, що Віктор Янукович ветує даний законопроект, оскільки він вийшов "неякісним".

Як відомо, 17 травня Верховна Рада скасувала обов'язкове узгодження здійснення державних закупівель в одного учасника в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. За ухвалення в цілому законопроекту №7532 проголосував 231 депутат при мінімально необхідних 226. Рада вилучила відповідні норми із закону "Про здійснення державних закупівель".

Також Рада розширила перелік, за яким замовник може застосовувати цю процедуру, зокрема до переліку ввійшли закупівлі на товарних біржах і закупівлі при припиненні господарської діяльності, зокрема й у разі банкрутства.

Крім того, Рада розширила перелік умов договору про закупівлю, які можуть змінюватися до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.

Якщо чинне законодавство передбачає єдину умову - скорочення обсягів закупівлі, то парламент також встановив ще низку умов - зміна ціни товару (у разі якщо це не призведе до збільшення суми договору і відбулося не раніше 3 місяців після його підписання), збільшення строку дій договору та виконання його зобов'язань у разі об'єктивно підтверджених обставин, у тому числі й форс-мажорних.

Віце-спікер Микола Томенко під час другого читання зазначив, що скорочення публікованих документів робить процедуру держзакупівель менш прозорою і ускладнює можливість оскарження процедур, і запропонував залишити норми чинного законодавства, але депутати не підтримали цієї пропозиції.

Водночас депутат Верховної Ради, член фракції Блоку "Наша Україна - Народна самооборона", колишній голова Фонду державного майна Олександр Бондар вважає, що скорочення парламентом кількості документації про державні закупівлі для оприлюднення сприяє нецільовій розтраті державних коштів.

У свою чергу, експерти глобальної антикорупційної організації Transparency International заявляли, що законопроект про державні закупівлі, схвалений Верховною Радою, не здатний протистояти корупції.

Організація закликала спікера Верховної Ради Володимира Литвина доопрацювати документ. У листі до спікера наголошувалося, що через неефективність тендерів держбюджет України втрачає близько 3 мільярди євро на рік.

На думку правозахисників, схвалення законопроекту загрожує тим, що більшість тендерної документації не буде доступна для громадськості.