Під час періоду вищої активності Сонця спалахи та викиди корональної маси досягли Марса – це стало причиною виникнення полярних сяйв на всій планеті.

Астрономи використовували безліч орбітальних апаратів, а також марсоходи, аби зафіксувати вплив сонячної бурі на Марс і краще зрозуміти, якого рівня радіації можуть зазнати перші астронавти на Червоній планеті, повідомляє CNN.

Протягом останнього року Сонце демонструвало найбільшу активність через наближення до піку свого 11-річного циклу, який називають сонячним максимумом.

Наприкінці травня сплеск сонячної активності спалахнув двома вибухами найвищого класу Х, під час яких відбулися викиди плазми і сплески електромагнітного випромінювання, що вплинули на зовнішню атмосферу не тільки Землі, а й Марса.

Згідно з даними NASA, найбільший шторм на червоній планеті відбувся 20 травня.

Марсохід Curiosity, який зараз досліджує кратер Гейл, розташований на південь від марсіанського екватора, під час сонячної бурі зробив чорно-білі зображення. Схожі на сніг білі смуги, які можна побачити на знімках, є результатом потрапляння заряджених частинок у камери Curiosity.

Енергія Сонця була настільки сильною, що на годину вивела з ладу камеру орбітального апарату Odyssey.

Востаннє Odyssey стикався з такою екстремальною активністю Сонця під час сонячного максимуму 2003 року – тоді спалах X45 "підсмажив" радіаційний детектор орбітального апарату.

Космічні прилади виміряли кількість радіації, яка потрапила на Марс під час цього шторму. Вони встановили, що якби у той час астронавт стояв на поверхі планеті, він би отримав дозу опромінення в 8100 мікрогрей. Це відповідає аж 30 рентгенівським знімкам грудної клітини, але не є смертельним для людини.

"Схили скель або лавові труби забезпечили б додатковий захист астронавту від такої події. На орбіті Марса або в глибокому космосі потужність дози була б значно більшою", – сказав головний дослідник RAD, апарату який виміряв радіацію на Марсі, Дон Хасслер.

Також активність найбільшої зірки Сонячної системи спричинила на Марсі полярні сяйва, які відрізняються від тих, що спостерігали на Землі.

Якщо на нашій планеті явище обмежується виключно регіонами поблизу полюсів, а решта планети захищена від заряджених частинок потужним магнітним полем, то на Марсі полярні сяйва відбуваються по всій планеті.