Коли Земля рухається навколо Сонця, ми стикаємося з потоками пилу та уламків комет і астероїдів. Ці уламки породжують "метеорні дощі" – періоди, коли кількість падаючих зірок, які ви, ймовірно, побачите, різко зростає.

Зараз ми проходимо через околиці одного з таких потоків уламків, залишених кометою Галлея. Він створює метеорний потік Ета-Аквариди. Щороку, коли Земля досягає цієї точки своєї орбіти, ви можете побачити метеорні потоки в небі.

Цьогорічне видовище обіцяє бути особливим. Пік збігається з молодиком, а це означає, що небо буде надзвичайно темним за кілька годин до світанку – ідеальні умови для спостереження за падінням фрагментів знаменитої комети. Є навіть натяки, що дощ може бути більш "активним", ніж зазвичай.

Комета Галлея (офіційна назва – 1P/Галлея) обертається навколо Сонця приблизно кожні 76 років, і на своєму нинішньому шляху вона пройшла тисячі років.

Кожного разу, пролітаючи через внутрішню частину Сонячної системи, комета викидає пил і газ. Цей пил повільно поширюється в космосі, огортаючи орбіту комети широкою смугою уламків.

Земля проходить крізь ці уламки двічі на рік, породжуючи два знамениті метеоритні дощі. У жовтні ми отримуємо метеорний потік Оріоніди, який видно з обох півкуль і який відносно добре відомий.

Але найкращий з двох зорепадів з уламків Галлея досягає свого піку на початку травня – метеорний потік Ета-Аквариди. Земля починає стикатися з уламками в середині квітня, а потім витрачає приблизно шість тижнів на проходження через широкий потік уламків, залишених могутньою кометою.

Більшу частину цього часу Земля проходить через околиці потоку, і кількість метеорів залишається низькою. Але приблизно протягом тижня, починаючи з 6 травня, Земля рухається через найщільнішу частину потоку, і Ета-Аквариди досягають свого піку.

Зорепад Ета-Аквариди насправді є одним з найкращих метеорних потоків року, але відносно маловідомий з простої причини – його найкраще видно з південної півкулі, і його дуже важко спостерігати з місць на північ від екватора.

Причина в тому, що на півночі радіант Ета-Акварид (точка на небі, з якої випромінюють метеори) не сходить, доки не настануть ранкові сутінки. Як наслідок, усі метеори, окрім найяскравіших, губляться у світлі дня, що сходить.

Але цього року за рахунок високої інтенсивності, можливо і жителі Північної півкулі зможуть спостерігати за зорепадом.

На своєму піку (вранці 6 травня), за годину-дві до світанку, Ета-Аквариди можуть легко виробляти від 20 до 30 метеорів на годину.

Подібну інтенсивність можна буде спостерігати протягом кількох ранків по обидва боки від максимуму, що робить вихідні 4 і 5 травня ідеальним часом для спостережень.

Вчені, моделюючи поведінку зорепадів Ета-Аквариди за останні кілька десятиліть, знайшли спокусливі натяки на те, що цього року їхня активність може значно зрости. Вони припускають, що метеорний потік 2024 року може виявитися найсильнішим за все XXI століття.

Однак передбачити активність метеорних потоків дуже важко. Інші дослідники стверджують, що цей рік може бути просто "звичайним".