"Мовний" законопроект депутатів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка істотно погіршує становище української мови в Україні, відзначає науковий консультант Центру Разумкова Микола Мельник.

"У ньому (законопроекті - ред.) спостерігається спроба підмінити конституційний статус української мови як державної, звузити сферу її застосування, замінити її використання російською", - пише експерт у своїй статті, опублікованій в тижневику "Дзеркало тижня. Украина" в суботу, 28 липня.

Він роз'яснює, що це робиться за допомогою авторського визначення поняття "державна мова". "У ст 1 проекту передбачено, що "державна мова - закріплена законодавством мова, вживання якої є обов'язковим у органах державного управління та діловодства, установах і організаціях, на підприємствах, в установах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики". Таке визначення дозволяє підвести під це поняття не тільки українську, але й іншу, насамперед російську мову", - підкреслив Мельник.

"Адже сьогодні державна мова визначена не аморфним "законодавством", а актом вищої юридичної сили - Конституцією України. У разі набуття чинності проект Ківалова-Колесніченка стає частиною "законодавства", його положення про обов'язковість у відповідних випадках застосування російської мови підпадають під ними ж визначене поняття державної мови, а отже - позаконституційним чином російська мова набуває в Україні статусу державної. "Конгеніально!" - сказав би Остап Бендер", - зазначив експерт.

Серед інших аргументів він наводить такий момент: "Це робиться шляхом витіснення української мови з виняткової сфери її застосування як державної. Так, проект (ст 14) дозволяє судам здійснювати виробництво регіональною мовою (мовами). Між тим, згідно з Конституцією (ст 10) і рішенням Конституційного суду у справі про застосування української мови, мовою судочинства є виключно державна мова. Слід зазначити, що такий статус української мови в судочинстві зовсім не виключає широких можливостей для використання учасниками процесу їх рідної мови, - нинішня судова практика є тому переконливим підтвердженням".

Крім того, за словами Мельника, проект закріплює юридичні передумови, які не вимагають від громадян України, у тому числі від держслужбовців, обов'язкового знання державної (української) мови, - вони можуть обмежуватися знанням тільки регіональної мови або мови меншин.

"Для визначення такого статусу української мови немає ніяких юридичних і фактичних підстав", - підкреслює науковий консультант.

Відзначимо, що після ухвалення у Верховній Раді провладною більшістю "мовного" ​​закону в Україні почалися акції протесту.

Як повідомлялося, під Українським домом знаходились захисники української мови, які оголосили голодування yf знак протесту проти скандального законопроекту Ківалова-Колесніченкa № 9073 "Про засади державної мовної політики".

Нагадаємо, цей законопроект був зареєстрований в кінці серпня 2011 року в Верховній Раді з метою надати статус регіональної російській мові в 13 регіонах України, де російська є рідною для, як мінімум, 10% населення.

11 липня учасники голодування біля Українського дому на Європейській площі в Києві вимагали від президента України Віктора Януковича застосувати вето до закону "Про засади державної мовної політики" до 13.00 13 липня.

За час акції до лікарні потрапило кілька голодуючих.