Дослідники розвіяли міф про ангельську великодушність Матері Терези. Проаналізувавши матеріали про її діяльність, вони виявили "вельми сумнівний підхід до роботи з хворими, неоднозначні політичні контакти, підозрілі витрати гігантських сум, які вона отримувала, а також надмірно догматичні погляди на аборти, контрацепцію і розлучення".

Психологи з Університету Монреаля Серж Ларіве і Женев'єв Шенар і їх колега з Університету Оттави Керол Сенешаль вирішили зазіхнути на святість загальновизнаного символу доброти і милосердя XX століття - Матері Терези. Мати Тереза - народжена в Македонії албанка Агнес Гонджа Бояджіу - прославилася як засновниця жіночої чернечої конгрегації "Сестри Місіонерки Любові", що займається служінням бідним і хворим. За свою працю вона була нагороджена Нобелівською премією миру в 1979 році, а після смерті зарахована католицькою церквою до лику блаженних. Однак науковці, проаналізувавши письмові джерела, що розповідають про її життя, прийшли до висновку, що медійний образ матері Терези не витримує перевірки фактами і створений штучно, а її зарахування до лику блаженних зрежисовано ефективною кампанією в пресі.

Дослідження вийде в березневому номері журналу Studies in Religion/Sciences religieuses і перекликається з критикою матері Терези, вираженою знаменитим журналістом Крістофером Хітченсом в книзі The Missionary Position: Mother Teresa in Theory and Practice.

Професор Ларіве наткнувся на матеріали про матір Терезу, готуючи семінар з етики для студентів. Опис її життя був настільки екзальтованим, що привернув увагу науковця - так він і його колеги почали своє дослідження. В результаті вони зібрали 502 документа, що розповідають про життя і роботу матері Терези. 195 з них були відбраковані як недостовірні, а 287 піддалися обгрунтованому вивченню.

У своїй статті науковці також відзначають ряд питань, не взятих до уваги Ватиканом при беатифікації (прилученню до лику блаженних) черниці. Це "її вельми сумнівний підхід до роботи з хворими, неоднозначні політичні контакти, підозрілі витрати гігантських сум грошей, які вона отримувала, а також надмірно догматичні погляди на аборти, контрацепцію і розводи".

Діяльність матері Терези з догляду за хворими викликає захоплення. За своє життя вона відкрила 517 місій допомоги хворим і знедоленим в більш ніж 100 країнах світу. Однак при найближчому розгляді їхня робота виявилася далекою від ідилії. Доктора, які відвідували їх, описували їх як "будинки для помираючих". Лише дві третини людей, які потрапляли в центри, отримували хоч якусь медичну допомогу; інша третина просто чекала смерті. Лікарі відзначали недотримання гігієнічних норм, їжу, непридатну для вживання, і відсутність елементарних знеболювальних.

Проблема була не в нестачі фінансування: фонд матері Терези отримував сотні мільйонів доларів. Вона сповідувала ідеї страждання і смерті."Є щось прекрасне в тому, як бідняки приймають свою частку, страждають, немов Ісус на хресті. Світ багато отримує від страждання", - так, за словами Хітченса, мати Тереза відповідала на критику. Сама Мати Тереза (і цей її крок багато хто відразу визнав суперечливим) в кінці життя віддала перевагу лікуватися не в одній зі своїх клінік, а в чудово обладнаному каліфорнійському госпіталі.

Аналіз документів також показав, що фонд матері Терези не виявляв особливої щедрості до потерпілих від стихійних лих і техногенних катастроф. Під час декількох повеней в Індії та вибуху на заводі з виробництва пестицидів в Бхопале черниці підносили молитви і роздавали медальйони з Дівою Марією, однак не чинили прямої матеріальної допомоги. Сама блаженна з радістю приймала пожертви, в тому числі від диктатури Дювальє (Гаїті). Рахунки фонду залишалися закритими від публіки.

Виникає питання, як же виник образ, який в розумах мільйонів людей став синонімом доброти? Дослідники вважають, що свою роль зіграли в цьому медійні механізми, з них ключовим була зустріч черниці з журналістом "Бі-бі-сі" Малькомом Муджріджем. Він виступав проти абортів і поділяв її радикальні католицькі погляди. Журналіст вирішив "просувати" матір Терезу, а вона відкрила для себе можливості масмедіа. У 1969 році він зняв про неї хвалебний фільм, після якого вона стала світовою знаменитістю і отримала масу премій, у тому числі Нобелівську. У своїй вдячній промові, коментуючи долю жінки-боснійки, яку згвалтували серби і яка намагалася зробити аборт, вона сказала: "Найбільша загроза миру сьогодні - це аборти, бо це пряма війна, вбивство, пряме вбивство людини його власною матір'ю".

Після її смерті Ватикан вичекав звичайні п'ять років перед початком беатифікації. Чудо, яке приписують матері Терезі, зцілення болю в животі, теж виглядає спірним. Хвора Моніка Бесра стверджувала, що її врятувало накладення медальйона, благословенного Матір'ю Терезою, однак лікарі, що доглядали її, були впевнені, що від туберкульозу і кісти яєчників її врятували медикаменти. Проте Ватикан визнав зцілення дивом.

Незважаючи ні на що, міф про матір Терезу приніс світові користь - можливо, більшу, ніж вона сама. "Якщо образ матері Терези, що закріпився в колективній свідомості, надихнув на гуманітарну діяльність інших людей, можна тільки радіти з цього. Досить імовірно, що саме цей міф надихнув багатьох людей почати роботу в гуманітарних організаціях, які дійсно допомагають знедоленим та позбавленим медичної допомоги", - підсумовують автори статті.